
12.06.2017 Справа № 703/3/17
2-а/696/19/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2017 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шкреби В.В.
за участю секретаря Степанової Н.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: Визнати неправомірними дії Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року у зв'язку із змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді. Зобов'язати Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01 грудня 2016 року у зв'язку із змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді, згідно з ч. З ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів " в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року№ 192-УІІІ, Рішення Конституційного суду України від 08 червня 2016 року № 4- рп/2016, справа № 1-8/2016 та на підставі довідки Територіального управління ДСА України у Черкаській області № 1973-04/16 від 01 грудня 2016 року, із збереженням відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, оскільки 01.12.2016 року він звернувся до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про проведення перерахунку його довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА у Черкаській області за № 1973-04/16 від 01.12.2016 року. Листом відповідача № 11768/03 від 15.12.2016 року у проведені перерахунку пенсії йому відмовлено, у зв'язку з тим, що на теперішній час не можливо провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, оскільки не має порядку проведення такого перерахунку. Вважає вказане рішення про відмову в перерахунку пенсії протиправним і таким, що порушує його право на соціальний захист, у зв'язку з чим він змушений звернутися за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати неправомірними дії Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови йому в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку із змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01 грудня 2016 року. Зобов'язати Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у зв'язку із змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді, згідно за ч. 3 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів " в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Рішення Конституційного суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, справа № 1-8/2016 та на підставі довідки Територіального управління ДСА України у Черкаській області № 1973-04/16 від 01 грудня 2016 року, із збереженням відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01 грудня 2016 року, з урахуванням виплачених сум. Судові витрати в розмірі 551,20 грн. покласти на відповідача.
2
Представник Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. До суду від заступника об'єднаного управління Константюк О.М. надійшли письмові заперечення де зазначає, що за поданою у грудні 2016 року заявою із довідкою про суму судівської винагороди з 01.12.2016 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.01.2017 року, в зв'язку з чим, проведення перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2016 року немає жодних законних підстав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку позивача, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.
При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Смілянському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Черкаської області та отримує пенсію як суддя у відставці.
З 01.12.2016 року зріс розмір мінімальної заробітної плати та розмір заробітної плати працюючих суддів на відповідній посаді, з якої позивачу призначено довічне грошове утримання.
На підставі зазначеного ОСОБА_1 01.12.2016 року звернувся до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про проведення перерахунку його довічного грошового утримання к судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА у Черкаській області за № 1973-04/16 від 01.12.2016 року про заробіток працюючого судді на відповідній посаді для перерахунку довічного грошового утримання.
Листом відповідача № 11768/03 від 15.12.2016 року у проведені перерахунку пенсії позивачу відмовлено, у зв'язку з тим, що на теперішній час не можливо провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, оскільки не має порядку проведення такого перерахунку.
Окремо, слід зазначити, що з тесту листа Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 11768/09 від 15.12.2016 року вбачається, що відповідач погоджується з тим, що ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання у разі зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до положень ч. 3 ст. 141 Закону України № 1402-УІІІ від 02.06.2016 року «Про судоустрій і статус суддів» та Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016. Але відповідач вказує, що на теперішній час не має порядку проведення такого перерахунку, у зв'язку з чим Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України з відповідним запитом щодо порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
3
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до
адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції Українигарантується.
Згідно із ст. 8 Конституції України «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. НормиКонституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.»
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями ст. 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року №19-рп/2004 було надано офіційне тлумачення положення ст. 126 Конституції України, зокрема зазначено, що додаткові гарантії незалежності і недоторканості суддів, крім уже передбаченихКонституцією України, можуть встановлюватися також законами. Такі, гарантії визначені, зокрема, ст. 13 Закону України «Про статус суддів» від 10.07.1998 року. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.
Конституційний Суд України зазначив, що невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту (підпункт 1.1 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N19-рп/2004).
В пункті 7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді. Також у цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Суд зауважує, що щомісячне довічне грошове утримання судді, який вийшов у відставку, та пенсія є різними поняттями та права на них виникають з різних підстав, що також підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013, в якому зокрема вказано, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.
4
Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додатков і матеріальні блага,
зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).
Із змісту розділу IX Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
08 червня 2016 року, Конституційним Судом України було прийняте Рішення № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Даним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;
- пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
5
Керуючись частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вказав такий порядок виконання цього рішення:
- частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання";
- абзаци перший, другий, третій, четвертий та перше, друге речення абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Підлягає застосуванню перше речення частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку";
- не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Суд вважає, що у вказаному спорі також слід виходити з того, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, встановлені на день виникнення у нього права на відставку, не можуть скасовуватись ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів та пов'язуватись із нестабільністю законодавства, що регулює правовідносини із вказаного питання. Слід також зазначити, що правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), а в момент виникнення права на її призначення.
Отже частинами 2-3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року) встановлено, що:
- суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
6
- Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Аналізуючи наведені положення, суд доходить висновку про те, що в усіх випадках розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатись виходячи з розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, який відповідно до довідки ТУ ДСА України у Черкаськівй області № 1973-04/16 від 01 грудня 2016 року становить 24 000,00, а отже рішення відповідача щодо відмови йому у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є таким, що порушує права та інтереси позивача і суперечить Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року, рішенню Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, а тому є направомірним, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 п. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншої стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
При подачі адміністративного позову до суду ОСОБА_1 сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме: судовий збір у сумі 551 гривні 20 копійок, а тому згідно вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 18, 19, 70, 71, 94, 99, 158-163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01 грудня 2016 року.
Зобов'язати Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у зв'язку із змінами в грошовому утриманні судді, який працює на відповідній посаді, згідно за ч. 3 ст. 141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів " в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Рішення Конституційного суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, справа № 1-8/2016 та на підставі довідки Територіального управління ДСА України у Черкаській області № 1973-04/16 від 01 грудня 2016 року, із збереженням відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01 грудня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
7
Постанову суду піддати негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя :
Судове рішення № 67045528, Кам'янський районний суд Черкаської області було прийнято 12.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/3/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: