Вирок № 67051080, 12.06.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3481/16-к

Провадження № 1-кп/175/157/16

Вирок

Іменем України

12 червня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

секретаря Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Потикевича Д.С.,

захисника Чухала Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440001677 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України,

встановив:

У невстановлені органом досудового розслідування дату та час ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання на території домоволодіння АДРЕСА_2, зібрав фрагменти кущів рослин конопель у невстановленій слідством кількості, які висушив і перетер, і таким чином, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс» у невстановленій слідством кількості, який, попередньо розфасувавши та упакувавши, став незаконно зберігати у приміщенні літньої кухні, розташованої на території зазначеного домоволодіння.

24 червня 2016 року в період часу з 19.10 години до 21.10 години під час проведення санкціонованого судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою співробітники поліції виявили та вилучили 1 поліетиленовий прозорий пакет і 27 паперових згортків із речовинами рослинного походження зеленого кольору масою 118,176 г, 7,017 г, 5,810 г, 6,379 г, 7,647 г, 8,043 г, 8,276 г, 11,078 г, 9,403 г, 10,478 г, 3,657 г, 9,567 г, 7,701 г, 8,092 г, 7,204 г, 5,241 г, 8,613 г, 4,594 г, 9,392 г, 8,707 г, 7,220 г, 7,234 г, 9,776 г, 8,143 г, 10,104 г, 7,126 г, 7,030 г і 9,900 г, які відповідно «Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року відносяться до особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», обіг якого заборонений, масою в перерахунку на суху вагу 106,955 г, 6,246 г, 5,229 г, 5,617 г, 6,885 г, 7,238 г, 7,439 г, 9,971 г, 8,466 г, 9,426 г, 3,287 г, 8,607 г, 6,931 г, 7,280 г, 6,472 г, 4,709 г, 7,761 г, 4,127 г, 8,463 г, 7,830 г, 6,493 г, 6,508 г, 8,792 г, 7,319 г, 9,090 г, 6,408 г, 6,322 г і 8,906 г відповідно, які обвинувачений незаконно придбав і зберігав без мети збуту.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав частково і пояснив, що на початку квітня 2016 року повернувся з Республіки Білорусь, де працював по контракту, та почав проживати разом із дружиною ОСОБА_3 по АДРЕСА_2. Згодом він виявив на території домоволодіння самосійні рослини конопель, із яких у подальшому зірвав частини стебел, висушив і перетер їх для власного вживання. У подальшому, виготовлений ним «канабіс», було виявлено та вилучено під час обшуку за вказаною адресою. Будь-кого із знайомих він не пригощав «канабісом» і наміру для збуту наркотичного засобу не мав, а лише зберігав для себе, оскільки іноді його вживав шляхом куріння. Щодо розфасування пояснив, що «канабіс» розложив у паперові згортки для того, щоб йому було зручно курити. У зв'язку з цим вину за ч.2 ст.307 КК України не визнає. У скоєному щиросердно кається і просить призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Його провина у вчиненні зазначеного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні повідомив, що наприкінці червня 2016 року його запросили працівники поліції бути присутнім у якості понятого при проведенні обшуку, з чим він погодився. Після цього за його участю та іншого понятого із застосуванням відеозйомки було проведено обшук території домоволодіння, номер будинку та назву вулиці не пам'ятає, у м. Підгородне, де також були присутні обвинувачений та його дружина. Співробітники поліції виявили у приміщенні літньої кухні висушені рослини, які у подрібненому стані знаходилися у поліетиленовому пакеті та в паперових згортках, кількість яких була приблизно 20 штук і були сховані в казані. З приводу цієї речовини ОСОБА_2 повідомив, що зберігав її для особистого вживання. Все вилучене працівники поліції опечатали та склали протокол обшуку, у якому всі учасники поставили свої підписи.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_5

Показаннями свідка ОСОБА_3, яка в суді пояснила про те, що з 2015 року вона разом із чоловіком ОСОБА_2 проживає у будинку № АДРЕСА_2. Під час обшуку за вказаною адресою від працівників поліції дізналася, що щось заборонене було виявлено у каструлі в літній кухні, але що саме, не пам'ятає.

Матеріалами кримінального провадження № 12016040440001677, а саме:

- рапортом старшого оперуповноваженого ДПН НП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 24.06.2016 року, зареєстрованим того ж дня в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 7327, із якого убачається, що під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 співробітники поліції виявили та вилучили речовину рослинного походження вагою близько 450 г, яка зі слів ОСОБА_2 є наркотичним засобом «канабіс» (а.п.65);

- протоколом обшуку від 24.06.2016 року та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що у присутності понятих ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за участю обвинуваченого ОСОБА_2 проведено обшук у домоволодінні № АДРЕСА_2, під час якого у приміщенні літньої кухні у серванті та на печі співробітники поліції виявили та вилучили поліетиленовий пакет та казанок з 27 паперовими згортками з речовиною рослинного походження зеленого кольору (а.п.23-34);

- висновком експерта № 1/8.6-1716 від 27.07.2016 року та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що надані на експертизу речовини масами 118,176 г, 7,017 г, 5,810 г, 6,379 г, 7,647 г, 8,043 г, 8,276 г, 11,078 г, 9,403 г, 10,478 г, 3,657 г, 9,567 г, 7,701 г, 8,092 г, 7,204 г, 5,241 г, 8,613 г, 4,594 г, 9,392 г, 8,707 г, 7,220 г, 7,234 г, 9,776 г, 8,143 г, 10,104 г, 7,126 г, 7,030 г і 9,900 г, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів «канабіс» сухою вагою 106,955 г, 6,246 г, 5,229 г, 5,617 г, 6,885 г, 7,238 г, 7,439 г, 9,971 г, 8,466 г, 9,426 г, 3,287 г, 8,607 г, 6,931 г, 7,280 г, 6,472 г, 4,709 г, 7,761 г, 4,127 г, 8,463 г, 7,830 г, 6,493 г, 6,508 г, 8,792 г, 7,319 г, 9,090 г, 6,408 г, 6,322 г і 8,906 г відповідно, обіг яких заборонено (а.п.71-74);

- речовими доказами - зазначеними наркотичними засобами, переданими на відповідальне зберігання (а.п.75-76,77).

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

Разом з цим, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_2, що була дана органом досудового розслідування, помилковою.

Відповідно до обвинувального акту (в редакції від 10 березня 2017 року) ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто в незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуду (а.с.п.103-110).

Оцінивши за клопотанням сторін досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на… припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 і ч.4 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального

правопорушення… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора… Обов'язок доказування належності та допустимості доказів… покладається на сторону, що їх подає (ч.1 і ч.2 ст.92 КПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У своїх рішеннях по справам «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року і «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Про це також йдеться у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де ЄСПЛ встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.

Надані стороною обвинувачення та досліджені у суді докази, зокрема показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які були присутні у якості понятих під час обшуку за місцем фактичного проживання обвинуваченого, при проведенні якого у останнього були виявлені 1 поліетиленовий пакет і 27 паперових згортків із наркотичним засобом «канабіс», тільки підтверджують факт зберігання наркотичного засобу, але не свідчать про умисел ОСОБА_2 щодо мети його подальшого збуту, при тому що обвинувачений під час обшуку у присутності понятих заявив, що зберігав його для особистого вживання.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України характеризується прямим умислом і вчинення незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів має здійснюватися тільки з метою збуту, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього злочину. Сама по собі кількість виявленого у обвинуваченого наркотичного засобу та спосіб її зберігання (1 поліетиленовий пакет і 27 паперових згортків із речовиною різної ваги), на думку суду, не може бути достатнім доказом того, що саме з метою збуту ОСОБА_2 придбав і зберігав зазначений наркотичний засіб.

Інших доказів, які б беззаперечно і переконливо вказували на наявність у ОСОБА_2 умислу на придбання та зберігання виявленого наркотичного засобу саме з метою збуту, а також причетність до вчинення ним раніше збуту таких засобів, органом досудового розслідування не встановлено, прокурором суду не надано та у судовому засіданні не здобуто.

У зв'язку з наведеним, лише посилання прокурора на постанову Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (далі Постанова), відповідно до п.4 якої про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити… спосіб упакування та розфасування, на думку суду, не може бути підставою для висновку про умисел ОСОБА_2 на зберігання вилученого у нього наркотичного засобу з метою збуту.

Таким чином, оцінивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст.307 КК України.

Між тим, в умисних діях ОСОБА_2 суд убачає ознаки менш тяжкого діяння, ніж того, що йому пред'явлено органом досудового розслідування, а саме передбаченого статтею 309 КК України.

Відповідно до роз'яснення, що міститься у пункті 20 Постанови, однією з кваліфікуючих ознак злочинів даного виду є розмір наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: значний, великий або особливо великий. При його визначенні слід керуватися Таблицями 1-3. Відповідальність за частиною першою статті 309 КК України настає в разі вчинення зазначених у цій частині незаконних дій з наркотичними засобами або психотропними речовинами у розмірах, які становлять величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів, зазначених у Таблицях 1 і 2.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року № 188 «Таблиця 1 Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» (у редакції наказу від 29 липня 2010 року № 634, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2010 року за № 900/18195), великий розмір наркотичного засобу «канабіс» становить від 500 г до 2500 г.

З висновку експерта № 1/8.6-1716 від 27.07.2016 року убачається, що загальна суха маса наркотичного засобу «канабіс», вилученого у ОСОБА_2 під час проведення обшуку, становить 298,83 г.

Правовий аналіз наведених норм законодавства свідчить, що незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу «канабіс» без мети збуту у вилученому у ОСОБА_2 розмірі, утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а тому його умисні дії, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, має сім'ю, зі слів - фактично працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття та повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.1 ст.309 КК України з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Дія строку запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, закінчилася 27 жовтня 2016 року, а тому судом не вирішується.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 1/8.6-1716 від 27.07.2016 року, які складають 1760,80 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України (а.п.70).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, тобто у незаконному вирощуванні конопель у кількості понад п'ятдесят рослин за наступних обставин.

Так, у невстановлені органом досудового розслідування дату та час ОСОБА_2 у порушення вимог ст.ст.2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, на земельній ділянці за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 незаконно вирощував самосійні сходи кущів рослин роду конопель, які без будь-якого дозволу почав незаконно обробляти, поливати та вирощувати.

24 червня 2016 року в період часу з 19.10 години до 21.10 години під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою співробітники поліції виявили та вилучили 521 рослину роду конопель (Cannabis), віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби і психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових потреб, які ОСОБА_2 незаконно обробляв, поливав і вирощував.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що за час проживання у будинку № АДРЕСА_2 він не вирощував рослини роду конопель, які самостійно зійшли та росли на більшій території земельної ділянки. Будь-якого догляду за ними він не здійснював, не обробляв їх та не поливав, а лише коли вони дійшли до належного стану, зірвав їх частини, висушив і перетер, після чого зберігав для власного вживання. У зв'язку з цим, провину за ч.2 ст.310 КК України не визнав.

Свідок ОСОБА_3, допитана за клопотанням сторони захисту, розповіла у суді про те, що з 2015 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 проживає у будинку № АДРЕСА_2. Оскільки в даному будинку тривалий час ніхто не проживав, територія домоволодіння була в занедбаному стані. Чоловік періодично їздив по контракту на заробітки за кордон і повернувся додому приблизно у квітні 2016 року. Під час обшуку 24.06.2016 року від працівників поліції вона дізналася, що на території їх домоволодіння виявлені рослини конопель, з яких виготовляють наркотичний засіб. На подвір'ї дійсно було багато бур'янів, але на її прохання прибрати їх, чоловік ніяк не реагував. Ні вона, ні її чоловік не сіяли коноплю, за нею не доглядали, не пололи та не поливали.

Свідок ОСОБА_8, допитана за клопотанням сторони захисту, повідомила у суді про те, що 2-3 рази на тиждень приїздить допомагати своїй матері похилого віку, яка проживає по АДРЕСА_3. Сусідня земельна ділянка, на якій проживає ОСОБА_2, тривалий час була занедбаною та порослою бур'янами, оскільки обвинувачений та члени його сім'ї за нею не доглядали. Рослини конопель, які вона бачила за будинком на території домоволодіння ОСОБА_2, не були схожі на ті, за якими доглядають. Особисто вона не бачила, щоб ОСОБА_2 обробляв чи поливав рослини конопель, які були виявленні під час обшуку, про який їй повідомила мати.

Прокурор у судовому засіданні на доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину посилався на показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, спеціаліста ОСОБА_9 і матеріали кримінального провадження № 12016040440001677, наведені судом нижче.

Так, у суді свідок ОСОБА_4 повідомив, що наприкінці червня 2016 року він був присутнім у якості понятого при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, де співробітники поліції виявили на земельній ділянці та вилучили приблизно 300-400 рослин конопель, з приводу яких обвинувачений повідомив, що вони є дикорослими та за ними ніхто не доглядав.

Свідок ОСОБА_5 у суді дав аналогічні показання.

Спеціаліст ОСОБА_9 у режимі відеоконференції пояснив про те, що рослини роду конопель можна висаджувати при наявності мінімальної плюсової температури повітря, тобто починаючи з березня-квітня. З урахуванням клімату центральних областей України, а також морфологічних особливостей вилучених речовин, зазначених у висновку експерта № 1/8.6-1689, можна стверджувати, що вони були висіяні приблизно за 70-80 діб до проведення обшуку. Рослини висотою 130-150 см, які були вилучені 24.06.2016 року, скоріш за все, були висіяні протягом кінця березня - до 15 квітня.

З рапорту старшого оперуповноваженого ДПН НП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 24.06.2016 року, зареєстрованого у той же день в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 7326, убачається, що співробітники поліції під час санкціонованого обшуку виявили та вилучили 521 рослину конопель, які ОСОБА_2 вирощував на земельній ділянці будинку № АДРЕСА_2 (а.п.9).

Згідно з протоколом обшуку від 24.06.2016 року, у присутності понятих ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за участю ОСОБА_2 проведено обшук домоволодіння № АДРЕСА_2, на території якого співробітники поліції виявили та вилучили 521 рослину конопель (а.п.23-34). Переглядом фото-таблиць не встановлено будь-яких обставин, які б дали підстави суду зробити висновок, що за вказаними рослинами роду конопель здійснювався догляд.

З висновку експерта № 1/8.6-1689 від 04.07.2016 року та фото-таблиць до нього убачається, що надані на експертизу рослини у кількості 521 штуки, вилучені за місцем проживання ОСОБА_2, являються рослинами роду коноплі (Cannabis), які віднесені до рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей (а.п.43-47).

Сторона обвинувачення вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, окрім вищезазначеними показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, спеціаліста ОСОБА_9, а також матеріалами кримінального провадження № 12016040440001677, наведеними судом вище, будь-якими іншими доказами не доводить.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Із Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови КМУ від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», убачається, що діяльність з культивування рослин, включених до таблиці I Переліку, на території України забороняється, за винятком діяльності з культивування та (або) використання рослин, включених до Списку № 3 таблиці I Переліку, що містять малі кількості наркотичних речовин, з додержанням умов, визначених законодавством. Поняття вирощування охоплює різні роботи з догляду за посівами (засіяною площею) і рослинами… роду коноплі, незаконне культивування яких карається у кримінально-правовому порядку (обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур'янів, підживлення добривами, поливання та інші дії, у тому числі догляд за розсадою в закритому ґрунті).

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч.4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні (ст.ст.91, 92 КПК України).

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року ЄСПЛ відзначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

ЄСПЛ у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» вказує, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.

Також, в рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» (п.65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

За приписом ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у відповідності зі ст.94 цього Кодексу.

При цьому, за приписом ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті (в редакції від 10 березня 2017 року), суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не вирощував коноплі.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на вчинення ним зазначеного злочину за викладених у обвинувальному акті обставин, стороною обвинувачення надано не було.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що переконання сторони обвинувачення у причетності ОСОБА_2 до незаконного вирощування конопель є сумнівними, оскільки висловлені у формі припущення на підставі одного лише факту проживання обвинуваченого на території, на якій виявлені заборонені рослини, а також факту незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, виготовленого з рослин роду конопель. Жоден із свідків не вказав, що саме обвинувачений безпосередньо вирощував і доглядав рослини коноплі; суду не надано жодного доказу, який би вказував на те, що ОСОБА_2 обробляв територію своєї присадибної ділянки, де росли коноплі, вирощував їх і поливав. Навпаки, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_8 стверджували, що вся територія домоволодіння мала занедбаний, недоглянутий вигляд, оскільки на ній росли бур'яни.

Покласти в основу обвинувального вироку лише показання спеціаліста ОСОБА_9 щодо часу посіву рослин конопель, який збігається з часом повернення ОСОБА_2 з Білорусі, суд не вправі.

Таким чином суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, а зазначені сумніви тлумачаться судом на його користь.

У зв'язку з виправданням ОСОБА_2 за ч.2 ст.310 КК України, витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 1/8.6-1689 від 04.07.2016 року, які складають 5282,40 грн. (а.п.42), підлягають віднесенню на рахунок держави.

Долю речових доказів по ч.2 ст.310 КК України суд також вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.309 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 1760,80 (одну тисячу сімсот шістдесят гривень 80 копійок) на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 1/8.6-1716 від 27 липня 2016 року).

Один прозорий поліетиленовий пакет і 27 паперових згортків із наркотичним засобом «канабіс», які були поміщені до рожевого напівпрозорого поліетиленового пакету, що зберігаються у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського РВП ОСОБА_10 від 27 липня 2016 року по квитанції № 00000308 (порядковий № 67), - знищити після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.310 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Витрати на залучення експерта за експертизу № 1/8.6-1689 від 04.07.2016 року у розмірі 5282,40 грн. - віднести за рахунок Державного бюджету України.

П'ять синтетичних мішків білого кольору з 521 рослиною роду конопель, що зберігаються у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського РВП ОСОБА_10 від 04 липня 2016 року по квитанції № 00000307 (порядковий № 66), - знищити після набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко