
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________
УХВАЛА
"08" червня 2017 р.Справа № 916/2216/16
За позовом: ОСОБА_1
до відповідачів:
1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
2. Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення
Суддя Цісельський О.В.
Суть спору: розглядається заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
05.05.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2017р., заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2017р. заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2017р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2017р. суддею Оборотовою О.Ю. заявлено самовідвід від розгляду заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розяснення рішення суду, встановлення способу та порядку виконання по справі №916/2216/16.
Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 №568 від 23.05.2017р., заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 було призначено до повторного автоматичного розподілу.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 було передано на розгляд судді господарського Одеської області ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2017р. прийнято заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача проти задоволення заяви заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 заперечував.
Представник відповідача 1 в судове засідання, призначене на 08.06.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 в судове засідання, призначене на 08.06.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, свою позицію щодо заяви відповідача 1 суду не надав.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви, суд встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 916/2216/16 (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено частково, зобовязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування грошових коштів по вкладам у Публічному акціонерному товаристві ІМЕКСБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірах, встановлених рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2015 року у справі №522/6328/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2016 року, а саме на суму 130 000 грн. 00 коп., в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року (судді Діброва Г.І., Принцевська Н.М., Лисенко В.А.) рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 916/2216/16 змінено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 130 000 грн. 00 коп. задоволено частково. Зобовязано Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК відшкодувати ОСОБА_1 грошові кошти за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 130 000 грн. 00 коп., встановленому рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2015 року у справі №522/6328/15-ц, на рахунок у Фінансово-розрахунковому центрі ФРЦ за процедурою, встановленою Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 916/2216/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" залишено без задоволення; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року у справі № 916/2216/16 залишено без змін.
05.05.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що Державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53335835 від 03.02.2017 р. з примусового виконання наказу № 916/2216/16, виданого 13.12.2016 р. Господарським судом Одеської області.
Підставою для відкриття виконавчого провадження була заява про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 916/2216/16, виданого 13.12.2016 р. Господарським судом Одеської області у даній справі.
Фондом гарантування направлено до Шевченківського РВ ДВС листа (клопотання) від 15.02.2017 р. б/н, відповідно до якого Фонд гарантування посилався на об'єктивно існуючу неможливість виконати рішення суду щодо зобов'язань Фонду гарантування, зазначених наказом по справі № 916/2216/16 та просив державного виконавця повернути виконавчий документ Стягувачу на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
З приводу зазначеного листа (клопотання) Шевченківським РВ ДВС не приймалось та не направлялось на адресу Фонду гарантування жодних процесуальних документів (постанов тощо).
Натомість, державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС ОСОБА_5 винесено Постанову про накладення штрафу від 22.03.2017 р. ВП № 53335835, відповідно до якої на Фонд гарантування (Боржника у виконавчому провадженні) накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., нібито за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
06.04.2017 р. Фондом гарантування подано до Господарського суду Одеської області скаргу на рішення та дії органу державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України, про що державного виконавця було повідомлено листом від 07.04.2017 р.
ОСОБА_6 суду Одеської області від 12.04.2017 р. Фонд гарантування повідомлена, що подана скарга буде розглянута після повернення матеріалів справи до суду.
Керуючись ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", ст.121-2 ГПК України, Фондом гарантування подано клопотання до Шевченківського РВ ДВС про відкладення провадження виконавчих дій до вирішення Господарським судом Одеської області питання щодо зупинення провадження виконавчих дій та розгляду поданої скарги.
За переконанням заявника, ухвалюючи рішення, місцевий господарський не врахував та не повно з'ясували доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими останній обґрунтовує свою позицію.
Так, судом не враховано те, що підстави для відшкодування та порядок відшкодування коштів вкладникам чітко визначені приписами спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В результаті зухвалого ігнорування положень спеціального закону прийнято рішення, яке є юридично незрозумілим, не зрозумілим до виконання в порядку та у спосіб, що визначений судом, та таким, що порушує права Фонду гарантування.
При зазначених обставинах, з огляду на об'єктивно існуючу неможливість виконати рішення суду, державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС винесено Постанову про накладення штрафу.
Як відомо, процедура відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, що встановлена Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає дотримання наступних його положень.
Так, відповідно до ст.27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Уповноважена особа Фонду формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно ч.5 ст.27 Закону виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Пунктом 6 розділу III "Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами", затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 р. №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Однак факт того, що Стягувач "набув статусу вкладника» за рішенням суду, а не внаслідок укладання з ПАТ "Імексбанк" договору банківського вкладу/рахунку, у останнього в базах відсутні дані щодо рахунків Стягувана у Банку (номер рахунку, прізвище Стягувача, сума коштів).
Відповідно за відсутності рішення суду про зобов'язання уповноваженої особи включити Стягувана (який вважається "вкладником" на підставі рішення суду, а не в силу приписів Закону) в Перелік вкладників ПАТ "Імексбанк", уповноважена особа не має підстав та додаткової інформації про такого "вкладника", яку вона могла б передати Фонду гарантування для формування змін до Загального реєстру вкладників.
З врахуванням того, що на думку заявника, Фонд гарантування позбавлений можливості виконати рішення суду у справі без встановлення судом законного способу та порядку виконання такого рішення, останній був змушений звернутись до суду із даною заявою.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заява задоволенню не підлягає з наступних правових підстав:
Частиною першою ст.45 Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Згідно ч.4 ст.89 ГПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
У відповідності до ст.115 ОСОБА_6 процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, постанов господарських судів України" визначено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа.
Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції.
Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК.
В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Враховуючи те, що у заяві про роз'яснення рішення суду заявник просить надати роз'яснення рішення суду в частині того, які саме дії необхідно виконати, фактично ним ставиться питання про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.
Таким чином, спосіб та порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження", якому рішення суду від 31.03.2014, у т.ч. порядок та способи його виконання є зрозумілими.
Отже, дослідивши рішення суду у даній справі, суд вважає, що резолютивна частина зазначеного рішення, викладена чітко та має бути зрозумілим для сторін, у зв'язку з чим, підстави для задоволення заяви відповідача про розяснення вказаного рішення відсутні.
Крім того, суд зазначає, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ст.115 ОСОБА_6 процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України Про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк.
Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
Щодо інших рішень відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.
Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки,встановлені цим рішенням.
Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до розяснень, які містяться у п.7, п.7.1, п.п. 7.1.3, п.7.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке.
Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.
За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Положеннями п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст.16 ЦК України.
Під зміною способом виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
У зв'язку з тим, що обрання способу захисту, передбаченого ст.16 ЦК України, є виключною прерогативою позивача по справі, який в свою чергу згоду на зміну способу виконання судового рішення не надавав, у зв'язку з чим, правові підстави для зміни, або визначення способу та порядку, іншого ніж встановлено рішенням суду у даній справі, у суду відсутні.
Поряд з цим, суд зазначає, що за приписами п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р., згідно з вимогами статті 121-1 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.
Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.
Дослідивши обставини справи суд, з урахуванням інтересів всіх сторін у даній справі дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16, відсутні, у зв'язку з чим, заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№2-2485/17 від 05.05.2017р.) про роз'яснення рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 та про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2016р. у справі №916/2216/16 відмовити.
Суддя О.В. Цісельський
Судове рішення № 67039912, Господарський суд Одеської області було прийнято 08.06.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/2216/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: