Постанова № 67037080, 06.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017справа № 905/45/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4 Абдулла кизи, довіреність №745 від 12.12.2016р. не зявився не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, м.Добропілля Донецької областіна рішення господарського суду Донецької області від20.02.2017р.у справі№ 905/45/17 (суддя Г.В. Левшина)за позовомПублічного акціонерного товариства Укртелеком, м.Київ в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпро до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, м.Добропілля Донецької області Управління Державної казначейської служби у м.Добропілля, м.Добропілля Донецької областіпростягнення 5411,16грн.В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком, м.Київ в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, м.Добропілля Донецької області про стягнення 5411,16грн.

На підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби у м.Добропілля, м.Добропілля Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.02.2017р. у справі №905/45/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем своїх зобовязань за договором №307-12/200 від 16.02.2015р. щодо проведення розрахунків при наданні пільг.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2017р. у справі №905/45/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного зясування обставин, які мають значення для справи.

Так, скаржник стверджує, що існуюча заборгованість перед позивачем не є заборгованістю відповідача як юридичної особи, а Управління не може відповідати за боргами держави. З посиланням на приписи п.1.2 та п.2.1 договору №307-12/200 від 16.02.2015р. щодо проведення розрахунків за надані пільги окремим категоріям громадян, апелянт наголошує, що враховуючи відсутність бюджетного фінансування відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Колядко Т.М., Стойка О.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 06.06.2017р.

На електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні по справі №905/45/17 в режимі відеоконференції.

У звязку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Колядко Т.М., для розгляду зазначеного клопотання, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.05.2017р. відмовлено Публічному акціонерному товариству Укртелеком в особі Дніпропетровської філії у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У звязку з перебуванням у відпустці судді члена колегії Стойка О.В. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Чернота Л.Ф.

На електронну адресу суду від Публічного акціонерного товариства Укртелеком надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.06.2017р. представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявилися.

У резолютивній частині апеляційної скарги міститься клопотання відповідача про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника. Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка учасників судового процесу не була визнана обовязковою, відповідач та третя особа не посилалися на необхідність надання додаткових доказів, задовольняючи клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради та Управління Державної казначейської служби у м.Добропілля за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

16.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Дніпропетровської філії (далі Підприємство) та Управлінням соціального захисту населення Добропільської міської ради (далі Управління) був підписаний договір №307-12/200 щодо проведення розрахунків за надані пільги окремим категоріям громадян (далі договір).

За умовами п.1.1 Управління проводить розрахунки з постачальниками послуг за надані пільги окремим категоріям громадян, які мають таке право згідно з п.5 ст.51, ст.102 Бюджетного кодексу України, на підставі отриманих розрахунків від підприємства, за рахунок субвенцій місцевому бюджету з державного та з місцевого бюджету.

Відповідно до п.1.2, відшкодування витрат за надані послуги здійснюється в межах затверджених призначень на відповідний рік.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Управління зобовязано проводити розрахунки з постачальником послуг за надані пільги окремим категоріям громадян з місцевого бюджету та за рахунок субвенції місцевому бюджету з державного бюджету по мірі надходження грошових коштів з бюджету пропорційно нарахованим сумам, по яким не виявлено розбіжностей в інформаціях згідно чинного законодавства.

Згідно з п.2.2 договору Підприємство зобовязано: здійснювати облік пільгової категорії громадян; надавати щомісячно до 25 числа рахунок-фактури, розрахунок витрат на відшкодування збитків, повязаних з наданням пільг по формі №2-пільга (на паперових та електронних носіях), розрахунки видатків по категоріям пільговиків та видаткам наданих у минулому місяці (надання документів поточного року здійснюється не пізніше 25 грудня).

Умовами пункту 5.1 договору сторони узгодили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання, але, керуючись ст.631 Цивільного процесуального кодексу України, сторони домовилися, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини сторін, що виникли з 01.01.2015р. і діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків до повного погашення зобовязань.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №307-12/200 від 16.02.2015р., Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Дніпропетровської філії як оператор телекомунікаційних послуг протягом 2015р. надавало Управлінню соціального захисту населення Добропільської міської ради розрахунки витрат, понесених внаслідок надання послуг пільговим категоріям громадянам.

Наявність заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат із надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2015р. стала підставою звернення Публічного акціонерного товариства Укртелеком до суду за захистом свого порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами пункту 2.1 договору, Управління зобовязано проводити розрахунки з постачальником послуг за надані пільги окремим категоріям громадян з місцевого бюджету та за рахунок субвенцій місцевому бюджету з державного бюджету по мірі надходження грошових коштів з бюджету пропорційно нарахованим сумам, по яким не виявлено розбіжностей в інформаціях згідно чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. позивачем були понесені витрати із надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на суму 71526,28грн., з яких 71448,30грн. (послуга користування телефоном) та 78,00грн. (послуга встановлення телефону). Протягом 2015р. відповідачем перераховано грошові кошти та погашено заборгованість в сумі 66115,14грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії спільного протокольного рішення №20/4557 від 16.12.2015р. та платіжного доручення №514 від 22.12.2015р. Таким чином, станом на 01.12.2016р. заборгованість Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради по відшкодуванню витрат із надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення у 2015р. становить 5411,16грн., з яких 5363,16грн. (послуга користування телефоном) та 48,00грн. (послуга встановлення телефону).

Факт наявності зазначеної заборгованості відповідачем підтверджено, зокрема, у акті звіряння розрахунків, підписаному позивачем та відповідачем, а також безпосередньо в апеляційній скарзі.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком листом №12С000-82 від 20.01.2017р. звернулося до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради з вимогою про відшкодування витрат, повязаних з наданням телекомунікаційних послуг в сумі 5411,16грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в зазначеній сумі відповідач не виконав.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник стверджує, що існуюча заборгованість перед позивачем не є заборгованістю відповідача як юридичної особи, а Управління не може відповідати за боргами держави. З посиланням на приписи п.1.2 та п.2.1 договору №307-12/200 від 16.02.2015р. щодо проведення розрахунків за надані пільги окремим категоріям громадян, апелянт наголошує, що враховуючи відсутність бюджетного фінансування відсутні підстави для задоволення позову. З такими твердженнями судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг звязку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Як вірно встановлено господарським судом Донецької області, відповідач згідно з п.2.8 Положення, виконує функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Тобто, Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету, що веде персоніфікований облік отримувачів за видами пільг та здійснює розрахунки з постачальниками послуг.

Згідно з п.4 Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм.Києва та Севастополя.

Як вбачається з довідки відповідача, обсяг бюджетних асигнувань на пільги окремим категоріям громадян з послуг звязку на 2015р. за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам по КТКВКМБ 090214 Пільги окремим категоріям громадян з послуг звязку КЕКВ 2730 Інші виплати населенню становить 137700,00грн.

З наявних в матеріалах справи актів звіряння заборгованості вбачається, що відповідач погодив Публічному акціонерному товариству Укртелеком в особі Дніпропетровської філії 71526,28грн., з яких 71448,30грн. (послуга користування телефоном) та 78,00грн. (послуга встановлення телефону) за послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за 2015р. Однак, компенсував позивачу витрати за надані послуги лише на суму 66115,14грн., з огляду на що сума невідшкодованих позивачеві витрат за надані послуги зв'язку на пільговій основі за 2015р. становить 5411,16грн.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судова колегія погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

З огляду на приписи ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2015р., не виправдовує бездіяльність відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. N11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на відсутність бюджетних коштів є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2017р. у справі №905/45/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, м.Добропілля Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2017р. у справі №905/45/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2017р. у справі №905/45/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийІ.В. Зубченко

Судді:Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано 7 прим: 2 позивачу; 1 відповідачу; 1 т ретій особі; 1 ГСДО; 1 до справи; 1 ДАГС.