Постанова № 67037091, 23.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа№ 925/115/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

в судове засідання з'явились представники

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017

у справі № 925/115/17 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області

до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради

про стягнення 1 776,30 грн. завданої шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача суми завданої шкоди в розмірі 1 776,30 грн.

Рішенням від 14.02.2017 Господарський суд Черкаської області стягнув з Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області 1776,30 грн. матеріальної шкоди.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 925/115/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 925/115/17 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.04.2017 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

В зв'язку з перебуванням суддів-учасників колегії Суліма В.В. та Гончарова С.А. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.04.2017 було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 прийнято матеріали справи № 925/115/17 з розгляду апеляційної скарги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 925/115/17 до провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 розгляд апеляційної скарги у справі № 925/115/17 відкладено на 23.05.2017.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 23.05.2017 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності представників позивача та відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (позивачем) призначена пенсія по інвалідності Матвєєвій Ніні Євгенівні 1959р.н., яка проживає за адресою м. Черкаси вул. Геронимівська, 1, кв. 1, згідно із наданими документами, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Для призначення пенсії була врахована довідка про заробітну плату від 12.07.2011 № 3350/17-02-12, яка видана відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При проведенні перевірки щодо підтвердження достовірності довідки про заробітну плату було встановлено, що в довідці від 12.07.2011 № 3350/17-02-12 виявлено розходження в сумах заробітку для обчислення пенсії між особовими рахунками Матвєєвої Н.Є. за 2009-2011р.р. та вказаною довідкою.

Під час складання довідки не було проведено розрахунок надбавок і премій за час перебування Матвєєвої Н.Є. у щорічних відпустах в серпні, вересні 2009р.; квітні, червні, липні 2010р.; в червні 2011р.; на лікарняному в лютому, жовтні, листопаді 2010р.; березні, квітні, травні, червні 2011р.

Також не було враховано, що Матвєєва Н.Є. перебувала 7 днів у відпустці без збереження заробітної плати у вересні 2010р.

Враховуючи викладене, складено акт від 06.06.2016 № 326/1 та рекомендовано установі видати нову довідку Матвєєвій Н.Є. відповідно до акту зустрічної перевірки.

Відповідачем за результатами перевірки відкориговано виявлені порушення та гр. Матвєєвій Н.Є. надано нову довідку про заробітну плату від 14.07.2016 № 951/28-5/10.

Після розрахунку пенсії відповідно до нової довідки від 14.07.2016 № 951/28-5/10 розмір пенсії зменшився.

Відділом з виплати пенсії позивача проведено перерахунок пенсії Матвєєвій Н.Є. та виявлено переплату пенсії за період з 13.07.2011 по 31.08.2016 в сумі 1 776,30 грн.

До Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах було направлено претензію від 02.09.2016 № 27 про відшкодування шкоди у розмірі переплаченої пенсії в сумі 1 776,30 грн.

У відповіді на претензію № 4047/28-5/09 від 30.09.2016, яка отримана позивачем 05.10.2016, відповідач зазначив, що у періоді, який підлягав перевірці УПФУ в м. Черкасах (2008-2014р.р.), та у якому виникли обставини, пов'язані зі страховими випадками або перебуванням у відпустці працівника, складові заробітної плати розраховувались відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.1995 № 100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, оскільки із цих нарахувань внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування утримувалися до Пенсійного фонду України в повному обсязі. Також відповідач вказав, що на сьогодні будь-який офіційно затверджений нормативний документ, який би врегульовував порядок складання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії - відсутній.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Пунктом 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695, визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 у справі № 21-204а13).

Матеріалами справи встановлено, що видана відповідачем довідка від 12.07.2011 № 3350/17-02-12 про заробітну плату Матвєєвої Н.Є. містила недостовірні дані щодо розмірів заробітку останнього, що відображено в Акті від 06.06.2016 № 326/1 за результатами документальної перевірки достовірності подання довідки про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії по Закону України "Про державну службу", зокрема, розбіжності в сумах заробітку для обчислення пенсії між особовими рахунками Матвєєвої Н.Є. за 2009-2011 роки та вказаною довідкою.

Управлінням Пенсійного фонду України на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії № 951/28-5/10 від 14.07.2016, наданої відповідачем, проведено перерахунок пенсії Матвєєвої Н.Є. з урахуванням достовірних даних про її заробіток та визначено суму надміру виплаченої пенсії за період 13.07.2011 по 31.08.2016 в сумі 1 776,30 грн.

Отже, надання відповідачем недостовірної довідки для пенсійного органу свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки в даному питанні. Крім того, факт протиправної поведінки відповідача підтверджується також Актом перевірки від 06.06.2016 № 326/1, складеним посадовою особою, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою полягає у тому, що саме надання відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату при призначенні пенсії Матвєєвій Н.Є. для пенсійного органу призвело до надмірного нарахування та виплати пенсійних коштів застрахованій особі на суму 1 776,30 грн., що є для органів Пенсійного фонду України шкодою, яка підлягає відшкодуванню.

При цьому, відповідачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачеві на суму 1 776,30 грн.

Отже позивачем доведено належними доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача.

При цьому є безпідставними посилання відповідача на відсутність нормативного документу, який би врегульовував порядок складання довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, з огляду на наявність постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, яка регулює питання обчислення середньої заробітної плати для оплат часу щорічної відпустки та провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки та постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, яка врегульовує розмір щомісячних виплат за місяці перебування на лікарняному, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід), для застрахованих осіб, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки у діях відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України, позовні вимоги про стягнення зазначеної шкоди підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, як із такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовують викладених у рішенні висновків суду.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 925/115/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 925/115/17 залишити без змін.

3. Справу № 925/115/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Повний текст постанови складено 06.06.2017.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун