Постанова № 67048415, 06.06.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 червня 2017 року Справа № 814/2159/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0001621303 від 07.10.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 85054,22 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем невірно визначена сума чистого доходу у 2015 році, без посилань на конкретні первинні документи та операції, які не були прийняті в якості підтвердження витрат платника податків.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки позивачу правомірно донараховані грошові зобов'язання, на підставі порушень, зазначених в акті перевірки.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі ч.6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 від 22.06.2016 № 272/14-02-13-04-2687101721 встановлено порушення п.177.2 п.177.4 ст.177 ПК України занижено оподатковуваний дохід на загальну суму - 366752,46 грн. за рахунок невірного визначення суми чистого оподатковуваного доходу в 2015 році, відповідно до цього занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 68043,38 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001621304 від 07.10.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 68043,38 грн. та 17010,84 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивач задекларував валових витрат на суму 875731грн. До перевірки надано підтверджуючи документи на суму 508978,54 грн. а саме: витрати на придбання товарів (послуг), що реалізовані або використані у діяльності на суму 435152,50 гривень, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, ЄСВ на суму 70826,04 гривень, інші витрати на суму 3000,00 гривень.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності встановлено порушення п.177.2 п.177.4 ст.177 ПК Українист.177 ПК України-завищено суми витрат в 2015 році на суму 366 752,46 грн. (включені витрати, які не пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця), а саме до складу витрат підлягає включенню лише товар, який використовувався в господарській діяльності на суму 435152,50 грн. (69307-залишки товару станом на 01.01.2015+ 555893,50 грн. закуплено товару в 2015 році-813811 грн. залишки товару на 01.01.2016). До податкової декларації в 2015 році були включені витрати по придбанню товару на суму 801904,96 грн., тоді як за даними перевірки сума товару, який використовувався в господарській діяльності складає 435152,50 грн.

Таким чином, перевіркою обраховано, що з придбаного товару на загальну суму 1248963,5 гривень (693070,00+555893,50), протягом 2015 року ОСОБА_1 реалізовано лише на суму 435152,50 гривень (1248963,5-813811,00).

Перевіркою встановлено заниження сум податкових зобов'язань на загальну суму 68043,38 грн. (за даними перевірки 70046,24-6002,86 грн. за даними декларації позивача за 2015 рік).

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно із п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

-витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

-витрати на оплату праці фізичних осіб,

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що відповідач не врахував, що позивач самостійно здійснює виробництво швацьких виробів - в 2015 році на суму 470 055 грн. без віднесення на витрати будь-яких сум, оскільки виробництво було здійснено із сировини, яка отримана до 01.01.2015 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії прибуткових накладних на товар придбаний в 2013-2015 роках, який був реалізований в 2015 році, копії реєстрів власного виробництва товару за 2015 рік, які підтверджують виготовлення товару власного виробництва, копії видаткових накладних на товар реалізований позивачем протягом січня-грудня 2015 року, банківські виписки з січня 2013 по грудень 2014, які підтверджують оплату протягом 2013-2015 придбаного товару та отримання плати за реалізований товар, копії видаткових касових документів за 2013-2015 роки щодо оплати придбаного товару за готівкові кошти, відомості товарних залишків станом на 01.01.2016, товарні звіти за 2015 рік (щомісячні).

Враховуючи, що основним видом діяльності ОСОБА_1 є оптова торгівля трикотажними виробами, суми, витрачені нею на придбання такого товару з метою подальшого продажу, безумовно відповідно до п. 177.4.1 ПК України відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.

Відповідач зменшив позивачу витрати 2015 року в сумі 366752,46 грн. Але за порушення, саме якого підпункту п.177.4 ст.177 ПК України відповідач не визнав витрати позивача за 2015 рік ні в акті перевірки, ні в запереченнях відповідача не зазначено. В запереченнях відповідач зазначив, що перевіркою виявлено, що у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображено вартість придбаних товарів, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходу (т.4 арк.с.111). Відповідачем не зазначено, які це товари та розрахунок суми витрат.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2016 року № 0001621304.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 850,54 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 54 коп.), сплачений платіжним дорученням № 179 від 20.10.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Інгульському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко