Ухвала суду № 67041704, 22.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

22 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Волкова О.Ф.,

суддів: Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ, про визнання рішень протиправними та зобов'язання призначити пенсію,

в с т а н о в и л а:

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 січня 2017 року. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, УПФ 21 квітня 2017 року звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини 1 статті 14 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-ХІІ) та пункту другого Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV).

Ухвалою судді Верховного Суду України від 25 квітня 2017 року заявнику повідомлено про недоліки заяви та надано строк для їх усунення до 22 травня 2017 року.

17 травня 2017 року надійшла заява, до якої, на усунення зазначених недоліків, УПФ додало копію оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2015 року та 12 січня 2016 року (справи №№ К/800/3250/15, К/800/40062/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Так, в оскаржуваному рішенні, суд касаційної інстанції, відмовляючи у відкритті касаційного провадження погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, відповідно до частини 1 статті 14 Закону України № 1788-ХІІ, а також спірний період підтверджений довідкою, яка перебуває в матеріалах справи.

У рішеннях, наданих на порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку в одному випадку про те, що трудовою книжкою позивача підтверджено стаж роботи у спірні періоди на посадах, що дають право на включення цих періодів до його пільгового стажу (ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року у справі № К/800/40062/15) і задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1, у іншому - що у трудовій книжці позивача та довідці, уточнюючій характер роботи, є відомості, які підтверджують його трудовий стаж, що надає йому право на отримання пільгової пенсії відповідно до статті 14 Закону України № 1788-ХІІ (ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року у справі № К/800/3250/15) та касаційну скаргу УПФ залишив без задоволення.

Ухвали суду касаційної інстанції не мають відмінного від оскаржуваного судового рішення змісту, оскільки в цих справах суд так само встановив наявність у позивача права на пенсію відповідно до частини 1 статті 14 Закону України № 1788-ХІІ згідно до його трудового стажу, що підтверджено відповідними записами у трудовій книжці.

Тобто в обох випадках судом касаційної інстанції було прийнято рішення на користь громадянина. Таким чином, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ПФУ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ПФУ заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Ф. Волков

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко