Постанова № 67036617, 06.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017справа № 905/3038/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи 1: ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю ОСОБА_6, за довіреністю ОСОБА_7, за довіреністю ОСОБА_8, посвідчення ДО №0440розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від10.01.2017 у справі№ 905/3038/16 (суддя К.С. Харакоз)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Добре тепло", м.Маріуполь до відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1. Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10, м. Торецьк Донецької області 2. ОСОБА_11 Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області 1.Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: 2. ОСОБА_12, 3. ОСОБА_13, 4. ОСОБА_14, 5. ОСОБА_15, 6. ОСОБА_16,самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_17, 8. ОСОБА_18, ОСОБА_19, 10. ОСОБА_20, ОСОБА_21, 12.Берка ОСОБА_22, 13. ОСОБА_23, ОСОБА_24, 15.Шеін ОСОБА_25, 16. ОСОБА_26, 17.Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 18. ОСОБА_27, 19. ОСОБА_28, 20. ОСОБА_29, 21. ОСОБА_30, 22. ОСОБА_31, 23. ОСОБА_32, 24. ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, 27.Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, ОСОБА_36, 29.Довгополої ОСОБА_37, 30. ОСОБА_38, 31. ОСОБА_39, 32.Мажара ОСОБА_40, 33. ОСОБА_41про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Добре тепло, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, та просило суд

-визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло право власності на вугілля марки Ж (0+200) у кількості 1950 тон, зміст золи 33,0%, вологі 5,8%, сірки 2,8% вартістю 1688029,20грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна, б.1а, вугільний склад ТзДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10;

-виключити з опису та звільнити з під арешту вугілля марки Ж (0+200) у кількості 1950 тон, зміст золи 33,0%, вологі 5,8%, сірки 2,8% вартістю 1688029,20грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна, б.1а, вугільний склад ТзДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.10.2016р. порушено провадження у справі та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Торецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2016р. до розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача ОСОБА_11 пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області було залучено ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_42, ОСОБА_18, ОСОБА_43, ОСОБА_20, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_23, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_26, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_48, ОСОБА_49, Артемівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_52, ОСОБА_41.

Господарським судом Донецької області 10.01.2017р. прийнято рішення у справі №905/3038/16. Згідно тексту рішення, місцевий господарський суд, з посиланням на ч.1 ст.83 ГПК України, вирішив:

- у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» м. Маріуполь відмовити;

- визнати недійсною специфікацію від 01.08.2016р. до договору №30 від 01.01.2016р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло та Товариством з обмеженою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10, за якою постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар-вугілля звичайної марки ЖО-200 ТУ У 10.1-32442295-001-2003 у кількості 2000 тонн на суму 1731312,00грн. (з ПДВ), а також відмову в задоволені позовних вимог (текст наведено згідно резолютивної частини рішення).

Рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає безпідставним визнання судом недійсною специфікацію від 01.08.2016р. до договору №30 від 01.01.2016р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло та Товариством з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 на підставі ст. 232 ЦК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.02.2017р. поновлено строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №905/3038/16.

За клопотанням другого відповідача у справі судові засідання, призначені на 14.03.2017р., 19.04.2017р., 06.06.2017р. проводилися в режимі відеоконференції (ухвали від 24.02.2017р., від 04.04.2017р. та від 26.04.2017р.).

09.03.2017р. до Донецького апеляційного господарського суду від третіх осіб ОСОБА_38 та ОСОБА_53 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення без змін.

13.03.2017р. від ТзДВ «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та просить суд її задовольнити, скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу УПФУ в м. Дзержинську Донецької області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

10.04.2017р. від Торецького міського відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі. Просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник першого відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі позивача та просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник другого відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Торецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Присутній у судових засідання представник, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники судового процесу в судові засіданні не зявилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалася обовязковою.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на приписи ст.101 ГПК України, судова колегія приходить до висновку, про можливість розгляду справи за відсутністю інших представників третіх осіб.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконанні у Торецькому міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області перебуває зведене виконавче провадження №2072578, до складу якого входили виконавчі документи про стягнення грошових коштів на користь фізичних осіб (заборгованості зі сплати заробітної плати та заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій) на загальну суму 4 359 903грн. та на користь юридичних осіб на суму 15 221 749,04 грн., де боржником виступає Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10, що підтверджено наданими суду письмовими поясненнями і запереченнями Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (третя особа 1 у справі).

17.08.2016р. Торецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №51491635, було складено акт опису й арешту майна Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 за адресою: Донецька область, місто Торецьк, вул. Фестівальна, б.1, та за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, селище Клепан-Бик, вул.Набережна, 1а, серед якого: вугілля маркування (коксуючий) у кількості 1942 тонн, з оціночною вартість 1 165 200грн. Станом на момент опису: марка Ж , зольність 14,5- 36%, сірка невідомо, вологість - невідомо (т.1 а.с.30-33).

При цьому, як зазначено в акті опису та арешту, кількість вугілля була визначена зі слів ОСОБА_54 (представника боржника «ТДВ «Орендне підприємство «Шахта ім. Святої Матрони ОСОБА_10»).

Беззаперечних доказів, що кількість вугілля, яке було описано, складало саме 1942 тонни матеріали справи не містять.

На акті опису й арешту міститься напис: «з описом та арештом майна зазначеному у цьому акті підприємство категорично не згодне, оскільки описане майно ТДВ «ОП «Шахта імені ОСОБА_10» не належить, відповідні пояснення, заперечення та документи будуть надані у встановлений законом строк.»

Місцевим господарським судом також було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло (Покупець) та Товариством з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 (Постачальник) підписано договір №30 від 01.01.2016р., відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобовязується передавати у власність, а покупець приймати і оплатити вугільну продукцію, марка, кількість, якісні показники, ціна, строки і умови поставки якої визначається в Специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до цього договору, які є невідємною його частиною (а.с.175-176 т.1).

Відповідно до п. 4.1. Договору, приймання по кількості і якості поставленого за даним договором товару здійснюється у відповідності з вимогами інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 15.06.1965р. №П6 і Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 25.04.1966р. №П7, в частині, що не протирічить вимогам цього договору, а також Положенням про опробувального пункту №4/300 від 03.03.1986р., якщо інше не обумовлено сторонами додатково.

В п.4.2. зазначено, що прийняття вугілля за кількістю здійснюється покупцем за даними документів, що містять відомості про кількість товару.

Відповідно до п.2.6. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару.

Розділами 2-5 Договору визначені умови постачання, кількість і якість, приймання вугілля за кількістю і якості, та порядок розрахунків

Відповідно до п.5.1. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 120 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до грудня 2016 року. В частині зобовязань сторін за даним договором до фактичного їх виконання.

В п.9.2. Договору зазначено, що датою підписання договору слід рахувати дату , вказану у преамбулі договору.

Даний договір містить реквізити сторін, підписи директора ТОВ Добре тепло ОСОБА_56, директора ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_57, та відбитки печаток підприємств.

Місцевим господарським судом також встановлено, що відповідно до Специфікацій до договору №30 від 01.01.2016р., постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар (вугілля звичайної марки ЖО-200 ТУ У 10.1-32442295-001-2003), а саме:

- за специфікацією від 01.01.2016р. у кількості 5400 тонн на суму 1731312,00грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - FCA станція Кривий торець Донецькій залізній дороги, вантажоотримувач ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (т.4. а.с.160);

- за специфікацією від 01.04.2016р. у кількості 7400 тонн на суму 6405854,40грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - FCA станція Кривий торець Донецькій залізній дороги, вантажоотримувач ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (т.4. а.с.159);

- за специфікацією від 01.05.2016р. у кількості 9300 тонн на суму 8050600,80грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - FCA станція Кривий торець Донецькій залізній дороги, вантажоотримувач ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (т.4. а.с. 158);

- за специфікацією від 01.06.2016р. у кількості 10000 тонн на суму 8656560,00грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - FCA станція Кривий торець Донецькій залізній дороги, вантажоотримувач ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (т.4. а.с.157);

- за специфікацією від 01.06.2016р. у кількості 9000 тонн на суму 7790904,00грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - FCA станція Кривий торець Донецькій залізній дороги, вантажоотримувач ПАТ Авдіївський коксохімічний завод (т.4. а.с. 156);

- за специфікацією від 01.08.2016р. у кількості 2000 тонн на суму 1731312,00грн. (з ПДВ) на умовах ІНКОТЕРМС 2010 - EXW склад постачальника за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна, б.1а. За даною специфікацією від 01.08.2016р., ціна встановлюється з урахуванням знижок/приплат за якістю. У випадках, якщо фактичний зміст золи, масової частки вологи і масової частки сірки не відповідає розрахунковим даним, вказаним у специфікації, тоді до вартості застосовуються знижки/приплати в наступних розмірах:

- по золі за кожний день 1% привішення/зниження 2,5% знижки/приплати від вартості;

- по масовій частки вологи за кожний день 1% привішення/зниження 1,3% знижки/приплати від вартості (для звичайного вугілля);

- по масовій частки сірки за кожний день 0,1% привішення/зниження 0,5% знижки/приплати від вартості. При розрахунку знижок/приплат різниця між фактичними і розрахунковими показниками сірки округлюється до 0,1%, причому 0,04% відкидається, а 0,5 % і вище приймаються за 0,1% (т.1 а.с.177; т.4 а.с.155).

За поясненнями позивача спірне майно перейшло йому у власність саме на підставі специфікації від 01.08.2016р.

В матеріалах справи також міститься акт приймання передачі від 11.08.2016р. за №123, згідно якого було реалізовано від ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 вугілля Ж 0-200 в кількості 1950т., зола 33,00%, волога 5,80%, сірка 2,80%. В акті зазначено, що відвантажене вугілля передається ТОВ Добре тепло. Вартість відвантаженого вугілля становить 1688029,20грн., у т.ч. ПДВ 281338,20грн. (т.1 а.с.37).

Відповідно до акту маркшейдерського заміру вугілля від 11.08.2016р. (т.1 а.с.38), складеного представниками відповідача 1 заступником директора з виробництва ОСОБА_58, завідуючим вугільним складом ОСОБА_59, за даними проведеної перевірки станом на 11.08.2016р., залишок вугілля на складі шахти за звітністю склав 1950,00 тонн.

Місцевим господарським судом також встановлено, що акти за формами Інструкцій Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 15.06.1965р. № П6 і Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 25.04.1966р. № П7, складання яких передбачено умовами п.4.1. договору, не складалися.

В протоколі лабораторних випробувань якості вугілля (продуктів збагачення) від 01.08.2016р. (т.1 а.с.39) складеним Хімічною лабораторією ДП Дзержинськвугілля були зафіксовані результати хімічного аналізу № 3647, вугілля вагою 1950 тон, що знаходилося за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна 1а (склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10).

Посилання в протоколі на належність вугілля, яке було предметом дослідження, позивачу - відсутні.

Місцевим господарським судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло (Поклажодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 (Зберігач) підписано договір зберігання від 01.01.2016р. (т.с.1 а.с.181), згідно п.1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю Добре тепло (Поклажодавець) передає, а Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене в додатках до договору, які є невідємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

В п.1.2.Договору зазначається, що право власності на майно до Зберігача не переходить, майно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передано ним третім особам.

Передача майна на зберігання, а також повернення майна Поклажодавцю оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який є невідємною частиною даного договору. В акті вказується найменування майна, кількість переданого майна, заставна вартість майна (п.3.1. Договору).

Датою передачі майна на зберігання є дата, зазначена в акті приймання-передачі (п.3.3. Договору).

В розділі 4 Договору описаний розмір плати за зберігання й порядок розрахунків.

Відповідно до пунктів 4.1.,4.2. Договору, за одну добу плата за зберігання майна становить 5,00 гривень, у т.ч. ПДВ 0,83грн. У випадку зміни розміру плати за зберігання майна сторони підписують додаткову угоду до договору, яка є невідємною частиною договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Зберігача протягом 180-ти календарних днів з дати підписання акту здачі-прийняття робіт, якщо інше не зазначене в додатках до даного договору.

01.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Добре тепло та Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10 уклали Додаткову угоду до договору зберігання, відповідно до якої п.4.1 Договору зберігання від 01.01.2016р. виклали наступним чином: За одну добу плата за зберігання майна становить 35,00 гривень, у т.ч. ПДВ 5,83грн. У випадку зміни розміру плати за зберігання майна сторони підписують додаткову угоду до договору, яка є невідємною частиною договору.

На підтвердження своїх доводів щодо знаходження належного йому майна (вугілля) на зберіганні у відповідача 1, позивач суду надав: ОСОБА_8 приймання-передачі майна на зберігання від 01.01.2016р., від 14.03.2016р., від 28.04.2016р., від 02.05.2016р., від 05.05.2016р., від 12.05.2016р., від 15.05.2016р., від 24.05.2016р., від 25.05.2016р., від 28.05.2016р., від 01.07.2016р., від 02.07.2016р., від 03.07.2016р., від 04.07.2016р., від 05.07.2016р., від 06.07.2016р., від 09.07.2016р.; ОСОБА_8 здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень-серпень 2016р.; ОСОБА_8 звіряння залишків майна, яке перебуває на зберіганні за договором №34 від 01.01.2016р. від 01.02.2016р., від 01.03.2016р., від 01.04.2016р., від 01.05.2016р., від 01.06.2016р., від 01.07.2016р., від 01.08.2016р. (т.3 а.с.110-116); податкові накладні за січень серпень 2016р. (т.3 а.с.102-110).

Місцевим господарським судом також встановлено, що 11.08.2016р. позивач та відповідач 1 підписали між собою акт приймання-передачі, яким підтвердили отримання 1 950 тон.

Крім того, 11.08.2016 сторони підписали акт приймання-передачі майна на зберігання, яким підтвердили передачу на зберігання вугілля марки Ж-0-200 у кількості 1950 т.

Проте, зазначено вугілля увійшло до акти опису та арешту майна першого відповідача, у звязку з чим, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі, у задоволені позовних вимог було відмовлено у звязку з їх недоведеністю.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу виходить з наступного.

Спори щодо оскарження дій органів Державної виконавчої служби, повязані з арештом і вилученням майна, за вимогами осіб, які не є ні боржником і не є стягувачем, щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, розглядаються судом на підставі поданого ними позову з додержанням правил підвідомчості (ст.12 ГПК України) до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільненням його з під арешту. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Саме така правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9.

Відповідно до приписів ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст.328 ЦК України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки (ст.334 ЦК України).

Власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право (ст.392 ЦК України).

На підтвердження свого права власності позивач надав до матеріалів справи договір № 30 від 01.01.2016р., додаток № 8 до договору № 30 від 01.01.2016р., акт приймання-передачі № 123 від 11.08.2016р., акт маркшейдерського заміру станом на 11 серпня 2016р., протокол лабораторних випробувань рядового вугілля від 11.08.2016р., договір зберігання №34 від 01.01.2016р., акт приймання-передачі майна на зберігання від 11.08.2016р., акт від 17.08.2016р. звірки залишків майна, що знаходиться на зберіганні за договором зберігання №34 від 01.01.2016р.

Відповідно до Специфікації від 01.08.2016р., яка є додатком № 8 до договору № 30 від 01.01.2016р., перший відповідач взяв на себе зобовязання поставити, а позивач по цій справі прийняти та сплатити вугілля рядове марки Ж 0-200 ТУ У 10.1.-32442295-001-2003 у кількості 2000 тон, вартістю за тону без ПДВ 721,38 грн., ціна за тону з ПДВ 865,66 грн.

Строк поставки товару - серпень 2016р. Товар поставляється на умовах поставки EXW (склад постачальника) розташований за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клепан-Бик, вул. Набережная 1а, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2010.

На специфікації міститься підписи постачальника та покупця та печатки обох підприємств.

Згідно акта приймання-передачі вугілля № 123 від 11.08.2016р. по договору №30 від 01.01.2016р., реалізовано від Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10» вугілля Ж 0-200 у кількості 1 950т на умовах продажу склад Постачальника. У пункті 2 акта зазначено, що відвантажене вугілля передається у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло». На акті міститься підписи та печатки постачальника та покупця. Наявність саме акту приймання-передачі вугілля передбачено, зокрема, п.5.1. договору № 30 від 01.01.2016 р.

11.08.2016р. сторони підписали акт приймання-передачі майна на зберігання, згідно якого підтверджують, що поклажодавець (позивач по справі) передає, а зберігач (перший відповідач по справі) приймає на зберігання вугілля марки Ж 0-200 у кількості 1950т. В акті зазначено, що майно, що підлягає передачі на зберігання, перебуває в наступному стані: повністю відповідає умовам договору й придатне до експлуатації. На акті містяться підписи та печатки зберігача та поклажодавця.

Зазначений акт було складено, а майно прийнято на зберігання першим відповідачем на підставі договору зберігання № 34 від 01.01.2016р., який підписано між позивачем та першим відповідачем по цій справі.

Доказів, що передане на зберігання за цим актом майно, було повернуто позивачу (поклажодавцю) та відвантажено за його дорученням іншій юридичній особі матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на приписи ст.334 ЦК України та п.2.6. договору № 30 від 01.01.2016 р. право власності у позивача на спірне вугілля виникло з моменту підписання акта приймання передачі № 123, а саме 11.08.2016р.

З таких обставин позовні вимоги позивача є такими. що підлягають задоволенню.

Як вбачається з тексту рішення, відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд послався, що ним не встановлено, а ні факту оплати спірного майна з боку позивача, а ні факту приймання спірного майна у встановлений договором та специфікацією від 01.08.2016р. спосіб, а ні фактів відображення зазначеної господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та першого відповідача.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Факт встановлення оплати спірного майна або його не оплати, враховуючи приписи ст. 334 ЦК України та умови договору № 30 від 01.01.2016р., додатку № 8 до цього договору, ніяким чином не впливають на вирішення питання щодо набуття або не набуття позивачем права власності на це майно, оскільки момент набуття права власності повязаний не з оплатою товару, а з його передачею від позивача першому відповідачу.

Крім того, згідно письмових пояснень, що надавалися як представником позивача, так і представником першого відповідача під час слухання справи, і які є належними доказами по справі відповідно до ст. 32 ГПК України, розрахунки між сторонами договору відбувались у формі взаємозаліків без перерахування грошових коштів, що унеможливлювало надання доказів оплати спірного майна.

Що стосується передачі спірного майна від першого відповідача позивачу, то на підтвердження цієї обставини позивач надав акт приймання-передачі від 11.08.2016р., згідно якого сторони підтвердили передання у власність позивачу 1950 тон вугілля (а.с.37 т.с.1). Як зазначалося вище, наявність саме акту приймання-передачі товару, передбачено, зокрема, п.5.1. договору №30 від 01.01.2016 р.

Слід зазначити, що порядок прийомки вугілля по кількості та якості сторони визначили у розділі 4 договору № 30 від 01.01.2016р.

Так у п.4.1. договору сторони домовилися, що прийомка по цім ознакам (кількість та якість) буде здійснюватися у відповідності з вимогами Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 15.06.1965р. № П6 і до Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 25.04.1966р. №П7, в частині яке не протирічить вимогам цього договору та якщо інші умови не обумовлені сторонами додатково.

Відповідно до п.4.2. договору прийомка вугілля по кількості здійснюється покупцем (позивач по цій справі) за даними документів, які містять відомості по кількості товару.

У п.4.3 договору сторони визначили порядок прийомки вугілля по кількості, у разі, якщо його постачання здійснювалося залізничним транспортом.

В даному випадку, поставка спірного вугілля залізничним транспортом не відбувалася. Відповідно до умов додатку № 8 до договору № 30 від 01.01.2016р. товар поставляється навалом на склад постачальника (першого відповідача) і відповідно до п.4.2. договору його прийомка по кількості повинна була здійснюватися покупцем (позивачем по цій справі) за даними документів, які містять відомості по кількості товару.

З огляду на наведене, відсутність у матеріалах справи акта приймання товару по кількості, по формі, яка передбачена Інструкцією Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при ОСОБА_55 СССР від 15.06.1965р. № П6, не свідчить про відсутність здійснення відповідної поставки першим відповідачем за умовами додатку № 8 до договору № 30 від 01.01.2016р.

Що стосується оформлення прийомки позивачем поставки вугілля першим відповідачем саме по якості, то зазначена обставина ніяким чином не впливає на момент виникнення права власності у позивача на спірне вугілля, а може лише свідчити про те, що сторони належним чином не підтвердили якість поставленого вугілля.

Що стосується висновку місцевого господарського суду про відсутність відображення зазначеної господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та відповідача 1, то зазначене твердження спростовується письмовими поясненнями наданими до суду представниками як позивача, так і першого відповідача, які в розумінні ст. 32 ГПК України є належними доказами по справі.

Та обставина, що згідно документів, які знаходяться у матеріалах справи, щодо взаємовідносин між відповідачем 1 та ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця (т.4. а.с.21-41, 162-190), за змістом яких у період серпня 2016 року відповідачу 1 надавалися вагони для відвантаження продукції безперервно, ніяким чином не впливає на вирішення питання щодо набуття саме позивачем права власності на спірне вугілля.

Крім того, договір зберігання, який було підписано між позивачем та першим відповідачем на час розгляду справи у суді не визнано недійсним.

Як вбачається з тексту рішення місцевого господарського суду, суд керуючись п.1. ч.1 ст.83 ГПК України та з посиланням на ст.232 ЦК України, визнав недійсною специфікацію від 01.08.2016р. до договору №30 від 01.01.2016р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Добре тепло та Товариством з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10, за якою постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар вугілля звичайної марки ЖО-200 ТУ У 10.1-32442295-001-2003 у кількості 2000 тонн на суму 1731312,00грн. (з ПДВ).

Згідно приписів ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право, зокрема,

- визнати недійсним повністю або у певній частині повязаний з предметом спору договір який суперечить законодавству;

- виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З тексту рішення вбачається, що підставами для визнання недійсним специфікації від 01.08.2016р. стало врахування судом господарських взаємовідносин між позивачем та відповідачем 1 в рамках договору від 01.01.2016р., факт того, що позивач не є фактичним споживачем продукції відповідача 1, а лише здійснює перепродаж продукції відповідача 1 споживачеві - ПАТ Авдіївський КХЗ, економічну необґрунтовану вартості зберігання спірного майна відповідачем 1 (35 гривень за добу незалежно від кількості), а також відсутність доказів прийняття та оплати спірного майна, відображення зазначеної господарської операції у бухгалтерському та податковому обліках сторін договору, зміст протоколів маркшейдерських вимірювань, протоколу хімічного аналізу.

Саме викладені обставини, як зазначено у тексті рішення, зумовили висновок суду, що специфікація від 01.08.2016р. та акт від 11.08.2016р. підписані представниками відповідача 1 та позивача не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а за для формальної зміни титулу спірного майна, з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішень суду, що відповідає ознакам фіктивності правочину, наведеним у ст. 232 ЦК України.

Про те, правові наслідки фіктивного правочину визначені у ст.234 ЦК України, а не у статті 232 ЦК України, на яку послався місцевий господарський суд.

Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Відповідно до приписів ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї із сторін з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарно відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у звязку з вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості сторін.

Таким чином, ст.232 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї із сторін з другою стороною, визнається судом недійсним. Представник має діяти в інтересах особи яку він представляє. Тому якщо він вступив у зловмисну домовленість з другою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, нехтуючи інтересами особи, яку він представляв, і це доведено в суді, правочин має визнаватися судом недійсним.

Про те, для задоволення позовних вимог за ст.232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи яку він представляє. Визнання такого правочину недійсним має різні правові наслідки, які залежать від того, що було підставою для представництва довіреність, договір, акт юридичної особи чи інше. Якщо таке представництво здійснювалося за правочином, то в цьому випадку настають наслідки з відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих довірителю. Тому для застосування наслідків за таким недійсним правочином суд має встановити не тільки факт зловмисної домовленості представника однієї із сторін з другою стороною, а й наявність збитків та причинний звязок між зловмисною домовленістю і завданими збитками. Саме така правова позиція викладена у листі Верховного суду від 24.11.2008р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання угод недійсними».

Неодноразове посилання другого відповідача на ту обставину, що Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10» не виконує рішення судів, які набрали законної сили і є обовязковими до виконання на всій території України, а тому є підстави для притягнення його до відповідальності, яка встановлена законом, не впливає на вирішення питання щодо набуття права власності.

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено місцевим господарським судом, що починаючи з січня 2016р. перший відповідач здійснював поставку вугілля позивачу по цій справі на підставі договору № 30 від 01.01.2016р. та додатків до нього. При цьому частина вугілля постачалася залізничним транспортом на адресу осіб, яких визначав позивач, а частина вугілля зберігалася на складі першого відповідача на підставі договору зберігання, що підтверджується доданими до справи документами.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що саме додаток № 8 від 01.08.2016р. до договору № 30 від 01.01.2016р. було укладено з метою не виконання судових рішень і він є фіктивним правочином.

З огляду на наведене у місцевого господарського суду були відсутні підстави для визнання додатку № 8 від 01.08.2016р. до договору № 30 від 01.01.2016р. недійсним з посиланням що зазначений правочин не мав на меті створити правові наслідки обумовлені ним. Крім того, визнання вище зазначеного правочину з посилання на ст.232 ЦК України взагалі є безпідставними.

Відповідно до приписів ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідачів відповідно до приписів ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України , Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло», м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2017р. у справі №905/3038/16 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2017р. у справі №905/3038/16 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло», м.Маріуполь до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10», м. Торецьк, ОСОБА_11 пенсійного фонду України в м.Дзержинську задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Добре тепло», м. Маріуполь право власності на вугілля марки Ж (0ч200) у кількості 1950 тон, зміст золи 33,0%, вологі 5,8%, сірки 2,8% вартістю 1688029,20грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна, б.1а, вугільний склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10.

Виключити з опису та звільнити з під арешту вугілля марки Ж (0ч200) у кількості 1950 тон, зміст золи 33,0%, вологі 5,8%, сірки 2,8% вартістю 1688029,20грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул.Набережна, б.1а, вугільний склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10» (вул. Фестивальна, 1, м. Торецьк, Донецька область, 85201, ідентифікаційний код 36182252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (вул. Енгельса, буд.60, оф. 110, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код 39354373) судовий збір за подання позову у сумі 13 349,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (вул. 50 років Жовтня, 26, м. Торецьк, Донецька область, 85200, ідентифікаційний код 21970814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (вул.Енгельса, буд.60, оф. 110, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код 39354373) судовий збір за подання позову у сумі 13 349,22 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_9 ОСОБА_10» (вул. Фестивальна, 1, м. Торецьк, Донецька область, 85201, ідентифікаційний код 36182252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (вул. Енгельса, буд.60, оф. 110, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код 39354373) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 14 684,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_11 Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (вул. 50 років Жовтня, 26, м. Торецьк, Донецька область, 85200, ідентифікаційний код 21970814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре тепло» (вул. Енгельса, буд.60, оф. 110, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, ідентифікаційний код 39354373) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 14 684,14 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

ГоловуючийО.І. Склярук

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано: 39 прим.:

1. позивачу

2. відповідачам

33. третім особам

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСДО