Ухвала суду № 67048473, 06.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1348/17

У Х В А Л А

06 червня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретаря судового засідання Соколової М.С.

за участю:

представника позивача - Любарської К.Ю. (за довіреністю),

представника відповідача - Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Давидової К.І. (за довіреністю),

представника третьої особи - Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" - Чумаченко О.М. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника третьої особи - Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" про закриття провадження у справі №815/1348/17, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Антоненко О.С. та Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко О.С. від 12 травня 2015 року з індексним номером 21220382 про державну реєстрацію за Громадською організацією "Причал №193 "Ярмарочна" (код ЄДРПОУ - 34599770) права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193 та про зобов'язання юридичного департаменту Одеської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Антоненко О.С. від 12 травня 2015 року з індексним номером 21220382 про державну реєстрацію за Громадською організацією "Причал №193 "Ярмарочна" (код ЄДРПОУ - 34599770) права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193.

У судовому засіданні 06.06.2017 року представник Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" надав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що підставою для скасування оскаржуваного рішення позивач зазначає порушення державним реєстратором процедури державної реєстрації у сукупності з фактом здійснення такої державної реєстрації при скасованому свідоцтві про право власності від 27.12.2012 року на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193 (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 р. по справі №916/882/13). Як зазначає сам позивач між сторонами не один рік тривають судові спори з приводу визначення права власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193. Так, рішенням господарського суду Одеської області по справі №15/158-09-5429 у задоволенні позову Міністерства транспорту та зв'язку України до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, па стороні позивача - Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт", про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, а саме: майстерню бази відпочинку (інвентар. № 100170), вуличний туалет (інвентар. № 100174), дорогу асфальтовану шириною 7 м (інвентар. № 100175), дорогу бетонну шириною 7 м (інвентар. № 100176), будівлю двоповерхову (бокси) (інвентар. № 100179), загальною площею приміщень 2322,10 кв.м та 420 п.м, із закріпленням вказаних об'єктів на праві господарського відання за ДП „Одеський морський торговельний порт» - відмовлено залишено без змій постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 та постановою ВГСУ від 05 липня 2010 p.). Незважаючи на встановлений факт відсутності права власності на вищезазначене майно у держави та позивача відповідно, ДП «Одеський порт» продовжує оскаржувати правовстановлюючі документи ГО «Причал 193 «Ярморочна» та рішення реєстраторів в судовому порядку. Із зазначеного випливає, що позивач не визнає право власності ГО «Причал 193 «Ярмарочна» і досі вважає нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал 193 своєю власністю. Фактично, спірні правовідносини в даному проваджені, щодо оскарження рішень державного реєстратора пов'язані з нібито незаконним привласненням ГО «Причал 193 «Ярмарочна» майна, яке на думку позивача є державною власністю. А тому, факт належності чи не належності майна певній особі, в даному випадку нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал 193, повинно встановлюватись в цивільно-правовому або в господарсько-правовому (в залежності від кола суб'єктів) проваджені, за правилами розгляду передбаченими ЦПК або ГІК України відповідно.

Враховуючи вищевикладене, та з посиланням на висновки Верховного суду України, які викладені постанові у справі № 21- 1559а16 від 24.01.2017 року, постанові у справі № 21-1237а16 від 31.01.2017 року, постанові у справі № 21-41а16 від 14.06.2016 року, представник Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" вважає, що в даному випадку справа №815/1348/17 не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, з огляду на існування спору про право цивільне, а саме належності нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал 193.

Представник позивача заперечувала проти закриття провадження у справі.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання представника Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" про закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до частини другої ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-як рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно положень п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" зазначає прийняття державним реєстратором незаконного рішення про зупинення розгляду заяви ГО, неподання державному реєстратору оригіналу свідоцтва про право власності на нерухому майно та неподання держаному реєстратору технічних документів на новоутворений об'єкт в результаті поділу, тобто про фактичне порушення процедури здійснення державної реєстрації. Суд зазначає, що у даній справі відсутній спір про право, оскільки позивачем оскаржується порушення процедури проведення реєстрації. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.04.2017 року по справі № 21-3197а16.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Із врахуванням викладеного, керуючись зазначеними вище приписами норм діючого законодавства, враховуючи позицію викладену у постанові Верховного Суду України, суд вважає, що у клопотання представника третьої особи - Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" про закриття провадження у справі №815/1348/17 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. ст. 133, 157, 160, 165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи - Громадської організації "Причал №193 "Ярмарочна" про закриття провадження у справі №815/1348/17- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.06.2017 року.

Суддя О.А. Вовченко