Ухвала суду № 67042840, 09.06.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 356/291/17

Провадження № 1-кп/355/39/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

09 червня 2017 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

суддів Лисюк О.Д.

ОСОБА_1

секретаря Лунгул Т.А.

за участю прокурора Маглич О.М.

за участю захисника ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110070000893 від 25.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.5 ч.2 ст. 115 КК України,

В с т а н о в и в:

До Баришівського районного суду Київської області від Бориспільської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016110070000893 від 25.10.2016 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.5 ч.2 ст. 115 КК України.

26.10.2016 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, 23.12.2016 року продовжено тримання під вартою до 22.01.2017 року, 20.01.2017 року продовжено тримання під вартою до 19.02.2017 року, 16.02.2017 року тримання під вартою продовжено до 18.03.2017 року, 14.03.2017 року тримання під вартою продовжено до 25.03.2017 року, 24.03.2017 року тримання під вартою продовжено до 24 години 23.05.2017 року, 16.05.2017 року тримання під вартою продовжено до 24 години 14 липня 2017 року. В даний час тримання під вартою закінчується і він утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

На даний час, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо, оскільки була необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин та надходженням до суду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3.

За положенням ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У зв'язку зі спливом двомісячного строку з дня продовження тримання під вартою ОСОБА_3 суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання його під вартою.

Прокурор Маглич О.М. в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на особисте зобов»язання.

Захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3 заперечили щодо продовження йому строків тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У зв'язку зі спливом строку з дня обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання його під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує вимоги п. п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

В заявленому клопотанні та в обгрунтування даного клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на особисте зобов»язання захисник ОСОБА_2 надав та зазначив обставини та докази, які підлягають дослідженню в судовому засіданні та оцінці судом як допустимі чи недопустимі.

Зазначені та надані зхахисником докази не є підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3. Тому відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на особисте зобов»язання.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на термін до двох місяців та відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на особисте зобов»язання.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 331, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити захиснику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою на особисте зобов»язання.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 24 години 08 серпня 2017 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_4

Судді О.Д. Лисюк

ОСОБА_1