Постанова № 67048097, 06.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/208/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Моспанюк Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Харківського управління Офісу великих платник ДФС про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 № Ю-48-17 та від 13.02.2017 № Ю-48-17,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (далі - Позивач, ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот") звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.01.2017 № Ю-48-17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановами старшого держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.09.2015 ВП № 48544270 та від 01.06.2016 ВП № 51291600 накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках Позивача. З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, в період з 30.09.2015 по 31.12.2015, а також з 03.06.2016 по 09.06.2016 сплата єдиного внеску здійснювалась від імені та за рахунок Позивача повіреним - ДП «ХІМІК» ПАТ «АЗОТ», на підставі договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015.

Загальна сума єдиного внеску, сплаченого від імені та за рахунок Позивача Дочірнім підприємством «ХІМІК» Публічного акціонерного товариства «АЗОТ», на підставі договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015 складає 41659209,84 грн. (в період з 30.09.2015 по 31.12.2015 - 40480343,41 грн., а в період з 03.06.2016 по 09.06.2016 - 1178866,43 грн.).

Податковий орган вказані кошти не відобразив в обліку як сплата єдиного внеску ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", а відніс на рахунок нез'ясованих платежів, у зв'язку з чим у позивача виникла та накопичувалась недоїмка.

Усі подальші платежі позивача відповідач зараховував на погашення боргу в порядку календарної черговості, що спричинило винесення оскаржуваного рішення про нарахування штрафних санкцій та пені. Вказані дії відповідача, обґрунтовані посиланням на ч. 9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач вважає незаконними, оскільки, вказана норма передбачає виключення, встановлені чинним законодавством.

З посиланням на норми Цивільного кодексу України позивач вважає правомірним укладання договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015 з ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ», оскільки, останній здійснював перерахування коштів ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", отриманих позивачем у якості безпроцентної позики, а не власних коштів, а тому сплата єдиного внеску фактично здійснювалась за рахунок позивача коштами позивача.

Крім того, зазначив, що згідно пункту 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" вважається звільненим від виконання обов'язку сплати єдиного внеску на період проведення АТО.

У подальшому, позивачем подано заяву про зміну предмету позову у зв'язку з винесенням відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.02.2017 № Ю-48-17, якою визначено заборгованість позивача станом на 31 січня 2017 року у сумі 43448097,39 грн, та яку позивач також вважає протиправною та просив суд скасувати з підстав, викладених у первинному позові.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позов (Т. 2 а.с. 109-110), у яких зазначив, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» відповідно до 1 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до пункту 9 статті 25 вказаного Закону передача платником єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена. У зв'язку з чим, жодної інформації про сплату ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» єдиного внеску за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" особова картка позивача не містить. Тобто, позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску, тому вважав правомірним нарахування позивачу фінансових санкцій оскаржуваними рішеннями. Також вважав безпідставним посилання позивача на пункту 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому що вказана норма розповсюджується на платників, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на території яких проводиться АТО. На даний час позивач перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яке знаходиться у м. Харків, а м. Харків не віднесено до населених пунктів зони АТО. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У судове засідання, призначене на 06.06.2017 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т. 2 а.с. 138), причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Сєверодонецьке об'єднання Азот», ідентифікаційний номер 33270581, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 24.12.2004, юридична адреса м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5.

У розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" є платником єдиного внеску та з 2017 року перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а до 2017 року перебувало на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Вказані обставини визнано сторонами під час розгляду справи та додаткового доказування не потребують.

Відповідно до 1 ч.8 ст.9 Закону № 2464 позивач зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Під час розгляду справи судом досліджено дані, відображені в інтегрованій картці з обліку єдиного внеску ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", та представником позивача визнано, що дані про нарахування єдиного внеску у період з листопада 2014 року по січень 2017 року включно, зазначені в інтегрованій картці, співпадають з даними звітності позивача про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідний. (Т. 2 а.с. 35-91)

При цьому суд зазначає, що інтегрована картка не містить інформації про сплату позивачем визначених зобов'язань з єдиного внеску у період з 30.09.2015 по 31.12.2015 та з 03.06.2016 по 09.06.2016.

Також судом встановлено, що згідно постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № 48544270 від 22.09.2015 накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику: Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Т. 1 а.с. 9-11).

Постановою головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.06.2016 року ВП № 51291600 накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках, що належать ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Т. 1 а.с. 12-15)

Договором доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015, укладеним між ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» передбачено, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Довіритель) з однієї сторони та ДП "Хімік" ПАТ "Азот" (Повірений) з іншої сторони, уклали цей Договір про нижче наведене: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя виконувати грошові зобов'язання. Деталізований зміст доручення щодо виконання грошових зобов'язань (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються Сторонами в додатках до Договору. Виконані грошові зобов'язання, вчинені Повіреним на виконання цього Договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки Довірителя (Т. 1 а.с. 16-20).

За договором безпроцентної позики № 1.25 від 29.09.2015, укладеним між ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Позичальником), ПАТ «Рівнеазот» (Позикодавцем) та ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» позивач у даній справі отримав від ПАТ «Рівнеазот» безпроцентну позику у розмірі 200000000,00 грн на строк до 31.12.2015. За умовами договору позика надається в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ДП «ХІМІК» № 26008310208, відкритому в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ». Переказ грошових коштів на поточний рахунок ДП «ХІМІК» є виконанням зобов'язання позичальника перед ДП «ХІМІК» по договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015, щодо забезпечення ДП «ХІМІК» всім необхідним для виконання доручення. Власником грошових коштів, зарахованих на поточний рахунок ДП «ХІМІК», є позичальник (Т. 1 а.с. 179-183).

07.12.2015 позивачем укладено аналогічного змісту договір безпроцентної позики № 1.26 між тими ж сторонами, що і договір № 1.25, а також 15.07.2015 укладеного договір безпроцентної позики № 35/ФО/15-207 між ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Позичальником), ПАТ «Азот» (Позикодавцем) та ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ», за яким позивач отримав позику у розмірі 700000000,00 грн на строк до 31.12.2015 (Т. 1 а.с. 184-187).

Тобто, грошові кошти, які зараховувались на рахунок повіреного та з якого відбувалась сплата єдиного внеску, фактично були власністю ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".

На виконання умов вказаного договору доручення № 35/ФО/15-209 від 20.07.2015 ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" видано довіреності ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» на перерахування коштів від імені ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" в рахунок сплати єдиного внеску (Т. 1 а.с. 116-174)

На підставі вказаних довіреностей ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» перераховано на рахунки СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС у період з 30.09.2015 по 31.12.2015 грошові кошти у сумі 40480343,41 грн (Т. 1 а.с. 21-115), а в період з 03.06.2016 по 09.06.2016 - у сумі 1178866,43 грн (Т. 1 а.с. 175-178). При цьому, у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу - єдиний внесок за ПрАТ СО АЗОТ.

Загальна сума сплачених ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» коштів у якості єдиного внеску за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" складає 41659209,84 грн.

Згідно листа СДПІ у м. Луганськ МГУ ДФС № 2281/10/28-05-17 від 18.11.2015 за період з 30.09.2015 по 11.11.2015 ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» сплачено за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" єдиний внесок на суму 17826381,33 грн. Однак, вказані кошти до інтегрованої картки платника податків ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" не рознесено, а віднесено на рахунок нез'ясованих платежів. (Т. 1 а.с. 188-189).

Отже, вказані кошти податковим органом не враховано в обліку сплати ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" єдиного внеску, що стало підставою для ствердження відповідачем про наявну у позивача недоїмки та винесення оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 № Ю-48-17, якою визначено заборгованість позивача станом на 31 грудня 2016 року у сумі 43352805,74 грн (Т. 1 а.с. 8), та від 13.02.2017 № Ю-48-17, якою визначено заборгованість позивача станом на 31 січня 2017 року у сумі 43448097,39 грн (Т. 2 а.с. 4).

Вирішуючи питання правомірності вказаних рішень суд вважає за необхідне зазначити, що недоїмка зі сплати єдиного внеску у позивача почала виникати з листопада 2014 року, та періодично погашалась.

За даними інтегрованої картки лише з 10.11.2015 у ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" виникає недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка поступово починає накопичуватись.

Як зазначалось раніше вказана недоїмка починає виникати після того, як обов'язок зі сплати єдиного внеску за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" виконує ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ», а податковий орган не враховує зазначені платежі з посиланням на ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.

Вирішуючи питання про правомірність зазначеної позиції податкового органу суд виходить з такого.

Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно ч. 1 ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Таким чином, основним змістом договору доручення є зобов'язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя.

Укладеним договором доручення та виданими ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на підставі договору доручення довіреностями передбачені чіткі юридичні дії, які має вчинити повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Отже, у даному випадку ДП "Хімік" ПАТ "Азот", перераховуючи єдиний внесок, діяв як повірений від імені та за рахунок позивача, а не як самостійний платник.

При цьому, надані позивачем тристоронні договори безпроцентної позики підтверджує, що повірений вчиняв юридичні дії за рахунок довірителя ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" - позивача у даній справі.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що перерахування повіреним грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя не суперечить положенням частини 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску своїх обов'язків зі сплати ЄСВ третім особам.

Об'єктивною передумовою застосування позивачем положень глави 68 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини сторін за договором доручення, щодо доручення третій особі сплати єдиного внеску став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать позивачу.

З урахуванням вказаних об'єктивних обставин укладання ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" договору доручення з метою своєчасної сплати єдиного внеску, який відповідає вимогам Цивільного кодексу України, на думку суду, не можна розцінювати як такий, що суперечить Закону № 2464, а навпаки - надає законодавчо визначену можливість виконання страхувальнику свого обов'язку щодо сплати єдиного внеску.

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону № 2464, яка визначає порядок сплати єдиного внеску, передбачає, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Тобто, вказана норма не визначає, що сплата єдиного внеску віднесено до виключної компетенції страхувальника (в даному випадку - позивача), та не містить прямої заборони на виконана зазначеного обов'язку іншою особою.

В свою чергу, абзацом 1 частини 7 статті 9 Закону № 2464 також визначено, що єдиний внесок сплачується платником, а не виключно «страхувальником», що надає право на підставі положень ч. 9 ст. 25 Закону № 2464 сплачувати єдиний внесок відповідно до положень ст. 1000 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про протиправність дій податкового органу щодо віднесення коштів у сумі 41659209,84 грн., сплачених ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» у якості єдиного внеску за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", на рахунок нез'ясованих платежів та фактичне утримання їх на своєму рахунку, оскільки доказів повернення зазначених коштів на рахунок ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» відповідачем не надано.

До аналогічного висновку прийшов Вищій адміністративний суд України під час перегляду в касаційному порядку судових рішень в адміністративній справі № 812/59/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступником якої є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Дочірнє підприємство "Хімік" Публічного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про визнання протиправними та скасування вимог.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року у справі № 812/59/16 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року про задоволення позову ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» залишено в силі (Т. 3 а.с. 85-88).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року вбачається, що предметом оскарження в адміністративній справі № 812/59/16 були вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ю-53-25 від 03.12.2015 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2015 у сумі 2595530,05 грн; № Ю-53-25 від 12.01.2016 - на недоїмку станом на 31.12.2015 у сумі 31463939,18 грн; № Ю-53-25 від 03.03.2016 - на недоїмку станом на 29.02.2016 у сумі 41436635,92 грн; № Ю-53-25 від 06.06.2016 - на недоїмку станом на 31.05.2016 у сумі 43043692,26 грн.

Таким чином, судовими рішеннями у справі № 812/59/16 підтверджено не лише протиправність дій податкового органу щодо неврахування в обліку коштів, сплачених ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» у якості єдиного внеску за ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", а також, скасування вищезазначених вимог № Ю-53-25 у повному обсязі свідчить про відсутність у ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.05.2016.

Таким чином, для правильного вирішення даної справи суду необхідно встановити наявність чи відсутність боргу (недоїмки) з єдиного внеску у ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за період з 31.05.2016 до часу винесення оскаржуваних у цій справі вимог від 13.01.2017 № Ю-48-17 та від 13.02.2017 № Ю-48-17.

Вимогою податкового органу про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 № Ю-48-17 ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» визначено заборгованість станом на 31 грудня 2016 року у сумі 43352805,74 грн (Т. 1 а.с. 8).

Однак, за даними інтегрованої картки з єдиного внеску вбачається, що за період з 01.06.2016 по 31.12.2016 ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» самостійно нараховано зобов'язання у сумі 40393010,30 грн (75131399,90 грн всього нараховано за 2016 рік - 34738389,60 грн нараховано станом на 31.05.2016) (Т. 2 а.с. 39-46).

При цьому сплачено ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» особисто за вказаний період 40083896,90 грн (63242533,40 грн всього сплачено за 2016 рік - 23158636,50 грн сплачено станом на 31.05.2016).

Додатково ДП «Хімік ПАТ «АЗОТ» перераховано на рахунки СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС в період з 03.06.2016 по 09.06.2016 єдиний внесок у сумі 1178866,43 грн (Т. 1 а.с. 175-178).

Отже, у період з 01.06.2016 по 31.12.2016 позивачем всього сплачено єдиного внеску у розмірі 41262763,33 грн при нарахованих зобов'язаннях у розмірі 40393010,30 грн.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» станом на 31.12.2016 мало переплату з єдиного внеску у сумі 869753,03 грн, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 № Ю-48-17, якою позивачу визначено заборгованість станом на 31 грудня 2016 року у сумі 43352805,74 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

За січень 2017 року ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 6059879,59 грн, а сплачено 5964587,94 грн (Т. 2 а.с. 63)

Враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку, що у позивача станом на 31.12.2016 була відсутня недоїмка зі сплати єдиного внеску, більш того позивач мав переплату у розмірі 869753,03 грн вимога відповідача від 13.02.2017 № Ю-48-17, якою визначено заборгованість позивача станом на 31 січня 2017 року у сумі 43448097,39 грн також є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині також необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 650292,09 грн (платіжне доручення № 371 від 24.01.2017 (Т. 1 а.с. 2), а при поданні заяви про зміну предмету позову сплачено 1600,00 грн (платіжне доручення № 1153 від 22.02.2017 (Т. 2 а.с. 3), а всього сплачено 651892,09 грн.

Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є структурним підрозділом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який, в свою чергу, є юридичною особою, а тому витрати зі сплати судового збору необхідно стягувати саме з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 № Ю-48-17 на суму 43352805,74 грн та від 13.02.2017 № Ю-48-17 на суму 43448097,39 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, вул. Дегтярівська, 11, м. Київ, код ЄДРПОУ 39440996) на користь приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (місцезнаходження: 93403, вул. Пивоварова, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, код ЄДРПОУ 33270581) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 651892,09 грн. (шістсот п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто дві гривні 09 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 12 червня 2017 року.

Суддя Т.В. Смішлива