Постанова № 67048051, 07.06.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року № 810/1822/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, 3-тя особа: ГУ ДКСУ у Вишгородському районі Київської області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, 3-тя особа: ГУ ДКСУ у Вишгородському районі Київської області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у січні 2017 року придбала квартиру. Договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріусом, під час укладання договору позивач сплатила 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договору, що підлягає сплаті з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. У квітні 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що квартиру вона придбала вперше, а тому в силу закону вона не є платником вказаного збору. Однак, відповідач відмовив у поверненні помилково сплачених коштів, мотивуючи це тим, що пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше.

Позивач подала до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотання до суду не надали .

Відповідно до положень ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.01.2017 між позивачем та ТОВ "ВАНДА" укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Відповідно до положення п.4 договору продаж даної квартири вчинено за 717015,78 грн. Договір посвідчено 13.01.2017 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В. за реєстрованим №61.

При нотаріальному посвідченні договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% з операцій придбання нерухомого майна в сумі 7170,16 грн., що підтверджується квитанцією №190 від 12.01.2017.

06 квітня 2017 року ОСОБА_1 на підставі положень п. 9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (з підстав придбання нею житла вперше), звернулась до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% вартості придбаного майна в сумі 7170,16 грн. при купівлі житла.

Проте, в отриманому позивачем листі від 25.04.2017 №2149/025, відповідач зазначив, що не має підстав для повернення їй сплачених коштів при придбанні житла, у зв'язку з тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2017, судом встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє інше житлове приміщення, окрім придбаного 13.01.2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положення п.9 ст.1 вказаного Закону передбачають, що підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, за винятком, зокрема, громадян, які придбавають житло вперше. При цьому, під нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;

Із згаданої норми вбачається, що громадяни, які придбавають нерухоме майно (квартиру) вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не повинні сплачувати цей обов'язковий платіж.

Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності факту придбання особою житла вперше.

Відповідно до статті 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. При цьому, під страховими внесками розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону № 1058-IV).

В силу статті 64 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог цього Закону; здійснювати відповідно до закону контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

З наведених норм вбачається, що саме на Пенсійний фонд та його територіальні органи покладаються обов'язок щодо здійснення контролю за правильністю справляння страхових внесків, у тому числі й збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, достовірністю поданих страхувальниками відомостей, а також контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Це означає, що отримавши заяву страхувальника з приводу повернення помилково або безпідставно сплачених коштів до Пенсійного фону, територіальний орган Пенсійного фонду мав вжити усі необхідні контрольні заходи з приводу перевірки достовірності поданої страхувальником заяви і вирішити питання по суті заяви страхувальника.

У даній справі судом встановлено, що жодних заходів для перевірки на предмет того, чи належить позивач до кола громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше, відповідач не вжив і переклав тягар по доведенню цих обставин на позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалось, позивач на підтвердження факту придбання житла вперше представила суду інформаційну довідку та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається, що єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об'єктом нерухомості є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, придбана на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2017, під час укладення якого позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 7170,16 грн.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, пункт 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком, громадян, які придбавають житло вперше.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Пунктом 5 вказаного Порядку, визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз наведеного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення особі помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:

- заяви платника;

- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;

- платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування та у разі наявності відповідних підстав повинне звернутися з поданням про повернення коштів до органу казначейства.

Як встановлено судом, позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7170,16 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не готував подання до органу казначейства для повернення позивачу помилково сплаченого збору.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено придбання нею житла вперше, дана обставина не спростована відповідачем, тому відмова відповідача щодо вчинення дій, необхідних для повернення помилково сплачених коштів є необґрунтованою, що зумовлює визнання дій Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не виконання приписів Порядку №787 про підготування подання до органу казначейства на повернення сплаченої позивачем суми збору протиправними.

Отже, відповідачем - Вишгородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області, як суб'єктом владних повноважень, необґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні його звернення, що є підставою для визнання такого рішення протиправним, а помилково сплачені кошти на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 7170,16 грн. - підлягають поверненню позивачу.

Для повернення позивачу помилково сплачених коштів Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області має звернутись з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України, попередньо отримавши відповідні паспортні та інші дані від позивача для підготовки такого подання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свої дій та прийнятого ним рішення. Позивачем надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 14, 69-71, 94, 128, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1, сплаченого відповідно до квитанції від 12.01.2017 №190 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% вартості придбаного майна в сумі 7170,16 грн. від 06.08.2014 № 7298/02 про відмову в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна.

Зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернутися з поданням, до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7170 (сім тисяч сто сімдесят) грн. 16 коп. в порядку, визначеному чинним законодавством та повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 7170 (сім тисяч сто сімдесят) грн. 16 коп.

Стягнути судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДР 41249250).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.