Ухвала суду № 67049344, 07.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 29 грудня 2016 року в розмірі 90% грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на посадах слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення та заступника начальника райвідділу по слідству в органах внутрішніх справ Тернопільської області, з суми 32560,00 грн. без обмеження граничного розміру із врахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до чинного законодавства до стажу роботи на посаді судді зараховується лише робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Вказаний перелік є вичерпним, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено що рішенням Вищої ради юстиції від 26.12.2016 року № 3445/0/15-16 позивача звільнено з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 11).

На виконання рішення Вищої ради юстиції, 28.12.2016 року наказом голови апеляційного суду Тернопільської області № 280-к позивач звільнений із займаної посади у зв'язку із відставкою (а.с. 12).

28.12.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

28.02.2017 року позивач звернувся до відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді та перерахунком стажу роботи (а.с. 8-9).

Листом відповідача від 13.03.2017 року № 87/Д -11 позивача повідомлено, що з 29.12.2016 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до чинного законодавства, виходячи із стажу роботи на посаді судді 20 років 3 місяці 28 днів без врахування календарного періоду проходження військової служби, половини строку навчання позивача за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та роботи на слідчих посадах в органах внутрішніх справ України (а.с. 10).

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 та військовому квитку серії НОМЕР_2, позивач з 10.11.1976 року по 01.11.1978 року проходив строкову військову службу. З 01.09.1981 року по 01.07.1985 року навчався в Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського. З 01.08.1985 року позивач служив в органах внутрішніх справ України по 02.09.1996 року коли він був призначений на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, а 05.10.2000 року - на посаду судді Тернопільського обласного суду та з 27.08.2001 року на посаду судді Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області (а.с. 18-26).

Наказом № 97 від 12.09.2006 року позивачу як судді Тернопільського апеляційного суду, який мав право на відставку, оскільки стаж роботи становив 24 роки 11 місяців 22 дні, з них на посаді судді 10 років, було призначено щомісячне грошове утримання (а.с. 13-15).

Наказом № 95 по апеляційному суду Тернопільської області від 25.09.2009 року встановлено позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % місячної заробітної плати (стаж роботи 27 років 11 місяців 7 днів) (а.с. 16).

Згідно розрахунку стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, загальний стаж роботи позивача становить 35 років 03 місяці 22 дні, включаючи 1 рік 11 місяців 23 дні - служба в збройних силах СРСР; 01 рік 11 місяців 1 день - навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Дзержинського, 11 років 1 місяць 1 день - робота в органах внутрішніх справ України, 04 роки 1 місяць 3 дні - робота судді Тернопільського міського суду, 10 місяців 22 дні - робота судді Тернопільського обласного суду, 15 років 4 місяці 2 дні - робота судді Апеляційного суду Тернопільської області (а.с. 17).

Право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання.

Відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з вимогами ст. 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до пункту 34 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення позивача на посаду судді був чинний Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі - Закон № 2862).

Відповідно до ч.4 ст. 43 Закону № 2862 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, при зарахуванні часу роботи на посадах прокурорів, слідчих, часу навчання, військової служби до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, цей час роботи прирівнюється до часу роботи на посаді судді та має враховуватися при нарахуванні довічного грошового утримання судді за кожний повний рік роботи на посаді судді.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом. має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, від 07.07.2010 № 2453-VI, із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Такі самі норми містили Закони № 2862 та № 2453.

Таким чином, стаж роботи позивача, що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить понад 30 років, а тому відповідно до чинного законодавства він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від грошового утримання судді на відповідній посаді.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року у справі № 607/3960/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 09 червня 2017 року.