Постанова № 67038305, 08.06.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. справа № 809/248/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.,

за участю секретаря Волочій Л.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Солонини Р.В.,

представника відповідача: Пазинюк А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс",

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000321401, №0000331401, №0000341401 від 20.01.2017,-

ВСТАНОВИВ:

03.02.2017 року Приватне акціонерне товариство «Серін-Ліс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000321401, №000331401, №0000341401 від 20.01.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що у період з 10.11.2016 року по 21.12.2016 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року. Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Серін-Ліс» вимог пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44, ст.44, пп.138.1.1 138.10.2, п.138.1, 138.2, 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України та пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2013 рік всього у сумі 212107 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2016 року в сумі 7546544 грн.; порушення ст.7 Декрету КМУ від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». За результатами перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: №0000321401 від 20.01.2017 року, яким ПрАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134 грн., в тому числі 212107 грн. за податковим зобов`язанням та 53027 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000331401 від 20.01.2017 року, яким підприємству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн.; №0000341401 від 20.01.2017 року, яким ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн. Перевіркою встановлено, що на підставі оформлених договорів про надання послуг, актів виконаних робіт, платіжних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку №686 «Розрахунки з іншими кредиторами», ПрАТ «Серін-Ліс» за період 2013-2014 роки проводило фінансово-господарські операції з сумнівними контрагентами та формувало витрати, а саме: з ФОП ОСОБА_4 за договором №А-1/12-12 на виконання лісозаготівельних робіт від 03.12.2012 року, за договором №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню від 10.12.2012 року, за договором про надання послуг №А-2/01-13 (проведено консультування) від 18.01.2013 року та за договором про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання №А-2/02-13 від 01.02.2013 року. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що операції ПрАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_4за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. Податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій в зв`язку з тим, що вищезазначений контрагент-постачальник ПрАТ «Серін-Ліс» не міг фактично здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій. Виходячи з даних висновків, відповідачем встановлено завищення задекларованих ПрАТ «Серін-Ліс» показників у рядку 05.1 Декларацій «Витрати операційної діяльності, утому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік всього в сумі 881 592,28 грн., за 2014 рік всього в сумі 638182,05 грн. Пояснив, що представлені для перевірки первинні документи щодо операцій з ФОП ОСОБА_4 відповідають вимогам як Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», так і «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704. Пояснив, що податковий орган під час проведення перевірки, зокрема, заборгованості, що обліковувалась перед громадянином Італії ОСОБА_5 по К-т рах. 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», прийшов до хибного висновку щодо порушення ПрАТ «Серін-Ліс» вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193, та п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України. Зазначив, що податковий орган, роблячи висновок про те, що отримана ПрАТ «Серін-ліс» попередня оплата від ТзОВ «Linehan» (США) при відступленні права вимог громадянину Італії ОСОБА_5 не змінила свого призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу, залишив поза увагою додаткові угоди від 01.08.2011р. до контрактів купівлі-продажу №010808/1 від 01.08.2008 року, №120209/1 від 12.02.2009 року, №170809/1 від 17.08.2009 року, №020309/1 від 02.03.2009 року, у яких сторони домовились про повернення ПрАТ «Серін-Ліс» таких попередніх оплат у валюті їх отримання. Відтак, підприємством правомірно визначено це як монетарні статті балансу. Крім того, пояснив, що податковим органом в акті перевірки помилково зазначено, що за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року між ПрАТ «Серін-Ліс» та громадянином Італії ОСОБА_5 не проводились експортні та/чи імпортні операції, оскільки за вказаний період розрахунки поза межами торгівельного обороту між вказаними контрагентами здійснено в сумі 4182125 грн., за що застосовано штрафні санкції. На підставі наведеного позов просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Суду пояснили, що посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі направлень від 08.11.2016 року №1446, №1447, №1448 від 07.12.2016 року №1607, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання та наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 28.10.2016 №1115 проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року (акт від 28.12.2016 року №808/09-19-14-01-01/36480308), якою встановлено порушення ПрАТ «Серін-Ліс»: 1) пп. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44, ст.44, пп.138.1.1 138.10.2, п.13.10.2, п.138.1, 138.2, 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, порушення вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 212107 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2014 рік - в сумі 3287935 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік - в сумі 5868447 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за перший квартал 2016 рік - в сумі 6735870 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2016 рік - в сумі 6770836 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2016 рік - в сумі 7546544 грн.; 2) ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідальність за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого даною статтею, встановлена статтею 16 цього Декрету. Пояснили, що отримана ПрАТ «Серін-ліс» попередня оплата від ТзОВ «Linehan» (США) при відступленні права вимог громадянину Італії ОСОБА_5 не змінила свого призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу, а підприємство відобразило це як монетарну статтю балансу. Крім того, за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року між ПрАТ «Серін-Ліс» та громадянином Італії ОСОБА_5 не проводились експортні та/чи імпортні операції, а тому розрахунки за вказаний період між даними контрагентами в розмірі 4182125 грн. здійснено поза межами торгівельного обороту. Поряд з цим, вказали, що ПрАТ «Серін-Ліс» за період 2013-2014 роки проводило фінансово-господарські операції з сумнівними контрагентами та формувало витрати з ФОП ОСОБА_4 за договором на виконання лісозаготівельних робіт, за договором про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню, за договором про надання послуг та за договором про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання, такі операції з ФОП ОСОБА_4 не підтверджується з урахуванням реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких послуг або здійснення діяльності, а тому свідчать про відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. Відтак, податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій, оскільки вищезазначений контрагент позивача не міг самостійно за відсутності найманих працівників здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій. На підставі наведеного в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПрАТ «Серін-Ліс» 31.08.2009 року зареєстроване в Надвірнянській районній державній адміністрації Івано-Франківської області як юридична особа, з 31.08.2009 року взято на податковий облік.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, на підставі наказу №1115 від 28.10.2016 року та направлень на перевірку №1446, №1447, №1448 від 07.12.2016 року відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 4 квартал 2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Серін-Ліс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт №808/09-19-14-01-01/36480308 від 28.12.2016 року (а.с. 8-122).

Даною перевіркою встановлено порушення підприємством пп. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44, ст.44, пп.138.1.1 138.10.2, п.13.10.2, п.138.1, 138.2, 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, порушення вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого встановлено:

- заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 212107 грн.;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2014 рік - в сумі 3287935 грн.;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік - в сумі 5868447 грн.;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за перший квартал 2016 рік - в сумі 6735870 грн.;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2016 рік - в сумі 6770836 грн.;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2016 рік - в сумі 7546544 грн.

На підставі даного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, яким ПрАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134 грн., в тому числі 212107 грн. за податковим зобов`язанням та 53027 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.123); податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017 року, згідно якого ПрАТ «Серін-Ліс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за дев`ять місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн. (а.с.124); №0000341401 від 20.01.2017 року, згідно якого до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн. (а.с.125).

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року слугували висновки податкового органу про те, що ПрАТ «Серін-Ліс» за період 2013-2014 роки проводило фінансово-господарські операції з сумнівним контрагентом та формувало витрати з ФОП ОСОБА_4

Так, судом встановлено, що відповідно до Договору №А-1/12-12 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд) від 03.12.2012 року, укладеного між ПАТ «Серін-Ліс» (Підрядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Субпідрядник), Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик власними силами та з використанням засобів і техніки Підрядника виконати роботи по заготівлі дров`яної та технологічної сировини на лісосіках ДП «Делятинське лісове господарство».

При цьому вказаний договір укладений на виконання договорів про виконання лісозаготівельних робіт, що укладалися між ДП «Делятинський лісгосп» та ПрАТ «Серін-Ліс» (а.с.3-38 т.3).

На виконання умов вказаного договору оформлено акти виконаних робіт (наданих послуг) по заготівлі лісопродукції на загальну суму 387774,33 грн., за 2013 рік - на суму 266592,28 грн., за 2014 рік - 121182,05 грн. та проведено оплату на підставі платіжних документів.

10.12.2012 року між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_4 укладено Договір №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню, а саме: конфігурування апаратних засобів замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування апаратного забезпечення замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування програмного забезпечення для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування системи електронного документообігу, розробка системи захисту конфіденційної інформації, підтримка та супроводження існуючого програмного забезпечення, підтримка у належному стані та обслуговування комп»ютерної та офісної техніки тощо (а.с.191-193 т.1).

На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 330000 грн., за 2013 рік - 150000 грн., за 2014 рік - 180000 грн. та проведено оплату на підставі платіжних документів.

18.01.2013 року між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП «ОСОБА_4 укладено Договір №А-2/01-13 про надання послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів, підготовки товаросупровідної документації, розрахунку митних платежів, консультування з правил переміщення вантажів через митний кордон України, підготовки зовнішньоекономічних Договорів, отриманню дозволів, сертифікатів та з інших питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності (а.с.185-187 т.1)

На виконання умов вказаного договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 412000 грн., за 2013 рік - 165000грн., за 2014 рік - 247000 грн. та проведено оплату на підставі платіжних документів.

Відповідно до Договору про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання №А-2/02-13 від 01.02.2013 року, укладеного між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_4, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати технічне обслуговування та дрібний поточний ремонт деревообробного обладнання (стрічково-пильних верстатів, обрізних та багатопильних верстатів, конвеєрної лінії, лінії оптимізації), що полягало в зовнішньому огляді обладнання, оцінці стану агрегатів, контролю запуску та встановленню режимів роботи, контролю допоміжної роботи, змащуванні деталей, вузлів, чищенні фільтрів, контролі цілісності електричних з»єднань, заміні витрачених матеріалів та агрегатів, відключення чи підключення обладнання тощо (а.с.195-198 т.1).

На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 390000 грн., за 2013 рік - 300000 грн., за 2014 рік - 90000 грн. та проведено оплату на підставі платіжних документів.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що операції ПрАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. В зв`язку з цим, вищезазначений контрагент-постачальник ПрАТ «Серін-Ліс» не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, що свідчить про безтоварність таких операцій.

Враховуючи наведене, податковим органом встановлено, що ПрАТ «Серін-Ліс» безпідставно включено до витрат витрати по оформлених первинних документах на надання послуг по безтоварних операціях із вищевказаним суб`єктом господарювання та встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларацій «Витрати операційної діяльності, у тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік всього в сумі 881592,28 грн. (в тому числі виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд) на суму 266592,28 грн., інформаційно-технічне обслуговування - 150000 грн., консультування з питань митного оформлення та декларування вантажів - 165000 грн., технічне обслуговування обладнання - 300000 грн.), за 2014 рік всього в сумі 638182,05 грн. (в тому числі виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд) на суму 121182,05 грн., інформаційно-технічне обслуговування - 180000 грн., консультування з питань митного оформлення та декларування вантажів - 247000 грн., технічне обслуговування - 90000 грн.).

Надаючи оцінку правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, яким позивачу збільшено податкові зобов»язання з податку на прибуток в загальному розмірі 265134 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що позивачем надано суду договори, акти виконаних робіт та наданих послуг, платіжні документи про проведення оплати за виконання роботи (надані послуги), які підтверджують виконання зазначених вище робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_4.

В той же час судом встановлено, що у вказаного підприємця протягом 2013 року працювало у штаті двоє осіб та в першому кварталі 2014 році - одна особа (звільнена 10.02.2014 року), за цивільно-правовими договорами жодна особа не працювала, що підтверджується звітами форми 1-ДФ (а.с.68-71 т.3).

Крім того, ОСОБА_4 згідно з наданою відповідачем інформацією працював керівником на ПП «Іра» та на ТзОВ «Куа «Іс-Холдинг» (а.с.72-79 т.3).

Наведене, на переконання суду, з урахування реального часу здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів (2 особи в 2013 році і жодної - в 2014 році), майна, необхідних для виконання послуг по заготівлі лісодеревини, по інформаційно-технічному обслуговуванню офісної та комп»ютерної техніки, послуг по технічному обслуговуванню обладнання, послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів тощо, свідчить про неможливість та відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів даного підприємця. Відтак, вказані роботи ФОП ОСОБА_4 не міг виконати в тому обсязі, який зазначений в актах приймання виконаних робіт (наданих послуг) у зв»язку з відсутністю у нього матеріальної, технічної бази та трудових ресурсів.

Суд враховує, що між позивачем та ТзОВ «Брокбізнесцентр «Станіслав» укладено договір-доручення №2 про виконання ТзОВ «Брокбізнесцентр «Станіслав» послуг по декларуванню товарів, тобто аналогічних по змісту і суті із договором, укладеним ЗФОП ОСОБА_4 (а.с.137-138 т.2).

Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не може свідчити про реальність господарських операцій за наведених вище умов.

Крім того, з метою офіційного з»ясування всіх обставин справи та перевірки доводів представника позивача про реальність господарських операцій з даним контрагентом, ФОП ОСОБА_4, судом витребувано від останнього документальне підтвердження щодо виконання робіт (надання послуг) за участю контрагентів - юридичних осіб, які могли виконувати наведені вище роботи. Однак, ФОП ОСОБА_4 не надав суду такі докази (а.с.22-23, а.с.32 т.5).

Поряд з цим, суд встановив, що ПрАТ «Серін-Ліс» в повній мірі володіло матеріальними та трудовими ресурсами для виконання робіт по лісозаготівлі деревини, технічному обслуговуванню техніки, підготовки документів для митного декларування, що підтверджується штатними розписом підприємства (а.с.274-276 т.4).

А тому суд дійшов висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, яким позивачу збільшено податкові зобов»язання з податку на прибуток в загальному розмірі 265134 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017 року, згідно якого ПрАТ «Серін-Ліс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за дев`ять місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000341401 від 20.01.2017 року, згідно якого до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для винесення даних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що отримана ПрАТ «Серін-Ліс» попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) при відступленні права вимоги громадянину Італії ОСОБА_5 не змінила свого призначення та відповідно є немонетарної статтею балансу ПрАТ «Серін-Ліс», що є порушенням вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено інші витрати всього в сумі 4503332 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 3379963 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 859751 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 859751 грн., за 9 місяців 2016 року в сумі 1123369 грн

Крім того, перевіркою встановлено, що ПрАТ «Серін-Ліс» протягом 2013 року - 9 місяців 2016 року відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги (позики) надавало громадянину Італії ОСОБА_5 поворотну допомогу всього в сумі 4231700 грн., з яких 49500 грн. повернено, а 4182125 грн. зараховано у зменшення заборгованості по отриманій попередній оплаті відповідно до вищенаведених договорів (Д-362 «Розрахунки з іноземними покупцями» К-т 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту - громадянин Італії ОСОБА_5 всього в сумі 4182125 грн.

Крім того, в період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року на суму заборгованості перед громадянином Італії ОСОБА_5, яка обліковувалась по кредитних рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» по отриманих авансах за товари (пиломатеріали) нараховувались та відображались у податковому обліку (у складі доходів та витрат декларацій з податку на прибуток підприємств та у складі доходів та витрат звітів форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний капітал)) курсові різниці всього в сумі: за 2013 рік - Д-т 362 К-т - 71487815,94 грн.; Д-т 945 К-т 362-155227 грн.; За 2014 рік - Д-т 945 К-т 362 - 2649753 грн.; За 2015 рік - Д-т 362 К-т - 799450,5 грн.; Д-т 945 К-т - 3379963 грн.; За 9 місяців 2016 року - Д-т 362 К-т 714 - 474404,5 грн.; Д-т 945 К-т 362 - 1123369 грн.

При цьому податковий орган з урахуванням ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України, якою передбачено проведення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту за допомогою засобу платежу іноземної валюти та грошової одиниці України - гривні, дійшов висновку, що в період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року розрахунки між ПрАТ «Серін-Ліс» та громадянином Італії ОСОБА_5 здійснено поза межами торгівельного обороту в розмірі 4182125 грн.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США), аокупець, в особі директора Стефана Келлі, та Приватне акціонерне товариство „Серін-Ліс", продавець, укладено чотири контракти про купівлю-продаж пиломатеріалів твердолистяних порід, а саме: контракт № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракт № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракт № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракт № 120209/1 від 12.02.2009 року (а.с.32-69 т.2).

Умовами цих контрактів передбачено поставку товару за умови авансового платежу в розмірі 50 000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро та 100 000 євро відповідно.

Вказані авансові платежі надійшли на рахунок підприємства, що не заперечується сторонами.

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Linehan"(США), Цедент, громадянином Італії ОСОБА_5, Цесіонарій, та ПрАТ „Серін-Ліс», Боржник, укладено чотири договори про відступлення права вимоги від 27.12.2010 року б/н (а.с.40-41, 50-51, 60-61, 70-71 т.2), які передбачали, що в порядку та на умовах, визначених цими Договорами, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги до Боржника щодо поставки ним Товару на суму 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно, який Боржник був зобов'язаний поставити Цеденту відповідно до контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року.

При цьому Цесіонарій набуває всіх прав та обов'язків, які належали Цеденту, відповідно до вказаних вище контрактів щодо отримання від Боржника Товару на суму 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно або повернення грошових коштів в цій же сумі у разі не здійснення поставки Товару.

Із умов вищенаведених договорів вбачається, що Цесіонарій (громадянин Італії ОСОБА_5) набуває право вимоги до Боржника (ПрАТ «Серін-Ліс») щодо поставки ним Товару або повернення грошових коштів в цій же сумі у разі не здійснення поставки Товару.

Згодом Товариство з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США), Покупець, громадянин Італії ОСОБА_5, Отримувач, Приватне акціонерне товариство „Серін-Ліс", Продавець, уклали уклали чотири додаткові угоди до контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року, а саме: додаткову угоду від 01.08.2011 року до контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, додаткову угоду від 01.08.2011 року до контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, додаткову угоду від 01.08.2011 року до контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, додаткову угоду від 01.08.2011 року до контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року (а.с.39,49,59,69 т.2).

Згідно з умовами даних додаткових угод Сторони визнали існування заборгованості Продавця перед Покупцем в сумі 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно на підставі актів звірки., яка виникла через отримання Продавцем від Покупця передоплат по контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року та не поставки Покупцю товару по цих контрактах.

У зв'язку з переуступкою Покупцем права вимоги, зазначеної в п. 1 цієї додаткових угод, заборгованості Продавця Отримувачу за Договорами про відступлення права вимоги від 27.12.2010 р., та здійсненням Отримувачем Покупцю платежу за відступлення права вимоги до Продавця, сторони домовились про повернення Продавцем попередньої оплати, яка отримана по контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року, в сумі 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно в строк до 30.09.2015р. Отримувачу.

В той же час ПрАТ «Серін-Ліс» протягом 2013 року - 9 місяців 2016 року відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги (позики) надавало громадянину Італії ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1) поворотну фінансову допомогу всього в сумі 4 231 700 грн., з яких 49500 грн. повернено, а 4 182 125 грн. залишились не повернутими (а.с.267-273 т.4).

Враховуючи наявність заборгованості позивача перед громадянином Італії ОСОБА_5 за повернення авансових платежів щодо непоставленого товару та громадянина Італії ОСОБА_5 перед позивачем за отриману і не повернену поворотну фінансову допомогу сторони уклали чотири угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.12.2015 року, 31.03.2016 року, 30.06.2016 року, 30.09.2016 року (а.с.72-75 т.2).

Так, Приватне акціонерне товариство «Серін-Ліс» та ОСОБА_5 прийшли до взаємного погодження у відповідності із статтею 601 Цивільного Кодексу України про припинення зобов'язань Сторони-2 перед Стороною-1 по оплаті грошових коштів Стороні-1 в згідно Договорів позики заліком зустрічної однорідної вимоги Сторони-2 до Сторони-1 по перерахуванню грошових коштів у сумі 355 200,00 і Триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті гривень 00 копійок) гривень за оплачені аванси та непоставлену продукцію Стороною-1 відповідно до контракту № 170809/1 від 17.08.2009 року, контракту № 020309/1 від 02.03.2009 року, контракту № 0108089/1 від 01.08.2008 року, контракту № 120209/1 від 12.02.2009 року.

Відтак, позивач, отримавши авансові платежі за поставку товару згідно контрактів, відображав вказані кошти як немонетарні статті балансу. В подальшому, коли сторони уклали договори про переуступку права вимоги, про повернення коштів, сплачених як аванс за поставку товару, товариство відобразило це як монетарну статтю балансу.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті. (п.140.3 ст.140 ПК).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (пп. 140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК).

Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв`язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання. (пп. 153.1.1 п.153.1 ст.153 ПК).

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від`ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку (пп. 153.1.3 п153.1 ст.153 ПК).

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Міністерства фінансів України N 193 від 10.08.2000 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

В п.4 Положення дано визначення поняттям: Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Відповідно до п.6 Положення сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В п.7 Положення зазначено, що на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Враховуючи наведені норми, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача про те, що попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) при відступленні права вимоги громадянину Італії ОСОБА_5 та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, змінила своє призначення та відповідно з немонетарної статті балансу ПрАТ «Серін-Ліс» стала монетарною статтею балансу, а тому з урахуванням вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, позивачем не було завищено інші витрати всього в сумі 4503332 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 3379963 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 859751 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 859751 грн., за 9 місяців 2016 року в сумі 1123369 грн, як зазначено в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленню рішенню.

Суд зазначає, що висновок податкового органу грунтувався без врахування додаткових угод про повернення коштів, отриманих як аванс та внаслідок тлумачення умов договорів про відступлення права вимоги у спосіб, який не передбачений даними договорами. Оскільки між сторонами не були припинені всі зобов»язані і втрачені всі попередні домовленості, а права і зобов»язання по контрактах перейшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США) до громадянина Італії ОСОБА_5, перед котрим виникли зобов»язання у ПрАТ «Серін-Ліс».

За таких обставин, висновок податкового органу, що попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) при відступленні права вимоги громадянину Італії ОСОБА_5 та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, не змінила своє призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу ПрАТ «Серін-Ліс» не грунтується на нормах права, а тому податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7546544 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України. Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України у готівковій або безготівковій формі (стаття 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року).

Відповідно до пункту 1 Декрету №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно пункту 2 статті 16 Декрету №15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за порушення резидентами порядку розрахунків, встановленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Висновок податкового органу про те, що між ПрАТ «Серін-Ліс» та громадянином Італії ОСОБА_5 експорно-імпортні операції не проводилися, а тому з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року розрахунки між ними було здійснено поза межами торгівельного обороту, суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

З урахуванням наведених вище обставин справи відповідальність за порушення ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" настає за проведення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту без використання як засобу платежу іноземної валюти та грошової валюти України - гривні через уповноважені банки.

Враховуючи, що всі розрахунки між контрагентами та сторонами цивільно-правових договорів було проведено з використанням як засобу платежу іноземної валюти та грошової валюти України - гривні через уповноважені банки, відсутні підстави вважати порушення позивачем вимог даних нормативних актів та накладення на нього штрафних санкцій.

Стосовно тлумачення «поза межами торгівельного обороту», то податковий орган на власний розсуд трактує нормативний акт, вибираючи найбільш прийнятний для себе варіант для нарахування штрафних санкцій. А тому відповідач не довів суду, в чому полягало здійснення розрахунків між ПрАТ «Серін-Ліс» та громадянином Італії ОСОБА_5 поза межами торгівельного обороту.

Крім того, стосовно доводів представника позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо застосування санкцій, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" , якими органи державної фіскальної служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93, не підлягають застосуванню.

Врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року №2796-XII "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання") вказані нормативні акти створюють протиріччя в правовому регулюванні відносин, при цьому вони мають нижчу порівняно із законом юридичну силу.

Вказана правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду України від 07.02.2012 по справі № 21-904а10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Інтеройл" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що пункт 16 Декрету №15-93 чітко визначив компетентний орган, що здійснює застосування фінансових санкцій за порушення статті 9 цього Декрету, та не передбачає множинного тлумачення своїх положень, а також те, що зазначений Декрет КМУ має силу закону, тобто вищу юридичну силу, ніж Указ Президента України, то застосування штрафних санкцій не належить до його компетенції, а тому таке нарахування є протиправним, а податкове повідомлення-рішення про застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов"язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 4182124,92 грн - скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позов задоволено частково, підлягає стягненню з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" 64331,87 грн. судового збору відповідно до задоволених позовних вимог (68308,88 грн. сплаченого судового збору : 3 позовні вимоги) х 2 задоволені позовні вимоги = 64331,87 грн. (1600 грн. + 62731,87 грн. (4182124,92 х 1.5%).

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000331401 від 20.01.2017 року, яким ПрАТ "Серін-Ліс" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000341401 від 20.01.2017 року, яким до ПрАТ "Серін-Ліс" застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов"язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 4182124,92 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 30394463) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень на користь Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" (код ЄДРПОУ 36480308) сплачений судовий збір в розмірі 64331,87 грн. (шістдесять чотири тисячі триста тридцять ддну гривню вісімдесят сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/ Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 09.06.2017.