Постанова № 67047979, 07.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року (о 16 год. 45 хв.) Справа № 808/1171/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький шиноремонтний завод»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2

ВСТАНОВИВ:

Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - Шевченківське об'єднане УПФУ м. Запоріжжя, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький шиноремонтний завод» (далі - ВАТ «Запорізький шиноремонтний завод», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику ОСОБА_1 за квітень 2017 року в розмірі 939,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та вказує, що відповідачем не відшкодовані до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2 за квітень 2017 року громадянину ОСОБА_1, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 939,29 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Розгляд справи призначено на 24.05.2017 о 12 год. 00 хв. У зв'язку із знаходженням судді Батрак І.В. на лікарняному у період з 22.05.2017 по 02.06.2017 відповідно до довідки від 07.06.2017 №02-35/17/22, розгляд справи призначено на 07 червня 2017 року о 16 год. 30 хв., про що повідомлено сторін по справі засобами поштового зв'язку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву (вх. №16228) про розгляд справи без його участі. На задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ВАТ «Запорізький шиноремонтний завод» (ідентифікаційний код 03112716) за правилами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до виданої відповідачем довідки від 12.10.2012 №14 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та на підставі п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянину ОСОБА_1 призначена (протокол 417117 від 30.10.2012) та виплачується пільгова пенсія.

Громадянин ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача та виконував роботу, яка згідно законодавства дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, становить 8 р. 6,80 міс. Відповідно частка плати даного підприємства становить 68,53%. Сума заборгованості відповідача по даному пенсіонеру за квітень 2017 року становить 939,29 грн.

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з лютого 2017 року направлявся на адресу відповідача, проте сума заборгованості за квітень 2017 року ВАТ «Запорізький шиноремонтний завод» сплачена не була.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за списком № 2 за квітень 2017 року по громадянину ОСОБА_1 підтверджується довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданою позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України , об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно п. 1 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. "б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Отже, законодавчо передбачений обов'язок відповідача сплатити до пенсійного органу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, абзацом четвертим ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення» введений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Суд зауважує, що видаючи довідку про підтвердження пільгового стажу громадянину ОСОБА_1 ВАТ «Запорізький шиноремонтний завод» підтвердило наявність у останнього пільгового стажу.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно з п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

За приписами п. 6.7. Інструкції Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п. 6.8. Інструкції).

Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складений з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції, фактична виплата пенсії підтверджується довідкою, наданою до матеріалів справи Шевченківським об'єднаним УПФУ м. Запоріжжя.

Правомірність розрахунку сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено позивачем документами з пенсійної справи громадянина ОСОБА_1, якому призначена та виплачується пільгова пенсія. Такими документами є довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протокол про призначення пенсії, розрахунок стажу, довідка про отриманий розмір пенсії. Вказані документи свідчать про правильність визначення пільгового стажу вказаного пенсіонера і відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На момент розгляду справи в суді сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 у розмірі 939,29 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед ПФУ не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 за квітень 2017 року в сумі 939,29 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький шиноремонтний завод» (ідентифікаційний код 03112716) на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (по Списку №2) ОСОБА_1 працівнику за квітень 2017 року в розмірі 939,29 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 29 копійок) на р/р 25606301001063 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код одержувача 41248959.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак