Ухвала суду № 67037535, 06.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5603/16к

Провадження по справі №1-«кс»/522/9903/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий судя Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_2, за участю секретаря Багрій А.В., прокурора Чікалова П.С., слідчого Рождєствін-Смука І.І., скаржника - адвоката ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED на бездіяльність слідчого та прокурора в порядку ст.303 КПК України,-

У С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED звернулась до суду зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на дії та бездіяльність слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 та прокурора у кримінальному провадженні №22015160000000297 від 16.11.2015 року щодо неповернення тимчасово вилученого майна а саме вантажу, що знаходився у контейнері №ZCSU9028821.

В обґрунтування скарги заявник посилається на наступне.

СВ УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.199, ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №22015160000000297 від 16.11.2015 року.

18.05.2017 року згідно ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 11.05.2017 року було проведено тимчасовий доступ до вантажу у контейнері ZCSU9028821, в рамках кримінального провадження 22015160000000297 від 16.11.2015 року. Під час вказаної процесуальної дії зазначений контейнер разом із вантажем був вилучений. Відповідно до правоустановчих документів (коносаменту та інвойсу) власником вантажу є YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED.

Згідно приписів ч.1 ст.167 КПК України «тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення». Таким чином, вантаж що знаходиться у контейнері ZCSU9028821 та був вилучений під час тимчасового доступу, на підставі ухвали слідчого судді є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України «клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно мас бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.» Станом на сьогоднішній день таке клопотання до суду не подано, власнику майно не повернене та утримується слідчим незаконно. Слід зазначити, що YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED жодного відношення до згаданого кримінального провадження не має. Посадові особи YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED навіть не були допитані та загалом у вказаному кримінальному провадженні на сьогоднішній день не мають жодного статусу.

Крім цього правова кваліфікація злочинів, у зв'язку з якими дані були внесені до ЄРДР щодо злочину передбаченого ст.199 КК України (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) то вантаж, що знаходився у контейнері ZCSU9028821 не містить перелічених позицій. Щодо злочину передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) то суб'єктом даного правопорушення взагалі може бути лише службова особа. Тож жодних законним підстав для утримання вантажу, що знаходиться у контейнері ZCSU9028821 та належить YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED не існує.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім цього право власності захищено зокрема нормами міжнародного права, а саме:

ст. 8 Загальної декларації прав людини (прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року), якою закріплено право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

- ст.17 Загальної декларації прав людини (прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року). Відповідно до положень якої кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Зазначені дії слідчого заявник вважає протиправними, у звязку з чим просила суд зобовязати слідчого у кримінальному провадженні №22015160000000297 від 16.11.2015 року повернути тимчасово вилучене майно володільцю YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED, а саме вантаж, що знаходився у контейнері №ZCSU9028821.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала скаргу, просила її задовольнити з наведених підстав, зобовязавши слідчого повернути тимчасово вилучене майно.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні вимоги скаржника не визнали , просили у задоволенні скарги відмовити з тих підстав, що на цей час огляд вантажу, що знаходився у контейнері №ZCSU9028821, вилученого під час тимчасового доступу триває, не всі товари, що у ньому знаходяться були перелічені в інвойсі, одразу після закінчення огляду слідчий звернеться до суду з клопотанням про накладення арешту, на вилучене майно, яке має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення учасників судового провадження та перевіривши надані матеріали, приходжу до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що СВ УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.199, ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №22015160000000297 від 16.11.2015 року.

В рамках досудового розслідування ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 11.05.2017 року було надано дозвіл на тимчасовий доступ до вантажу у контейнері ZCSU9028821, в рамках кримінального провадження №22015160000000297 від 16.11.2015 року, з можливістю огляду вантажу та вилучення у передбачених законом випадках. Під час вказаної процесуальної дії зазначений контейнер разом із вантажем був вилучений. Відповідно до правоустановчих документів (коносаменту та інвойсу) власником вантажу є YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED.

Скаржник стверджує, що YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED є володільцем вказаного тимчасово вилученого майна згідно доданих до матеріалів скарги коносаменту та інвойсу.

Відповідно до ст.167 КПКУ тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною другою ст.168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

З моменту вилучення майна 18 травня 2017 року, його огляд триває із невиправданою затримкою та до цього часу не закінчений в порушення вимог ч.2 ст.133 КПК України.

Отже, при вирішенні подальшої долі вказаного майна, прокурором та слідчим мали застосовуватись положення ч. 5 ст.171 КПК України про обов'язок звернутись до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Згідно із ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Однак, всупереч вимогам КПК України, слідчий та прокурор тимчасово вилучене майно не повернули його власнику чи володільцю, до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не звернулися. Створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.

Під час розгляду скарги прокурор та слідчий не надали належних та вагомих доказів того, що тимчасово вилучене майно, а саме вантаж у контейнері ZCSU9028821, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні №120131701100002718 за ч.3 ст.199, ч.2 ст.364 КК України, що будь-кому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, заявлено цивільний позов чи тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд вважає, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.

Забезпечення прав людини є напрямком державної політики, що реалізується через національні механізми захисту прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту, відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право звертатись за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_3 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Тобто, у даному кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно було вжити всіх передбачених законом заходів щодо повернення тимчасово вилученого майна законному власнику/володільцю, або вирішити долю вилученого у відповідності до положень Глави 10 КПК України, однак, зазначені вимоги закону не виконані.

З огляду на викладене, скарга власника тимчасово вилученого майна - YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED на бездіяльність слідчого та прокурора, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, підлягає задоволенню з наведених підстав.

Керуючись ст. ст. 169-173, 214-216, 303-307, 318-380 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах компанії YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED на бездіяльність слідчого та прокурора - задовольнити.

Зобовязати слідчого у кримінальному провадженні №22015160000000297 від 16.11.2015 року, та прокурора процесуального керівника, повернути власнику - YIWU MINGXUAN IMPORT & EXPORT CO., LIMITED або уповноваженій особі тимчасово вилучене в ході досудового розслідування майно у вигляді вантажу, що знаходився у контейнері №ZCSU9028821.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя:

06.06.2017