Ухвала суду № 67048148, 08.06.2017, Львівський окружний адміністративний суд

08 червня 2017 року № 813/1229/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Мергель І.Р.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача 1 - Сатурчак Н.С., представника відповідача 2 - Голуб Н.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мостиської районної державної адміністрації, голови Мостиської районної державної адміністрації Буняка Степана Остаповича про визнання незаконним дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Мостиської районної державної адміністрації, голови Мостиської районної державної адміністрації Буняка Степана Остаповича про визнання незаконним дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії.

Представник відповідача 2 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні відносно задоволення вищезазначеного клопотання заперечували.

Представник відповідача 1, 2 в судовому засіданні підтримали повністю клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача 2 про залишення адміністративного позову без розгляду, задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки позивач звернувся до суду із вимогами про поновлення його на посаді, тобто у відносинах, пов'язаних із звільненням з публічної служби, для його звернення до суду із даними вимогами встановлюється місячний строк.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач про порушення своїх прав дізналася в березні 2017 року, а саме по наслідках перевірки проведеної Головним управлінням Держпраці у Львівській області про дотриманням відповідачем законодавства про працю. Згідно акту перевірки Головного управління Держпраці у Львівській області від 10.03.2017 року встановлено факт порушення трудових прав позивача.

Згідно з частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 3 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.04.2010 по справі "Меньшакова проти України" повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява N 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-II).

Слід зазначити, що показниками доступності правосуддя як вимоги, що є складовою права на справедливий судовий розгляд, у будь-якій державі вважаються відсутність необґрунтованих перешкод для звернення до суду за захистом та одержання своєчасного судового захисту.

Надання заінтересованим особам права на звернення до суду є однією з гарантій ухвалення правосудного судового рішення у справі і таке рішення не суперечить положенням статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, статтям 55, 129 Конституції України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом у справі № 813/1229/17.

Таким чином, клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду адміністративного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 99,100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив :

У задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Мостиської районної державної адміністрації, голови Мостиської районної державної адміністрації Буняка Степана Остаповича про визнання незаконним дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується.

Заперечення щодо неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя Гулкевич І.З.