Рішення № 67051464, 06.06.2017, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1345/16-ц

2/189/274/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретареві Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 посилаючись на те, що відповідно кредитного договору б/н від 26.09.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.07.2016 року має заборгованість - 14102,27 грн., яка складається з наступного: 495,00 грн. - заборгованість за кредитом; 9359,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 647,73 грн. - штраф (процентна складова). У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Справу розглянуто згідно ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності представника позивача та представника відповідачки, які надіслали до суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивачем не було надано оригінали документів на підтвердження укладеного кредитного договору між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», надані позивачем завірені копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ, витяги з тарифів та умов і правил надання банківських послуг, є копіями невідомого походження, а відтак не є належними та допустимими доказами у справі згідно положень ст.ст.58,59 ЦПК України. Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачці кредиту, в зв'язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Надані позивачем завірені копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, витяги з тарифів та умов і правил надання банківських послуг, є копія невідомого походження, а відтак не є належними та допустимими доказами у справі згідно положень ст.ст.58, 59 ЦПК України.

Копіями невідомого походження, як зазначено в правових позиціях Верховного суду України, викладених у справах №6-57743св10, №6-29420св10, що є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, є будь які копії документів, справжність яких неможливо перевірити шляхом співставлення із оригіналом.

Однак, в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачці кредиту.

Згідно правових позицій Верховного суду України, викладених у справах №6-240цс14, №6-16цс15, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо умови не містять підпису позичальника.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду всі наявні докази для підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Так, за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 18.04.2017 року судом було винесено ухвалу про витребування у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» оригіналів документів, а саме: анкету-заяву про приєднання умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підписана ОСОБА_1; розрахунок погашеної заборгованості ОСОБА_1 від початку дії кредитного договору, а саме з 26.09.2012 року.

Однак, дані вимоги суду позивачем виконано не було.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивачем не було надано належних доказів укладення та виконання договору між сторонами, на який посилається ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у позовній заяві, зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою та інше.

Виходячи з вимог ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Всупереч даним нормам законодавства позивачем не було надано суду доказів на підтвердження своїх вимог, в зв'язку з чим, в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з цим, згідно ст. 88 ЦПК України не підлягають й стягненню з відповідачки судові витрати по справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 27, 60, 64 215-219 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С. Пустовар