Ухвала суду № 67039634, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2017 року м. Київ К/800/8203/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі №806/2242/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛАБ ГРУП» до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,-

встановив :

ТОВ «АРТ-ЛАБ ГРУП» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської ОДПІ від 25 жовтня 2016 року №19053/10/06-25-08-02, а також зобов’язати відповідача визнати податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за вересень 2016 року з додатками такою, що подана 19 жовтня 2016 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій з’ясували, що підставою для неприйняття поданої позивачем податкової звітності послугувало, за доводами відповідача, неповне зазначення найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, а також відсутність підпису особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку.

При цьому суди виходили з того, що прийняття податкової декларації органом державної фіскальної служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. В свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

За наслідками безпосереднього дослідження поданої ТОВ «АРТ-ЛАБ ГРУП» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року судовими інстанціями встановлено її відповідність формальним вимогам у частині заповнення обов’язкових реквізитів, встановленим пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, з поданої податкової звітності вбачається, до якого саме органу вона скеровується, а в графі «головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» зазначено, що такої особи не передбачено.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку про відсутність у Житомирської ОДПІ правових підстав для відмови в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2016 року з додатками.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі №806/2242/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ЛАБ ГРУП» до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Маринчак