Постанова № 67048593, 30.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2017 р. № 820/6621/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Діденко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №32535-00, прийняте Південною об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) про сплату 79663,66 грн земельного податку з фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем помилково визначено зональний коефіцієнт як землю, яка знаходяться у межах м. Валки, у той час як земельна ділянка, яку орендує ОСОБА_3 знаходиться поза межами вказаного населеного пункту, а відтак при розрахунку земельного податку має застосовуватись коефіцієнт іншого значення.

Представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що контролюючим органом під час розрахунку земельного податку було використано рішення Валківської міської ради від 27.01.2015 року № 1503 «Про встановлення податків та зборів на території м. Валки» та затвердження положень про них п. 2.4.1.5 (для інших земельних ділянок - 1 відсоток) та даних відділу Держгеокадастру у Валківському районі Харківської області, наданих листом від 13.05.2016 року № 11-2014-08-1370/2-16.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Південною об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області 15.06.2016 року нараховано ОСОБА_3 податкове зобов'язання зі сплати земельного податку шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення № 32535-2020 від 15.06.2016 року.

Не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до податкового органу зі скаргою, розглянувши яку ГК ДФС у Харківській області рішенням від 26.09.2016 року № 3056/П/20-40-10-01-14 скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 32535-2020 від 15.06.2016 року - без змін.

Позивач, не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючу обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Рішенням XXVI сесії Валківської міської ради V скликання від 18.04.2008 року № 179.48, ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 2,7772 га з метою подальшого надання в оренду для обслуговування не житлових будівель та ведення підприємницької діяльності у АДРЕСА_1.

З огляду на зазначене, проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 2, 7772 га у АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт.

Відповідно до довідки ГУ Держкомзему у Харківській області від 06.02.2009 року № 475, кадастровий номер земельної ділянки, розташованої за адресою м. Валки, вул.Дідоренко, 101, яка знаходиться на території Валківської селищної ради є НОМЕР_2.

Рішенням XXVI сесії Валківської міської ради VІ скликання від 15.11.2012 року № 785, земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1, площею 2,5566 га, кадастровий номер НОМЕР_2 продано ОСОБА_3

Однак, в подальшому, листом від 20.12.2013 року № 02-15/1373 Валківською міської радою повідомлено ОСОБА_3, що відповідно до технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель населеного пункту м. Валки на території Валківської міської ради Валківського району Харківської області затвердженої рішенням XI.І сесії VI Валківської міської ради Валківського району Харківської області № 863 від 01.02.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із інвентаризації земель населеного пункту м. Валки на території Валківської ради Валківського району Харківської області», земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 розташована за межами населеного м. Валки (а.с. 48).

Вказані обставини також підтверджуються довідками Відділу Держземагенства у Валківському районі Харківської області від 04.07.2014 року № ф-В/704, від 10.08.2015 року № ф-в/0595, від 04.03.2016 року № 31-20.14.0.8-358/14-16, від 05.05.2017 року № 31-20-0.23,141-128/181-7, відповідно до яких зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

В подальшому, розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 23.01.2017 року « 17-3, ОСОБА_3 продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 2,7048 га, розташовану поза межами населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року № 1378-IV.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Держгеокадастр є такою юридичною особою.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ст. 66 Земельного кодексу, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 року N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 року за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).

Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регулюються, відповідно, Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489).

Згідно пункту 1 Порядку № 489, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

У відповідності до п. 2 Порядку № 489, населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів:

Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

При цьому, згідно п. 6 Порядку № 489, коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що визначення коефіцієнту місця розташування земельної ділянки перебуває у прямопропорційній залежності від правильності розрахунку нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у відповідності до п.п. 5-6 ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) погоджуються відповідною сільською, селищною, міською радою (у разі розташування земельних ділянок у межах населеного пункту) чи районною державною адміністрацією, а в разі якщо районна державна адміністрація не утворена - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (у разі розташування земельних ділянок за межами населених пунктів) і затверджуються на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у власності (користуванні) такого сільськогосподарського підприємства, що оформляється відповідним протоколом.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як вбачається із заперечень контролюючого органу, податковий орган під час розрахунку земельного податку, використав дані нормативної грошової оцінки із ДЗК саме по м. Валки з урахуванням вартості 1 кв.м. земельної ділянки у розмірі 311,60 грн. відповідно до даних листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.09.2016 року № 11-20-08-244/2-16 та рішення Валківської міської ради від 27.01.2015 року № 1503.

Тобто, відповідач під час розрахунку земельного податку, дійшов висновку, що земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться саме в м. Валки, у той час, як відповідно до даних Відділу Держгеокадастру у Валківському районі Харківської області земельна ділянка з 2013 року розташована за межами населеного пункту м. Валки згідно з рішенням Валківської міської ради, а з 2014 року згідно статистичної звітності державного земельного кадастру вказана земельна ділянка знаходиться в межах населених пунктів на території Костівської сільської ради Валківського району Харківської області.

Водночас, суд вказує на необґрунтованість посилання контролюючого органу на лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.09.2016 року № 11-20-08-244/2-16, оскільки у вказаному листі ГУ Держгеокадастру у Харківській області вказано про неможливість надання технічної документації про нормативну грошову оцінку саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та зазначено лише про вартість 1 кв. м. вказаної земельної ділянки у розрізі цільового використання. Також, рішенням Валківської міської ради від 27.01.2015 року № 1503 затверджено технічну документація лише по м. Валки Валківської міської ради Валківського району без конкретизації по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідачем в ході судових засідань не надано до суду інших доказів у розумінні чинного законодавства на підтвердження застосування нормативно - грошової оцінки землі із використанням зонального коефіцієнта Км2 по м. Валки, у той час, як земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 з 2013 року виведена за межі м. Валки, що в свою чергу вказує на необхідність застосування іншого коефіцієнта, тобто безпосередньо по місцерозташуванню земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до змісту листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.22-201/2-16 від 11.01.2016 року, за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 143,3 %.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, судом приймається до уваги правомірність застосування до ОСОБА_3 процедури нарахування земельного податку, однак зважаючи на недоведеність та необґрунтованість застосування конкретних показників, зокрема зонального коефіцієнту Км2 по м. Валки, у той час, як земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 з 2013 року виведена за межі м. Валки, що в свою чергу зумовило помилковість розрахунків податкового органу щодо розмірів земельного податку, суд приходить дог висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 15.06.2016 №32535-00 в повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) від 15.06.2016 №32535-00 про сплату земельного податку з фізичних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 796 (сімсот дев'яносто шість) грн 64 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) (61002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. Стадіонна, 1).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников