Постанова № 67048500, 08.06.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 червня 2017 р. Справа № 820/1424/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Козуб В.А.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне. В жовтні 2016 року відповідач - Харківська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у відношенні позивача здійснила перевірку податкової звітності з податку на додану вартість з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.10.2016 року № 1533/20-23-12-01-09/5460427, у висновках якого контролюючим органом контролюючим органом зазначено про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ за податковою декларацією з ПДВ (скорочена) за звітний (податковий) період липень 2015 року від 18.08.2015 року № 9173488509.

В результаті чого контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201, яким за затримку на 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 29 календарних днів сплати грошового зобов'язання суми податку на додану вартість в сумі 699 926,19 грн. зобов'язано позивача - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", сплати суму штрафу у розмірі 10% - 69 992,62 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 14.11.2016 року №0004561201 Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позивача - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку шляхом поступового подання письмових скарг до ГУ ДФС у Харківській області та до контролюючого органу вищого рівня - ДФС України. Проте, рішенням ГУ ДФС у Харківській області за № 109/10/20-40-10-01-14 від 11.01.2017 року та рішенням ДФС України за № 4001/6/99-99-11-09-01-25 від 27.02.2017 року у задоволенні скарг позивача було відмовлено.

За таких підстав, позивач вважає висновки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за період липень 2015 року від 18.08.2015 року № 9173488509 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201 про нарахування штрафної санкції у розмірі у розмірі 10% - 69 992,62 грн., оскільки не відображають дійсні в повному обсязі грошові розрахунки позивача по сплаті податкового зобов'язання по ПДВ за 1 півріччя 2015 року та липень 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до канцелярії суду письмових запереченнях, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача щодо складання акту перевірки та винесення на його підставі податкового повідомлення - рішення, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" (код ЄДРПОУ 05460427, адреса: 62405, Харківська область, Харківський район, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, 6), пройшло процедуру державної реєстрації в якості юридичної особи згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Харківським районним управлінням юстиції Харківської області.

Позивач перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в якості платника ПДВ, що також підтверджується Свідоцтвом №00164460 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 11).

Так, положеннями п.46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно положень 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", було подано до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9173488509 від 18.08.2015 року за період липень 2015 року, в якій самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) у розмірі 699 927,00 грн.

Також у пункті 25.2 Розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період" вказаної декларації з ПДВ за липень 2015 року платником податків зазначено, що сума 699 927,00 грн. спрямовується на спеціальний рахунок за наступними реквізитами: № рахунку 26042111539 в ПАТ "МЕГАБАНК" Харків (код 09804119), МФО 351629 (а.с. 38 - 39).

Відповідно до положень п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно матеріалів справи, головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків та зборів з юридичних осіб ХОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на підставі положень ПК України проведено перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" (код 5460427), а саме податкової декларації з ПДВ за період липень 2015 року з питання своєчасності сплати підприємством узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт перевірки податкової звітності з ПДВ № 1533/20-23-12-01-09/5460427 від 20.10.2016 року (а.с. 11 - 12).

У висновках акту перевірки податковим перевіряючим зазначено про встановлення в результаті проведення перевірки несвоєчасну сплату позивачем - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за звітний (податковий) період за липень 2015 року від 18.08.2015 року № 9173488509.

Окрім того, в мотивувальній частині податковим органом також зазначено, що станом на 30.08.2015 року в особовій картці платника рахувалася переплата в розмірі 0,81 грн. Станом на 31.08.2015 року виник податковий борг у розмірі 699 926,19 грн., який як вказує податковий інспектор, було погашено 17.09.2015 року платіжним дорученням № 2327458 на суму 20 000,00 грн. із затримкою на 18 днів; 18.09.2015 року платіжним дорученням № 2338294 на суму 50 000,00 грн. із затримкою на 19 днів; 21.09.2015 року платіжним дорученням № 2353689 на суму 69 927,00 грн. із затримкою на 22 дні; 21.09.2015 року платіжним дорученням № 2349089 на суму 60 000,00 грн. із затримкою на 22 дні; 22.09.2015 року платіжним дорученням № 2358643 на суму 100 000,00 грн. із затримкою на 23 дні; 23.09.2015 року платіжним дорученням № 23784787 на суму 100 000,00 грн. із затримкою 24 дні; 24.09.2015 року платіжним дорученням № 2379439 на суму 100 000,00 грн. із затримкою на 25 днів; 25.09.2015 року платіжним дорученням № 2495184 на суму 150 000,00 грн. із затримкою на 26 днів; 28.09.2015 року платіжним дорученням № 2522134 на суму 136 656,00 грн. (в погашення заборгованості зараховуються 49 999,19 грн.) із затримкою на 29 днів (а.с. 11).

Так, згідно положень ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, на підставі висновків акту перевірки податкової звітності з ПДВ № 1533/20-23-12-01-09/5460427 від 20.10.2016 року та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201, яким за затримку на 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26 та 29 календарних днів сплати грошового зобов'язання суми податку на додану вартість в сумі 699 926,19 грн. зобов'язано позивача - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", сплати суму штрафу у розмірі 10% - 69 992,62 грн. (а.с. 10).

Положеннями п.56.1-56.3 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

В ході судового розгляду з'ясовано, що податкове повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом подачі до Головного управління ДФС у Харківській області письмової скарги № 312 від 01.12.2016 року.

Проте, рішенням Головного управління ДФС у Харківській області № 109/10/20-40-10-01-14 від 11.01.2017 року скаргу позивача № 312 від 01.12.2016 року (Вх. №11904/10 від 05.12.2016 року) залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення Харківської ОДПІ від 14.11.2016 року №0004561201 - без змін (а.с. 14 - 18), на яке позивачем також було подано повторну письмову скаргу № 15 від 23.01.2017 року шляхом звернення до центрального органу - ДФС України (а.с. 19 - 20).

Рішенням ДФС України № 4001/6/99-99-11-03-01-25 від 27.02.2017 року податкове повідомлення - рішення Харківської ОДПІ №0004561201 від 14.11.2016 року та рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 109/10/20-40-10-01-14 від 11.01.2017 року за результатами розгляду первинної скарги - без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 22 - 23).

Не погоджуючись із позицією, висновками зазначеного акту перевірки № 1533/20-23-12-01-09/5460427 від 20.10.2016 року та винесеним Харківською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податковим повідомленням - рішенням №0004561201 від 14.11.2016 року, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акту перевірки, що покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0004561201, на відповідність вимогам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові та вбачається з матеріалів справи, позивач - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", є сільськогосподарським підприємством, яке здійснює господарську діяльність реалізації власної продукції сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції від 01 липня 2015 року), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивач - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", для провадження своєї діяльності обрав спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та з 01.01.2009 року зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

Суд зазначає, що відповідно до п.200-1.1 ст. 200-1 ПК України (в редакції від 01 липня 2015 року, яка діяла на момент перерахування позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на спеціальний рахунок для акумуляції ПДВ за перевіряємий контролюючим органом період липень 2015 року), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника (п.200-1.2 ст. 200-1 ПК України).

Слід також зазначити, що механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1177) (в редакції від 07 березня 2015 року, яка діяла у перевіряємий контролюючим органом позивача як платника податків період) (надалі за текстом - Порядок № 569), яким визначено, що система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Згідно пункту 2 вказаного вище Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

В свою чергу, у вказаному пункті 2 Порядку № 569 також визначено, що спеціальний рахунок - рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 4 вказаного вище Порядку № 569, яким визначено, що електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.

Тобто, з положень пункту 4 вказаного Порядку слідує, що платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування (до вказаної категорії відноситься і позивач) відповідно до статті 209 ПК України, з метою обліку сум податку за результатами їх діяльності, передбаченою вказаною статтею, а також іншої діяльності, Казначейство безоплатно здійснює відкриття такому платнику податків єдиного електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в автоматичному режимі.

Як підтверджено копією електронного повідомлення про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ за даними, отриманими від банків та інших фінансових установ, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, позивачу як платнику податку 24.12.2014 року було відкрито в Казначействі України (899998) електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість № 37519000005004 який почав діяти (для ПДВ рахунків) 24.12.2014 року та взятий на облік в органах ДФСУ від 27.12.2014 року (а.с. 24).

Положеннями п.209.2 ст. 209 ПК України (в редакції від 01 липня 2015 року) також передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню.

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що процедура електронного адміністрування податку на додану вартість та сплатою сільськогосподарськими підприємствами податкового зобов'язання з ПДВ згідно із спеціальним режимом оподаткування включає в себе декілька етапів: спочатку нарахована сільськогосподарським підприємством відповідна сума ПДВ не сплачується ним до бюджету, залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування в подальшому суми такого податку та акумулюються платниками податків на спеціальних рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, які відкриваються або в установах банків або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Потім, у визначені строки, контролюючий орган надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників реєстр платників податків з зазначенням даних самого платника (податковий номер та індивідуальний податковий номер, ін.), звітного періоду та безпосередньо суми податку, що підлягає перерахуванню.

І останній етап передбачає, що на підставі реєстру платників податку казначейство здійснює перерахування суми податку на спеціальний рахунок платника податків в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як підтверджено матеріалами адміністративної справи, що позивач протягом періоду з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року зі свого поточного рахунку № 2600811539 у ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, дотримуючись процедури, передбаченої положеннями статті 209 ПК України (в редакції від 01.07.2015 року), здійснив перерахування на єдиний електронний рахунок № 37519000005004 в системі електронного адміністрування податку для подальшого перерахування на свій спеціальний рахунок № 26042111539 у ПАТ "Мегабанк" загальну суму 1 737 000,00 грн., в тому числі: з призначенням платежу ПДВ за червень 2015 року загальну суму 1 335 000,00 грн.; з призначенням платежу ПДВ за липень 2015 року загальну суму 402 000,00 грн., що підтверджується копіями наступних платіжних доручень, а саме: платіжними дорученнями № 257 від 18 лютого 2015 року на суму 229 934,00 грн., від 16 березня 2015 року № 396 на суму 117 907,00 грн., від 19 березня 2015 року № 415 на суму 18 835,00 грн., від 23 березня 2015 року № 439 на суму 43 363,00 грн., від 22 червня 2015 року на суму 296 733,00 грн., від 25 червня 2015 року № 1015 на суму 500 000,00 грн., від 01 липня 2015 року № 1068 на суму 100 000,00 грн., від 03 липня 2015 року № 1096 на суму 120 000,00 грн., від 06 липня 2015 року на суму 245 000,00 грн., від 07 липня 2015 року № 1109 на суму 200 000,00 грн., від 08 липня 2015 року № 1114 на суму 115 000,00 грн., від 13 липня 2015 року № 1124 на суму 100 000,00 грн., від 14 липня 2015 року № 1161 на суму 30 000,00 грн., від 16 липня 2015 року № 1166 на суму 25 000,00 грн., від 22 липня 2016 року № 128 на суму 400 000,00 грн., від 27 липня 2015 року № 1215 на суму 100 000,00 грн., від 29 липня 2015 року № 1238 на суму 102 000,00 грн., від 30 липня 2015 року № 1249 на суму 200 000,00 грн. (а.с. 43 - 57).

Як свідчать матеріали адміністративної справи та не заперечувалося представником відповідача, протягом того ж періоду (з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року) Казначейством України на підставі та в порядку визначеному положеннями статті 209 Податкового кодексу України було здійснено перераховання на спеціальний електронний рахунок позивача № 26042111539 у ПАТ "Мегабанк" м. Харків (кредит) є єдиного електронного рахунку №37519000005004 (дебет) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на загальну суму 920 024,00 грн. з посиланням на податкові декларації ПДВ за період лютий, травень та червень 2015 року, що підтверджується копіями наступних платіжних доручень, а саме: платіжні доручення від 01 липня 2015 року № 1369266_71 на суму 93 993,00 грн., від 03 липня 2015 року № 1383183_73 на суму 23 914,00 грн., від 03 липня 2015 року № 1383185 73 на суму 90 666,00 грн., від 06 липня 2015 року № 1391661 76 на суму 245 000,00 грн., від 07 липня 2015 року № 1402336_77 на суму 200 000,00 грн., від 08 липня 2015 року № 1410928_78 на суму 115 000,00 грн., від 13 липня 2105 року № 14434757 на суму 100 000,00 грн., від 14 липня 2015 року № 1465439_7 на суму 30 000,00 грн., від 16 липня 2015 року № 1487631_7 на суму 16 067,00 грн., від 27 липня 2015 року № 1712287_7 на суму 5 384,00 грн.

В графі вказаних вище платіжних доручень "призначення платежу" зазначено: "перераховано на спеціальний рахунок коштів з рахунку в СЕА по деклараціям з ПДВ № 9040319979 від 16.03.2015 року, №9126737506 від 17.06.2015 року, а також № 9148210877 від 15.07.2015 року" (а.с. 58 - 67).

Тобто, з урахуванням здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість та погашення позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ по поданим ним податковим деклараціям за період лютий, травень та червень 2015 року в порядку положень ст. 209 ПК України, станом на 01.08.2015 року залишок коштів на єдиному електронному рахунку №37519000005004 складав 808 698,00 грн.

Як також зазначено позивачем та підтверджено долученими до матеріалів адміністративної справи копіями платіжних доручень за період лютий - липень 2015 р., протягом періоду з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року позивач - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України", реалізуючи сільськогосподарську продукцію власного виробництва, самостійно перераховував відповідне податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на свій спеціальний рахунок для акумуляції ПДВ № 26042111539 у ПАТ Мегабанк м. Харкова у загальній сумі 1 206 772,00 грн., з яких: 1 144 574,00 грн. по податковим деклараціям за період січень 2015 року - травень 2015 року (229 934,00 грн. по декларації за січень 2015 року, 117 907,00 грн. по декларації за лютий 2015 року, 796 733,00 грн. по декларації за травень 2015 року) а тому, залишок на спеціальному рахунку позивача для акумуляції ПДВ № 26042111539 також складав 62 198,00 грн.

Враховуючи, що сума податку, задекларованого позивачем у податковій декларації (скороченої) за звітний (податковий) період липень 2015 року від 18.08.2015 року вказана як 699927,00 грн., а тому залишок на єдиному електронному рахунку позивача №37519000005004 станом на 01.08.2015 року у розмірі 808 698,00 грн. повністю перекриває вказану сільськогосподарським підприємством у декларації за липень 2015 року.

Доказів протилежного до суду не надано.

А відтак, суд спростовує твердження контролюючого органу щодо недостатності у підприємства станом на 30.08.2015 року грошових коштів на електронному рахунку для погашення узгодженої суми грошового зобов'язання за липень 2015 року.

З приводу додаткового відкриття позивачу як платнику податків зі спеціальним режимом оподаткування відповідно до положень статті 209 ПКУ ще одного електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку, призначеного для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Законом України від 16.07.2015 року N 643-VIII до положень статті 200-1 було внесено зміни та доповнення.

Відповідно до положень п.200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції від 29.07.2015), платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно копії електронного повідомлення про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ за даними, отриманими від банків та інших фінансових установ, позивачу - ДП "Дослідне господарство "Кутузівка "Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" як платнику податку, на підставі положень п.200-1.2 ст. 200-1 ПК України 29 липня 2015 року було ще відкрито додатковий електронний рахунок в Казначействі України (МФО 899998) № 37527100005004, який почав діяти лише з 29 липня 2015 року (а.с. 25).

Як свідчать матеріали справи, позивачем податкова декларація по ПДВ за липень 2015 р. була подана до контролюючого органу 18.08.2015 року і декларувала податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 699 927,00 грн., яке спрямовується на спеціальний рахунок позивача № 26042111539 у ПАТ "Мегабанк" у м. Харкові.

При цьому, як підтверджено копіями платіжних доручень та зазначалося судом раніше, переплата що склалася на спеціальному рахунку по акумулюванню ПДВ позивача № 26042111539 у ПАТ "Мегабанк" у м. Харкові склала на вказану вище дату 982 222,00 грн., тим самим повністю погашала податкове зобов'язання по ПДВ за липень 2015 року.

А відтак жодні правові підстав для додаткової оплати податкового зобов'язання за липень 2015 року не було і відповідачем у акті перевірки не доведено.

Як підтверджено матеріалами справи, 28.10.2016 року (Вих. № 281) позивачем до Харківської об'єднаної державної податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було подано свої письмові заперечення на акт перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 20.10.2016 року № 1533/20-23-12-01-09/5460427 (а.с. 13).

Згідно положень п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Проте, матеріали справи не містять та представником контролюючого органу до суду не надано жодної письмової відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, надісланої на адресу підприємства, що не відповідає положенням статті 86 ПК України.

За таких обставин суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а доводи відповідача вказані в акті перевірки є безпідставними та спростовуються наявними і у відповідності до вимог чинного законодавства України матеріалами справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів або письмових пояснень із обґрунтуванням правової позиції щодо спростування тверджень позивача та правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про накладення на Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" суму штрафних санкцій у загальному розмірі 69 999,62 грн. за порушення строків сплати суми узгодженого грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за період липень 2015 року в розмірі 699926,19, а судом таких не встановлено.

Відносно позовної вимоги про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Також слід звернути увагу на те, що викладена вище позиція суду відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду України по справам №К/800/5902/14, №К/800/19206/14, №К/800/10869/13.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення слід відмовити.

З приводу строків звернення позивачем до Харківського окружного адміністративного суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень п.56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно вимог п.4 ст. 99 КАС України, де зазначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, рішення ДФС України № 4001/6/99-99-11-03-01-25 від 27 лютого 2017 року за результатами розгляду останньої скарги позивач отримав 02 березня 2017 року, що підтверджено підписом його уповноваженого представника на вказаному рішенні (а.с. 22).

Таким чином, позивач звернувся до суду у межах встановленого законом із даним адміністративним позовом місячного строку звернення подавши позов 03 квітня 2017 року (Вх.№ 01/10896/17).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2016 року №0004561201.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України" (код ЄДРПОУ - 05460427, адреса: 62405, Харківська область, сел. Кутузівка, вул. Шкільна, 6) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.