Постанова № 67047818, 08.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року , о 17:55 годині,Справа № 808/632/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ТОВ «Технохімреагент»

до Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001478251400 від 20.09.2016,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що на підставі хибних висновків акту перевірки №65/08-29-14-00-05/34155997 від 09.08.2016 про необхідність подання ТОВ «Технохімреагент» звіту про контрольовані операції за 2015 рік, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001478251400 від 20.09.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 365400 гривень за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за районними ГУ ДФС).

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що органом ДФС при проведенні перевірки безпідставно не враховано приписи пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України щодо принципів стабільності податкового законодавства щодо внесення змін до будь-яких елементів податків. Одним з основних принципів податкового законодавства України є принцип презумпції правомірності рішень платника податків, який передбачає, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймаються на користь платника податків. Окрім того, позивач наголошує, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Позивач просить визнати протиправним і скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, просить його задовольнити, виходячи із викладених в ньому підстав. Крім того, в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доповнень до адміністративного позову. Суд ухвалою, занесеною в журнал судового засідання, відмовив у клопотанні, оскільки даний процесуальний документ - доповнення - не передбачений нормами КАСУ. Крім того, фактично в зазначеному процесуальному документі позивач змінює підстави позову (доповнює підстави новими). Згідно з ч.1 ст.137 КАСУ, "до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується." Доповнення до адміністративного позову не є заявою в розумінні вказаної норми, тому суд відмовив в долученні до матеріалів справи цих доповнень.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, зазначених в запереченнях, вказавши, що контрольовані операції, які здійсненні ТОВ «Технохімреагент» протягом 2015 року, підпадали під критерії визнання контрольованими за будь-якої редакції статті 39 Податкового кодексу України, тому покликання позивача на принцип стабільності податкового законодавства є безпідставним. Також впродовж 2015 року позивачем здійснювалися господарські операції із нерезидентом - «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, загальний обсяг яких складає 7259288,35 гривень без ПДВ. Дана операція є контрольованою, оскільки країна реєстрації нерезидента - Республіка Узбекістан протягом 2015 року входила до переліку держав (територій), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України на виконання вимог ст. 39 ПК, та обсяг такої операції відповідав критеріям зазначеної статті як в редакції, чинній до 15.07.2015, так і в редакції, чинній з 15.07.2015 по 30.04.2016 (останній день подання звіту).

Крім того, протягом 2015 року позивач здійснював господарські операції з реалізації хімічної продукції нерезиденту - ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, на загальну суму 8681962,61 гривень. Дана операція є контрольованою, оскільки її обсяг відповідає критеріям ст. 39 Податкового кодексу України, й засновники цих товариств є пов'язаними особами. Представник відповідача наголошує, що контрольовані операції позивача відповідали критеріям ст. 39 ПК в усіх її редакціях, що були чинними протягом 2015 року. Представник відповідача просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Технохімреагент» з питань дотримання вимог пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, результати якої викладені в акті перевірки №65/08-29-14-00-05/34155997 від 09.08.2016. За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік. На підставі вказаного акту ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001478251400 від 20.09.2016 про застосування до ТОВ «Технохімреагент» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 365400 гривень за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за районними ГУ ДФС).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок про здійснення позивачем протягом 2015 року контрольованих операцій з нерезидентами - «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, і ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (скорочена назва - ТОВ «ТЕХ-Групп»), Російська Федерація, обґрунтований наступним.

Щодо операцій з нерезидентом «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, контролюючий орган зазначив, що за 2015 рік позивачем здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції вказаному нерезиденту, відповідно до укладених контрактів, на загальну суму 7259288,35 гривень, що відповідає критеріям визначення господарської операції контрольованої в частині обсягу такої господарської операції. Також вказаний нерезидент зареєстрований в країні, що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Впродовж 2015 року Республіка Убекістан входила до переліку держав (територій), затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України: з 25.12.2013 по 13.05.2015 включно - №1042-р від 25.12.2013; з 14.05.2015 по 15.09.2015 включно - №449-р від 14.05.2015; з 16.09.2015 до часу проведення перевірки - №977-р від 16.09.2015.

Таким чином, господарські операції позивача з нерезидентом «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, відповідають всім ознакам контрольованих, визначеним пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК.

Щодо операцій з нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (скорочена назва - ТОВ «ТЕХ-Групп»), Російська Федерація відповідач в акті перевірки вказав, що впродовж 2015 року позивачем здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції нерезиденту ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, на загальну суму 8681962,61 гривень. Загальна сума володіння корпоративними правами юридичної особи ТОВ «Технохімреагент» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складає 25%, а загальний відсоток володіння корпоративними правами юридичної особи-нерезидента ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, ОСОБА_1 складає також 25%. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є чоловіком і дружиною, що підтверджується копіями їх паспортів, а тому, в силу приписів пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК, ці особи є пов'язаними. Отже, господарські операції ТОВ «Технохімреагент» з нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, є контрольованими, оскільки відповідають критеріям за обсягом операцій та пов'язаністю осіб.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 № 408 запроваджено в податковому законодавстві України нове поняття - податковий контроль за трансфертним ціноутворенням. Цей вид податкового контролю передбачає контроль органів ДФС за недопущенням заниження платниками податків звичайної ціни при здійсненні деяких видів господарських операцій (тобто, ціна купівлі-продажу повинна бути не нижчою, ніж в інших, аналогічних операціях).

Процедури, критерії та принципи здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням викладені в наступних нормах Податкового кодексу України: ст. 39 (основні процедури), пп.пп. 14.1.71, 14.1.159, 14.1.251-1 ст. 14 (визначення деяких термінів).

Господарські операції, які підлягають податковому контролю в межах трансфертного ціноутворення, названо контрольованими. Перелік та умови операцій, які визнаються контрольованими, наведений в пп. 39.2.1 ПК. Пунктом 39.4.2. ст. 39 ПК встановлено обов'язок платників податків подавати звіт про здійснені контрольовані операції, які відповідають критеріям, визначеним у пп. 39.2.1 статті 39 ПК.

Як суд вбачає зі змісту позовної заяви ТОВ «Технохімреагент», позивач вважає, що податковий орган не повинен був застосовувати статтю 39 ПК в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 № 609 (далі - Закон №609), оскільки цей закон був прийнятий із порушенням приписів ст. 4 ПК щодо принципу стабільності податкового законодавтсва.

Проте суд не може погодитися із такими твердженнями позивача та зазначає наступне. Згідно з пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Закон №609 набрав чинності 13.08.2015, тому позивач вважає, що - з огляду на приписи ПК щодо принципу стабільності податкового законодавства - він не може бути застосований до спірних правовідносин.

Проте, виходячи із наведеної норми ПК, не допускається внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. В даному випадку спірні правовідносини виникли з приводу виконання обов'язку з подання звіту про контрольовані операції, а не з приводу справляння податків та зборів, до елементів яких за приписами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК не можуть вноситися зміни пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Отже, суд вважає посилання позивача на принцип стабільності податкового законодавства щодо незмінності елементів податків та зборів недоречними.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що контрольовані операції, які були здійснені ТОВ «Технохімреагент» протягом 2015 року, підпадали під критерії визнання контрольованими за будь-якої редакції статті 39 ПК. Так, критерії визнання господарських операцій контрольованими, згідно із ст. 39 в редакції ПК станом на 01.01.2015: 1) гос-подарські операції, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами-нере-зидентами (абз. а пп. 39.2.1.1), 2) господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2), 3) загальний обсяг доходу платника податків перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік (пп. 39.2.1.7); 4) обсяг групи таких господарських операцій платника подат-ків з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вар-тість) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7).

Критерії визнання господарських операцій контрольованими, згідно із ст. 39 в редакції ПК станом на 01.01.2016 (в редакції ЗУ № 609): 1) господарські операції, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами-нерезидентами (абз. а) пп. 39.2.1.1); 2) господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Мі-ністрів України (пп. 39.2.1.2); 3) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за ви-рахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; 4) обсяг таких гос-подарських операцій платника податків з кожним контрагентом, перевищує 5 мільйонів гри-вень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими, згідно із ст. 39 ПК станом на 30.04.2016 (останній день подання звіту за 2015 рік) залишились незмінними.

Для визнання операції контрольованою загальною для всіх операцій додатковою умовою є річний дохід платника податків за звітний рік:

- в редакції ст. 39 ПК з 01.01.2015 по 15.07.2015: річний дохід повинен складати 20 млн. гривень за рік;

- в редакції ст. 39 ПК з 15.07.2015 по 30.04.2016: річний дохід повинен складати 50 млн. гривень за рік.

Судом встановлено, що річний дохід ТОВ «Технохімреагент» за 2015 рік склав 128332100 гривень, що відповідає вимогам всіх редакцій ст. 39 ПК.

Щодо господарських операцій позивача з нерезидентом «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан суд зазначає, що у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ТОВ «Технохімреагент» здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції нерезиденту «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, відповідно до укладених контрактів від 21.10.2014 №608/023, 19.03.2015 №165/023 на загальну суму 7259288,35 гривень без ПДВ.

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що дані операції є контрольованими, відповідно до пп. 39.2.1.2 ст.39 ПК, яка була незмінною протягом 2015 року: для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Країна реєстрації нерезидента - Республіка Узбекістан - протягом 2015 року входила до переліку держав (територій), затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України на виконання вимог ст. 39 ПК: з 25.12.2013 по 13.05.2015 включно - № 1042-р від 25.12.2013; з 14.05.2015 по 15.09.2015 включно - № 449-р від 14.05.2015; з 16.09.2015 по теперішній час - № 977-р від 16.09.2015.

Обсяг операцій між ТОВ «Технохімреагент» та «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, за 2015 рік складає 7,3 млн. гривень, що відповідає другій додатковій вимозі визнання операції контрольованою:

- в редакції ст. 39 ПК з 01.01.2015 по 15.07.2015: обсяг операцій повинен складати 1 млн. гривень за рік;

- в редакції з 15.07.2015 по 30.04.2016: обсяг операцій повинен складати 5 млн. гривень за рік.

Отже, за таких обставин суд вважає за можливе погодитися із позицією податкового органу про те, що господарські операції між ТОВ «Технохімреагент» та «Шуртанський газо-хімічний комплекс», Республіка Узбекістан, здійснені протягом 2015 року, відповідають критеріям контрольованої операції за будь-якої редакції статті 39 ПК.

Щодо господарських операцій позивача з нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація суд зазначає, що у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ТОВ «Технохімреагент» здійснено господарські операції з реалізації хімічної продукції нерезиденту ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, відповідно до укладених контрактів від 28.10.2011 №11055/ЕХ, від 17.02.2015 №15161/ЕХ на загальну суму 8681962,61 гривень.

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що дані операції є контрольованими, відповідно до пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК, яка була незмінною протягом 2015 року: господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами.

Згідно з актом перевірки, статутний капітал ТОВ «Технохімреагент» становить 1515000 грвиень. В складі засновників підприємства ТОВ «Технохімреагент» є: ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) - 265125 гривень (або 17,5%); ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2) - 113625 гривень (або 7,5%).

Також в акті перевірки зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, ОСОБА_3 володіє 25% (або 81000 російських рублів) корпоративних прав нерезидента ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» (ОГРН 1116324006655, ИНН/КПП 6324020745/632401001), (скорочено: ТОВ «ТЭХ-Групп») 445009, Російська Федерація, м.Тольятті, вул. Комсомольська, буд.86.

Як встановлено судом із пояснень представника відповідача, під час проведення перевірки на запит посадових осіб податкового органу було надано копії паспортів засновників ТОВ «Технохімреагент» ОСОБА_3, серії НОМЕР_3, виданого Орджонікідзевським РВУМВС України в Запорізькій області, та ОСОБА_2, серії НОМЕР_4, виданого Орджонікідзевським РВУМВС України в Запорізькій області, згідно з якими вони є чоловіком та дружиною й станом на дату складання акту перевірки перебувають у шлюбі.

Відповідно до абз. в) пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК, для фізичних осіб - чоловік та дружина є пов'язаними особами.

Обсяг операцій між ТОВ «Технохімреагент» і ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп» за 2015 рік складає 8,7 млн. гривень, що відповідає другій додатковій вимозі визнання операції контрольованою:

- в редакції ст. 39 ПК з 01.01.2015 по 15.07.2015: обсяг операцій повинен складати 1 млн. гривень за рік;

- в редакції з 15.07.2015 по 30.04.2016: обсяг операцій повинен складати 5 млн. гривень за рік.

Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача про те, що господарські операції між ТОВ «Технохімреагент» й нерезидентом ТОВ «ТехЕнергоХім-Групп», Російська Федерація, здійснені протягом 2015 року, відповідають критеріям контрольованої операції за будь-якої редакції статті 39 ПК. За таких обставин позивач був зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01.05.2016 за 2015 рік, проте, як свідчать матеріали справи та акт перевірки, такого звіту позивач не подав.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПК, неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за неподання звіту про контрольовані операції.

При цьому щодо покликань позивача на принцип презумпції правомірності рішень платника податків суд зазначає, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 № 609 одночасно втратила чинність попередня редакція статті 39 ПК, тому редакція ПК не містила суперечностей між собою та не припускала неоднозначного (множинного) трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, тому й можливості прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу не було.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладені норми права, фактичні обставини справи, й те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш