Постанова № 67047516, 07.06.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Справа № 803/634/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представників позивача Мисюк Г.І., Гаюк І.Ю., Шевчук О.О.,

представників відповідача Кортоус Т.В., Багно В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал» до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправним пункту вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Луцькводоканал» (далі - позивач, підприємство, КП «Луцькводоканал») звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі - відповідач, управління) про визнання протиправним пункту 1 вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 «Про усунення порушень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 08 грудня 2016 року по 03 березня 2017 року працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено ревізію на Комунальному підприємстві «Луцькводоканал». За результатом ревізії був складений акт від 03 березня 2017 року №050-28 в якому відображено ряд порушень бюджетного законодавства. Зокрема, на думку перевіряючи, підприємство порушило порядок відображення витрат на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів, що призвело до завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №375. Також, до розрахунку заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році включено витрати, які були покриті за рахунок коштів місцевого бюджету спрямованих підприємств по КТКВ 180409 «Внески до статутного капіталу суб'єктів господарювання» (капітальні видатки). Вимогою від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 відповідач вимагав від позивача усунути недоліки викладені в акті ревізії.

Підприємство не погоджується з викладеними висновками ревізії з тих підстав, що витрати на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів були правильно відображені в бухгалтерському обліку і вірно віднесені до собівартості витрат на постачання послуг з водопостачання (водовідведення) населенню.

Також КП «Луцькводоканал» зазначає, що отримані від Виконавчого комітету Луцької міської ради внески до статутного капіталу спрямовуються в першу чергу на поповнення власного капіталу підприємства, а не покриття витрат з надання послуг водопостачання (водовідведення) населенню.

З наведених мотивів та підстав просить суд визнати протиправним пункт 1 вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 «Про усунення порушень».

Представники позивача у судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просять суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 в частині зобов'язання усунення порушень, які зазначені у пункті 1 описової частини вимоги. Уточненні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, та його представники у судовому засіданні, заперечили проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що проведеною ревізією встановлені порушення П(С)БО 16 «Витрати», п. 5 Порядку надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населення та/або іншим підприємства від 04 червня 2015 року №375, а саме до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах включено витрати, пов'язані з амортизацією безкоштовно одержаних основних засобів, чим завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах, яку відшкодовано за рахунок субвенції в сумі 655 248,25 грн. Крім того, до розрахунку заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році включено витрати, які покривалися за рахунок коштів місцевого бюджету, спрямованих підприємства по КтКВ 180409 «Внески до статутного капіталу суб'єктів господарювання» (капітальні видатки), чим завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах, яку оплачено коштами субвенції в сумі 1 040 400,00 грн.

З наведених мотивів та підстав вважають вимогу від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 «Про усунення порушень» правомірною та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, представники відповідача у судовому засіданні додатково пояснили, що спірна вимога ніяким чином не породжує прав та обов'язків для позивача, а отже, з огляду на судову практику Верховного суду України та Європейського суду з прав людини не може бути предметом оскарження.

Додатково на питання суду представник відповідача Кортоус Т.В. пояснила, що спірний пункт вимоги необхідно виконувати шляхом стягнення коштів та відшкодування їх до державного бюджету України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 08 грудня 2016 року по 03 березня 2017 року працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено ревізію на Комунальному підприємстві «Луцькводоканал», за результатом якої складений акт від 03 березня 2017 року №050-28 (а.с.8-38).

Проведеною ревізією встановлені порушення П(С)БО 16 «Витрати», п. 5 Порядку надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населення та/або іншим підприємства від 04 червня 2015 року №375, а саме до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах включено витрати, пов'язані з амортизацією безкоштовно одержаних основних засобів, чим завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах, яку відшкодовано за рахунок субвенції в сумі 655 248,25 грн. (ст.20-22 акту ревізії).

Також, до розрахунку заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році включено витрати, які покривалися за рахунок коштів місцевого бюджету, спрямованих підприємству по КТКВ 180409 «Внески до статутного капіталу суб'єктів господарювання» (капітальні видатки), чим завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах, яку оплачено коштами субвенції в сумі 1 040 400,00 грн. (ст.28-30).

Не погоджуючись з такими висновками ревізії, КП «Луцькводоканал» подало заперечення від 14 березня 2017 року вих. №284-1-03 (а.с.39-43).

За результатом опрацювання поданих заперечень, висновком Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області відмовлено вказані заперечення не прийняті до уваги (а.с.44-51).

Вимогою від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 відповідач вимагав від позивача: 1. усунути виявлені порушення в установ енному законодавством порядку; 2. розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності (а.с.52-54).

Надаючи правову оцінку вищенаведеній вимозі, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-ХІІ) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом частини шостої статті 2 Закону №2939-XII порядок проведення Держаудитслужбою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 15 квітня 2014 року №21-40а14, від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 18 вересня 2014 року №21-332а14, від 07 липня 2015 року №21-1008а15, які в силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні враховуватися всіма судами України.

Однак у розглядуваній справі, на відмінно від вищенаведених постанов Верховного суду України, в резолютивній частині оскаржуваної вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 «Про усунення порушень» не міститься посилання на збитки, їх розмір та порядок відшкодування. У вимозі лише зобов'язано усунути виявлені порушення, але не вказано яким сам шляхом.

Стосовно доводів представника відповідача, що оскаржувана вимога не може нести ніяких правових наслідків, суд зазначає, що статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Тобто, у разі неоскарження та невиконання спірної вимоги, посадові особи підприємства будуть нести адміністративну відповідальність за вищенаведеною нормою КУпАП, а отже спірна вимоги породжує правові наслідки для позивача та може бути оскарженою.

Зважаючи на вищевикладене, на думку суду, вимога відповідача може бути переглянута в судовому порядку по суті.

Щодо висновку ревізії про порушення КП «Луцькводоканал» порядку відображення витрат на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів, суд зазначає наступне.

З аналізу висновків ревізії слідує, що відповідач наполягає на включення витрат на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів до бухгалтерського рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» згідно Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30 вересня 2003 року №561, оскільки це, на його думку, є витрати з амортизації об'єктів житлово-комунального призначення.

Однак суд не погоджується з таким висновком та вважає його помилковим, з наступних підстав.

У пункті 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 зазначено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Оскільки витрати на амортизацію безоплатно отриманих основних засобів безпосередньо пов'язані з наданням послуг по водопостачанню (водовідведенню) КП «Луцькводоканал», оскільки такі послуги є основною діяльністю підприємства, тому вони не можуть бути віднесені до дебету бух. рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», до якого включаються лише витрати, що безпосередньо не пов'язані з наданням послуг.

Посилання відповідача на вимоги Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30 вересня 2003 року №561, в яких зазначено що витрати на амортизацію об'єктів житлово-комунального призначення відносяться до складу інших витрат операційної діяльності, є помилковим, оскільки ревізією не враховано, що основним видом діяльності КП «Луцькводоканал» власне і є надання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, тому віднесення таких витрат не до складу основних операційних витрат, а до складу інших витрат операційної діяльності є помилковим та нелогічним.

Виходячи з вищенаведених мотивів суд дійшов висновку, що з боку КП «Луцькводоканал» відсутнє порушення П(С)БО 16 «Витрати», п. 5 Порядку надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населення та/або іншим підприємствам від 04 червня 2015 року №375, а саме не є порушенням включення до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах витрати, пов'язані з амортизацією безкоштовно одержаних основних засобів.

Стосовно висновку ревізії про необхідність КП «Луцькводоканал» включення видатків на поповнення власного капіталу на покриття витрат з надання послуг водопостачання (водовідведення), суд зазначає наступне.

Як зазначено у пункті 5 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375 (далі - Порядок №375) обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, з урахуванням витрат, пов'язаних з провадженням інвестиційної діяльності, та відрахуванням сум проведених перерахунків за низькоякісні і надані не в повному обсязі послуги та трансфертів з державного та місцевих бюджетів, отриманих надавачами послуг для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, за рахунок субвенції, отриманої за минулі періоди.

Пунктами 32, 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого; субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

З аналізу вищенаведених норм порядку, а також загальних принципах побудови бюджетних відносин в державі, слідує, що будь-які субвенції можуть бути використані лише з тієї метою та в тому порядку, який визначив орган, що надає відповідну субвенцію. В даному випадку пунктом 5 Порядку №375 чітко визначено, що покриття заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється виключно на підставі відповідного трансферту з державного чи місцевого бюджету.

Таким чином, на думку суду здійснений Виконавчим комітетом Луцької міської ради трансферт за КТКВ 180409 «Внески до статутного капіталу суб'єктів господарювання» (капітальні видатки) не спрямований на покриття витрат визначених Порядком №375, а спрямований на поповнення власного капіталу підприємства, а отже не може бути використаний для будь-яких інших цілей.

Крім того, висновки ревізії про необхідні включення вищенаведеного трансферту на покриття витрат з надання послуг водопостачання (водовідведення) суперечить самій правовій природі власного капіталу. Так, в пункті 3 розділу І «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, визначено, що власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Тобто власний капітал підприємства в будь-якому випадку залишається в активах та не спрямовується на покриття зобов'язань. Тому, на думку суду, висновок відповідача про необхідність покриття витрат визначених Порядком №375 за рахунок КТКВ 180409 «Внески до статутного капіталу суб'єктів господарювання» (капітальні видатки) не ґрунтується на вимогах закону та є протиправним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській, які наведені в пункті 1 описової частини вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 «Про усунення порушень» є протиправними та не можуть нести обов'язковий характер для позивача.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права КП «Луцькводоканал» суд виходить з роз'яснень, які наведені у пункті 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», зі змісту якого слідує, що визнаючи акт індивідуальної дії протиправним, суд зобов'язаний одночасно скасувати його.

При цьому в даному випадку суд наголошує на тому, що обов'язковий характер для відповідача лише несуть пункти 1, 2 резолютивної частини вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651.

З врахуванням того, що позивач оскаржує лише висновки, які наведені у пункті 1 описової частини вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 і ці висновки є протиправними, суд дійшов переконання, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини вимоги від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 в частині зобов'язання усунення порушень, які зазначені у пункті 1 описової частини вимоги.

Порушення яке зазначено у пункті 2 описової частини вимоги не є предметом оскарження, позовні вимоги щодо нього не вирішуються, а тому в цій частині вимога залишається в силі.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Луцькводоканал» до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання протиправним пункту вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 28 березня 2017 року №13-03-05-14/1651 в частині зобов'язання усунення порушень, які зазначені у пункті 1 описової частини вимоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (43005, м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 3а, код відокремленого підрозділу юридичної особи 40913671) на користь Комунального підприємства «Луцькводоканал» (43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 03339489) судовий збір у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений до 12 червня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський