Постанова № 67047517, 12.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 р. Справа № 804/3120/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-Дніпродзержинська ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 32 275, 46 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача по сплаті орендної плати з фізичних осіб у розмірі 32 275, 46 грн. Податковий борг утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, які відповідачем у добровільному порядку не погашені, що зумовлює накопичення.

Заперечень на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

За приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській ОДПІ від 15.05.2001р.

Станом на 10.05.2016р. за обліковими даними контролюючого органу за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 32 275, 46 грн. та складається із:

а) заборгованості по сплаті орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 31 208, 38 грн., яка виникла внаслідок не сплати підприємством самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, в т.ч. визначеного за:

-в сумі 5960, 25 грн. за декларацією/розрахунком з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 2114 від 14.02.2012р., якою нараховано грошове зобов'язання у загальному розмірі 12 316, 16 грн. (в т.ч. щомісячна сума нарахувань становила: за січень-листопад 2012р. - 1023, 35 грн. та за грудень 2012р. - 1026, 31 грн.), так нарахована сума частково самостійно погашена платником в сумі 6355, 91 грн.;

-в сумі 12 316, 16 грн. за декларацією/розрахунком з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № 1300001517 від 18.02.2013р., якою нараховано грошове зобов'язання у загальному розмірі 12 316, 16 грн. (в т.ч. щомісячна сума нарахувань становила: за січень-листопад 2013р. - 1023, 35 грн. та за грудень 2012р. - 1026, 31 грн.);

-в сумі 12 931, 97 грн. за декларацією/розрахунком з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 1400014859 від 20.02.2014р., якою нараховано грошове зобов'язання у загальному розмірі 12 931, 97 грн. (в т.ч. щомісячна сума нарахувань становила: за січень-листопад 201р. - 1077, 66 грн. та за грудень 2014р. - 1077, 71 грн.);

б) заборгованості по грошовому зобов'язанню по сплаті орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 1067, 08 грн., визначеного:

-податковим повідомленням-рішенням №0014841504 від 19.12.2013р., яким збільшено грошове зобов'язання підприємства шляхом застосування штрафних санкцій (штраф-10%) в сумі 102, 64 грн., яке сформовано контролюючим органом на підставі Акту перевірки №1114/142/04-03-15-04/1743505720 від 08.11.2013р.;

-податковим повідомленням-рішенням №0014831504 від 19.12.2013р., яким збільшено грошове зобов'язання підприємства шляхом застосування штрафних санкцій (штраф-20%) в сумі 964, 44 грн., яке сформовано контролюючим органом на підставі Акту перевірки №1114/142/04-03-15-04/1743505720 від 08.11.2013р.

Копії вищезазначених податкових повідомленнь-рішень направлені позивачем на податкову адресу ОСОБА_1, однак були повернуті контролюючому органу працівниками поштового зв'язку з відміткою про неможливість вручення.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження податкових повідомлень-рішень за №0014841504 та за №0014831504 від 19.12.2013р. - в адміністративному або у судовому порядку.

Таким чиному, у зв'язку з порушенням платником граничних термінів сплати грошових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, визначених ОСОБА_1 згідно рішень податкового органу, сума грошових зобов'язань відповідача набула статусу податкового боргу.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника, у зв'язку з подальшою несплатою відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку контролюючим орган звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16, ст. 36 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до положень ст. 269 та ст. 270 ПК, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п. 285.1 ст285 ПК, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.2. ст.58 ПК, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст.58 ПК - податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення за №0014841504 та за №0014831504 від 19.12.2013р. направлялись контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1, однак були повернуті відправнику працівниками поштового зв'язку з відміткою про неможливість вручення.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або у судовому порядку, у зв'язку з чим грошове зобов'язання визначене за даними рішеннями контролюючого органу є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).

На виконання вимог зазначеної норми, Дніпродзержинською ОДІП було сформовано та направлено на податкову адресу платника податкову вимогу №321-23 від 11.02.2016р. на суму 32 275, 46 грн., однак дане направлення було повернуто контролюючому органу працівниками поштового зв'язку з відміткою про неможливість вручення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Докази оскарження зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 по сплаті орендної плати з фізичних осіб становить 32 275, 46 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р №33214815700013 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 18010900, одержувач платежу - Відділення Державного казачейства у м.Дніпродзержинську, код 38028588, код ЄДРПОУ 38673254) заборгованість по сплаті орендної плати з фізичних осіб в сумі 32 275, 46 грн. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят п'ять гривень сорок шість копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Р.А. Барановський