Ухвала суду № 67053944, 09.06.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3088/17

Провадження по справі № 2/635/2211/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам і визначення аліментів у твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить:

-зменшити розмір заборгованості по сплаті аліментів нарахований Ленінським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області за виконавчим листом №635/5905/14-ц, виданого 10.10.2014 Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку встановленого законом на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої доньки – Анни, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення нею вісімнадцятирічного віку починаючи з 01.07.2014, до суми – 11 121,60 гривень;

-призначити аліменти у твердій грошовій сумі щомісячно, починаючи з травня 2017 року на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої доньки – Анни, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення нею вісімнадцятирічного віку;

-витребувати з Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавче провадження №46115113.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві вказується ціна позову щодо вимог майнового характеру.

Ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів та видач – сумою, на яку зменшується або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік (п.6 ч.1 ст.80 ЦПК України).

В порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем ціна позову не визначена.

Більш того, в позовній заяві не міститься жодного посилання на обставини, якими б було обґрунтовано нарахований розмір заборгованості по сплаті аліментів, у зв’язку з чим, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов’язаний сплатити на користь держави за подання позовної заяви до суду в частині саме вимог про зменшення розміру заборгованості.

Вказана заява не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено доказів, які підтверджують кожну обставину, зазначену в позові, або наявність підстав для звільнення від доказування передбачених нормами ЦПК України.

Так, позивачем в позовній заяві зазначено про наявність заборгованості по сплаті аліментів, проте розмір даної заборгованості нарахованої державним виконавцем у позовній заяві не приведено, не вказано посилання на відповідні докази та з наданих до суду доказів даний розмір також не можливо встановити. У зв’язку з викладеним, зміст позовних вимог про зменшення розміру заборгованості також визначений не чітко, сформульована не коректно та потребує уточнення, адже відсутній розмір заборгованості, яка відповідно була нарахована.

Разом з тим, вимога про призначення аліментів у твердій грошовій сумі сформульована не коректно та потребує уточнення, адже позивачем не зазначено, яку саме суму аліментів він просить призначити на зміну вже призначеного згідно з рішення суду розміру аліментів.

Окрім того, згідно ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору.

Так, позивачем до позовної заяви було надано квитанції про сплату судового збору на суму 674,00 гривні.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об’єднано вимоги немайнового характеру (призначення аліментів у твердій грошовій сумі) та майнового характеру (зменшення розміру заборгованості по сплаті аліментів), а тому сплачений розмір судового збору є недостатнім у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічне положення міститься в пунктах 12 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою або фізичною собою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Щодо вимог нематеріального характеру, то ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становить 1600 гривень.

Відтак, позивачем враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» за подачу даної позовної заявої має бути сплачено судовий збір на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір) у відповідному розмірі за вимоги майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000,00 гривень)) та у відповідному розмірі за вимоги немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 640,00 гривень), а також підлягає врахуванню розмір вже сплаченого судового збору на суму 674, 00 гривень, який має бути віднятий від підрахованого у відповідності до Закону України «Про судовий збір» загального розміру судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Таким чином, відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви терміном на п’ять днів з дня отримання ухвали.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до ч.1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Таким чином, чинним законодавством зазначено, що витребування доказів, можливо тоді коли у сторони є складнощі в отриманні таких доказів, натомість з тексту заяви не вбачається, що у позивача є складнощі в отриманні доказів, які містяться в матеріалів виконавчого провадження №46115113, яке знаходиться в Ленінському відділі державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам і визначення аліментів у твердій грошовій сумі - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –