Ухвала суду № 67041707, 05.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

5 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби ( далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

СДПІ звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі − КАС).

Цією ухвалою Вищий адміністративний суд України задовольнив заяву публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року та частково скасував постанову Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав копії рішень Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2016 року (№ К/800/3315/15), 23 вересня 2015 року (№ К/800/22457/15), 9 грудня 2015 року ( № К/800/11376/14), 28 січня 2016 року (№ К/800/37028/15) та постанов Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (№ 3-1160г15) та від 23 листопада 2016 року (№ 6-2540цс16).

Проте аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву та рішень Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2016 року (№ К/800/3315/15), 23 вересня 2015 року (№ К/800/22457/15), 9 грудня 2015 року ( № К/800/11376/14), 28 січня 2016 року (№ К/800/37028/15) наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

В ухвалі, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України переглядаючи за нововиявленими обставинами постанову Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року, скасовуючи її у частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення та приймаючи у цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог вказав на те, що оскільки договори оренди земельних ділянок є не вчиненими та неукладеними, позивач зобов'язаний сплачувати саме земельний податок у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі фактичного користування земельними ділянками, оскільки правових підстав для сплати орендної плати у позивача не було.

Обґрунтовуючи наявність невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права СДПІ послалася на постанови Верховного Суду України 17 лютого 2016 року (№ 3-1160г15) та від 23 листопада 2016 року (№ 6-2540цс16) якими встановлено наступне.

У постанові від 17 лютого 2016 року (№ 3-1160г15) Верховний Суд України встановив, що внаслідок ухилення відповідача від укладення договору оренди територіальній громаді міста завдано збитки у вигляді неотриманої вигоди.

У постанові від 23 листопада 2016 року (№ 6-2540цс16) Верховний Суд України зазначив, що продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору оренди землі свідчать про наміри позивача скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди.

Посилання заявника на постанови Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (№ 3-1160г15) та від 23 листопада 2016 року (№ 6-2540цс16) не можуть бути взяті до уваги, оскільки аналіз оскаржуваного судового рішення та постанов, які додані на обґрунтування заяви, не підтверджує невідповідності рішення суду касаційної інстанції, викладеному у наданих постановах, висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.

Відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення про перегляд якого подається заява.

У заяві також міститься клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень, зазначені причини пропуску у якому є поважними, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень задовольнити.

Відмовити у допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.