Рішення № 67051180, 06.06.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4391/16-ц

Провадження № 2/202/207/2017

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

(заочне)

06 червня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща про стягнення заробітної плати, інфляційних втрат та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща про стягнення заробітної плати в сумі 93564 грн. з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів, інфляційних втрат у розмірі 84551,06 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 01.10.2012 року між ним та ТОВ "Алькен" Республіка Польща був укладений трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 в період з 15.10.2012 року по 15.10.2013 року повинен виконувати роботу водія на території Польщі та України. Відповідно до наказу ТОВ «Алькен» від 15.10.2012 року його було призначено відповідальним за перевезення представників фірми «Алькен» та зобов'язано керувати автомобілем марки Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_2. До виконання трудових обов'язків він приступив 15.10.2012 року. Для виконання покладених на нього обов'язків позивачу було передано посвідчення про відрядження та технічний паспорт на автомобіль, після чого він приступив до виконання своїх обов'язків. З 15.10.2012 року по 15.10.2013 року він сумлінно виконував обов'язки, покладені на нього трудовим договором, однак ТОВ «Алькен» свої зобов'язання не виконувало, аргументуючи це тим, що договором передбачено отримання зарплати в офісі фірми, який знаходиться в Польщі, та якщо він зачекає, коли в Україну прибудуть представники ТОВ «Алькен» уся заробітна плата буде виплачена в Україні і як гарантію виплати заробітної плати посилались на те, що в нього перебувають матеріальні цінності ТОВ « Алькен», а саме автомобіль, яким він може розпорядитися. До даного часу заробітна плата йому не виплачена, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог договору між Україною і республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, з метою вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Алькен» копії позовної заяви з додатками та повідомлення про дату і час розгляду цивільної справи було направлене судове доручення про надання правової допомоги, яке було виконане районним судом в м. Любліні.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, та стягнути судові витрати по справі в розмірі 1631 грн. Не заперечували щодо розгляду справи без участі відповідача,суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується виконаним судовим дорученням про надання правової допомоги, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем трудового договору від 01.10.2012 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ "Алькен", яке зареєстровано у Польщі, ОСОБА_1 зайнятий на роботі ТОВ "Алкен" на посаді водія, з визначенням місця виконання роботи: Польща - Україна. Розмір заробітної плати визначений у 3000,00 злотих на місяць. Трудовий договір укладено у м. Люблін, Польща.

Наказом від 15.10.2012 року голови правління фірми "Алькен", агента ОСОБА_1 призначено від імені підприємства відповідальним за перевезення представників фірми "Алькен", у зв'язку з чим йому надано право та зобов'язано керувати автомобілем "Mercedes-Benz C220" кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ "Алькен" та зареєстрований у Польщі, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; здійснювати перевезення представників фірми; здійснювати пошук на території України замовників, підписувати акти прийому-передачі товарів на склади тимчасового зберігання; створити умови для відкриття представництва фірми на території України та АР Крим.

Посвідченням про відрядження ОСОБА_1 в якості водія ТОВ "Алькен" було направлено до України на термін 365 днів для виконання службових обов'язків, згідно з трудовою угодою.

З вказаних вище документів вбачається, що вони були складені у м. Люблін, Польща. Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він жодного разу не був у Польщі та не перетинав у вказаному напрямку митний кордон України. А транспортний засіб був отриманий ним від працівника ТОВ "Алкен" ОСОБА_4 у м. Одесі.

З 01.10.2012 року по 15.10.2013 року в порушення умов трудового договору заробітну плату позивачу виплачено не було.

Враховуючи, що позивач є громадянином України, виходячи з положень ст. 8 КЗпП України, ст. ч. 3 ст. 4, ст. 52 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд доходить висновку, що відносини, які склались між сторонами, мають тісний зв'язок з правом України, й до спірних правовідносин має бути застосоване право України.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Враховуючи викладене, з відповідача ТОВ «Алькен» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з заробітної плати в сумі 253800 грн., що еквівалентно 36000 злотих, за офіційним курсом НБУ на 06.06.2017 року.

В частині вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 84551,06 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки положення ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» застосовуються у разі нарахування та виплати заробітної плати в національній валюті, й не підлягають застосуванню у разі нарахування та виплати заробітної плати в іноземній валюті.

Щодо відшкодування моральної шкоди позивачу в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного ( міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 суд може поновити ці строки.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається із матеріалів справи, трудові відносини між сторонами припинені 15.10.2013 року і лише 11 липня 2016 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. ОСОБА_1 не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку та відмовляє в задоволенні позову за спливом часу на звернення до суду.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 84, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1631 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2554 грн. 31 коп. та з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Керуючись: 52 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 115, 116, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 3, 7, 11, 27, 31, 59, 60, 61, 81, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща про стягнення заробітної плати, інфляційних втрат та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща (NIP7122392188, рег. №430976165) на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 253800 грн. (Двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот гривень) (еквівалент 36000 злотих) з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів та зборів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1631 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькен» Республіка Польща на користь держави судовий збір в розмірі 2554 грн. 31 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.П. Слюсар