Ухвала суду № 67050042, 06.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р.Справа № 525/503/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.04.2017 по справі № 525/503/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області

про перерахунок та виплата пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

ВСТАНОВИЛА:

06 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявник) звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області із заявою, в якій просив суд допустити заміну відповідальної особи Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області її правонаступником - Великобагачанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області, в обгрунтування якої вказав, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1055 від 16 грудня 2015 року утворено Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом злиття з окремими органами Пенсійного фонду України в Полтавській області, а Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області припинило свою діяльність, що є підставою для заміни відповідальної особи її правонаступником.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.04.2017 заяву ОСОБА_1 про заміну відповідальної особи її правонаступником задоволено.

У справі № 525/503/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області його правонаступником Великобагачанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області.

Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.04.2017 та прийняти нову ухвалу, якою залишити заяву без розгляду або закрити провадження у справі. До початку судового засідання суду апеляційної інстанції надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

У судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 06.06.2017 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, зміненою постановою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи задоволено частково.

Судовими рішеннями зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 1 січня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 1 січня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат.

26 жовтня 2016 року Великобагачанським районним судом Полтавської області був виданий виконавчий лист з виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року та постанови Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року, щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 1 січня 2014 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 22 листопада 2016 року повідомлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань припинено боржника управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі, ідентифікаційний код 22529652, внаслідок чого на підставі п.5 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернутий без прийняття до виконання (а.с. 183).

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24.03.2017 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 525/503/14-а, виданого 26 жовтня 2016 року Великобагачанським районним судом Полтавської області, із посиланням на відсутність відкритого виконавчого провадження, що виключає підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

06.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області із заявою, в якій просив суд допустити заміну відповідальної особи Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області її правонаступником - Великобагачанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області на підставі ст. 55 КАС України.

Ухвалою від 27.4.2017 суд першої інстанції задовольнив заяву ОСОБА_1 з підстав обгрунтованості поданої заяви.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість заяви ОСОБА_1

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1055 від 16 грудня 2015 року "Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України реорганізовано та перейменовано на Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

З наданих Великобагачанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області документів, що знаходяться в матеріалах справи, у колегії суддів не виникає сумнівів, що останнє є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області (а.с. 203-205).

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони у разі переходу прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступник) у відносинах, щодо яких виник спір.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво та таке правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судових рішень, тому заява ОСОБА_1 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що заміна сторони правонаступником у порядку, визначеному ст. 55 КАС України, допускається тільки до вирішення адміністративної справи по суті та у вказаній справі адміністративний процес завершений винесенням рішення Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року, з наступних підстав.

Статтею 3 КАС України надано визначення терміну "адміністративний процес" як правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства. В свою чергу адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленим КАС України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Системний аналіз вищенаведених правових норм у їх логічному взаємозв'язку дає можливість колегії суддів зробити висновок, що завершальною стадією адміністративного процесу є виконавче провадження, та правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, не завершуються винесенням остаточного рішення по справі.

Таким чином, питання заміни вибулої сторони по справі повинно вирішуватися в залежності від того, на якій стадії судового провадження виникає таке питання. У разі вибуття однієї із сторін на стадії виконавчого провадження вказане питання вирішується в судовому порядку за правилами, передбаченими статтею 264 КАС України. В іншому випадку застосуванню підлягає стаття 55 КАС України.

Статтею 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІУ від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді практику Суду як джерело права.

У "пілотному" рішенні Європейського Суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначено, що Комітет Ради Європи висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів. Стаття 13 Конвенції прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (справа "Кудла проти Польщі" N 30210/96, п. 152, ЕСНК 2000-ХІ). Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі "Лізанец проти України" від 31 травня 2007 року (заява N 6725/03) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі "Метаксас проти Греції", N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.

Враховуючи те, що ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24.03.2017 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 525/503/14-а та державним виконавцем відмовлено в прийнятті до виконання цього виконавчого листа, то відмова в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо заміни відповідача правонаступником призвела б до ситуації, коли остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду заявнику.

Статтею 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вищенаведене кореспондується зі статтею 255 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, реорганізація управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області не може позбавити ОСОБА_1 встановленого судовим рішенням права на перерахунок пенсії, тим паче, що Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області продовжує здійснювати виплату пенсії заявнику.

Колегія суддів звертає увагу, що в травні 2016 року, тобто після припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зверталося до Вищого адміністративного суду України із заявою про надання роз'яснення рішення суду касаційної інстанції, при цьому не порушувало питання про заміну сторони правонаступником. Судом касаційної інстанції було розглянуто заяву Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, що свідчить про свідоме ігнорування Пенсійним фондом обов'язку виконання судового рішення з формальних підстав та спростовує твердження останнього про те, що у вказаній справі адміністративний процес завершений винесенням рішення Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про обгрунтованість заяви ОСОБА_1

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали, відповідно до положень ст. 200 КАС України - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27.04.2017 по справі № 525/503/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017.