Рішення № 67036500, 23.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р.Справа № 922/5389/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне АТ "Харківський коксовий завод" м. Харків доПриватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків про стягнення 44309645,32 гривеньза участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 24.04.2017

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю від 08.02.2017, ОСОБА_4 за довіреністю від 28.08.2016,

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

18.09.2015 року позивач, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 Сбербанку Росії", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф", (відповідача) суми заборгованості у розмірі 1627276 доларів 12 центів, що в гривневому еквіваленті становить 35483437,63 гривень та 5948028,54 гривень, яка складається з: 1010000,00 доларів США (22023473,19 грн.) заборгованості за кредитом, 617276,12 доларів США (13459964,44 грн.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 3069849,39 грн. пені за прострочення заборгованості за кредитом, 2878179,15 грн. пені за прострочення оплати процентів за користування кредитом. Крім того, позивач просить суд 182700,00 грн. судового збору покласти на відповідача.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2017, у зв'язку з відсутністю повноважень судді Аріт К.В. справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву (вх. №13976 від 26.04.2017), який було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Позивачем були подані до суду наступні клопотання :

- вх. №14460 від 04.05.2017 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ КОКСОТРЕЙД (49000, м. Дніпропетровськ, пл. Героїв Майдану, 1 оф. 330, ідентифікаційний код: 30962083. Коксотрейд), вказуючи, що TOB Коксотрейд відповідно до укладеного договору поруки є солідарним відповідачем за зобовязаннями ОСОБА_6 Харківський коксовий завод за Договором кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., що укладений з ПАТ Сбербанк;

- вх. №14459 від 04.05.2017 про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ТОВ Менеджмент Логістик Компані (01021, м. Харків, вул. Молочна, буд. 38, корпус, 19, офіс 408, ідентифікаційний код: 32931413) та ОСОБА_7 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1), вказуючи, що з метою забезпечення виконання зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО, укладеного між ОСОБА_6 Харківський коксовий завод та Банком 04.09.2012р., в заставу ПАТ Сбербанк передано майно зазначених осіб;

- вх. № 14461 від 04.05.2017 про зупинення провадження по справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2016 по справі №922/5729/15.

Ухвалою суду від 4 травня 2017 року вказані клопотання позивача були прийняті судом до розгляду.

15 травня 2017 року ПАТ "Сбербанк" (позивач) звернулося до суду з клопотанням в порядку ст. 20 ГПК України про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи №922/5389/15.

Для розгляду заявленого клопотання в судовому засіданні, яке розпочалося 15 травня 2017 року було оголошено перерву до 17 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 16 травня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді Прохорова С.А.

15 травня 2017 року позивачем було подано до суду клопотанні про долучення матеріалів (вх. №15331), клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №15332)

Позивачем 15 травня 2017 року було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (вх. №15334) відповідно до якої позивач просить стягнути солідарно з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТЕРМОЛАЙФ» (шосе Карачівське, б. 44, м. Харків, 61071, ідентифікаційний код юридичної особи: 34015182) та ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» (61010, Харківська обл., м. Харків, Набережна Червоношкільна, буд. 24; ідентифікаційний код: 24481702) на користь ПАТ «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, рахунок № 3739604 в ПАТ «СБЕРБАНК», МФО 320627, ідентифікаційний код: 25959784) суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року в розмірі 8 484 130,91дол.США (Вісім мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі сто тридцять доларів США 91 центів ) та 105 772 667,04 гривень (Сто пять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 04 копійки) з яких: заборгованості за Кредитом - 6 425 384,22 дол. США; процентів за користування Кредитом - 2 058 746,69 дол. США; пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитом - 84 996 682,05 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитом - 20 775 984,99 гривень.

Ухвалою суду від 23 травня 2017 року заяву позивача про збільшення позовних вимог було повернуто судом без розгляду.

15 травня 2017 року було подано до суду клопотанні про долучення матеріалів (вх. №15331), клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №15332), які долучені судом до матеріалів справи.

Також, позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №15333 від 15.05.2017) в якому просить суд залучити до участі у справі ОСОБА_6 "Харківський коксовий завод" до участі у справі в якості солідарного відповідача, у зв'язку з тим, що позивачем збільшені позовні вимоги та заявлені до солідарного стягнення з ОСОБА_6 "Харківський коксовий завод" разом з ОСОБА_6 "Термолайф".

Враховуючи, що ухвалою від 23.05.2017 було повернуто без розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, підстави для залучення до участі у справі ОСОБА_6 "Харківський коксовий завод" до участі у справі в якості солідарного відповідача відсутні, у зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні вищезазначеного клопотання позивача (вх. №15333 від 15.05.2017).

Відповідачем надані суду пояснення (вх. №15393 від 15.05.2017), які долучені судом до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 23 травня 2017 року.

23 травня 2017 року ПАТ "Сбербанк" (позивач) звернулося до суду з клопотанням (вх. № 16836 від 23.05.2017) в якому просить суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 "Терморок" та ОСОБА_6 "Термоплита".

23 травня 2017 року ПАТ "Сбербанк" (позивач) звернулося до суду з клопотанням в порядку ст. 20 ГПК України про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи №922/5389/15.

Ухвалою суду від 23 травня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді Прохорова С.А.

Розглядаючи клопотання наступні клопотання позивача :

- вх. №14460 від 04.05.2017 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ КОКСОТРЕЙД (49000, м. Дніпропетровськ, пл. Героїв Майдану, 1 оф. 330, ідентифікаційний код: 30962083. Коксотрейд), вказуючи, що TOB Коксотрейд відповідно до укладеного договору поруки є солідарним відповідачем за зобовязаннями ОСОБА_6 Харківський коксовий завод за Договором кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., що укладений з ПАТ Сбербанк;

- вх. №14459 від 04.05.2017 про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ТОВ Менеджмент Логістик Компані (01021, м. Харків, вул. Молочна, буд. 38, корпус, 19, офіс 408, ідентифікаційний код: 32931413) та ОСОБА_7 (61058, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1), вказуючи, що з метою забезпечення виконання зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО, укладеного між ОСОБА_6 Харківський коксовий завод та Банком 04.09.2012р., в заставу ПАТ Сбербанк передано майно зазначених осіб;

- вх. № 14461 від 04.05.2017 про зупинення провадження по справі до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2016 по справі №922/5729/15.

- вх. № 16836 від 23.05.2017 в якому позивач просить суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 "Терморок" та ОСОБА_6 "Термоплита",

суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 р.).

Зясовуючи питання наявності юридичного інтересу, суд виходить із змісту позовних вимог та пункту 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, відповідно до якого правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення коштів з ОСОБА_6 «Термолайф» як з поручителя ОСОБА_6 «Харківський косовий завод» за договором про відкриття кредитної лінії № 26- В/12/66/ЮО від 04.09.2012 укладеним між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_6 «Харківський косовий завод».

В свою чергу, ТОВ «Коксотрейд» є фінансовим поручителем, а ТОВ «Менеджмент Логістик Компані» та ОСОБА_7 є майновими поручителями (заставодавцями) відповідача на підставі договору поруки та договорів застави цінних паперів, проте вважаю, що з прийняттям судового рішення у даній справі, ані ТОВ «Коксотрейд», ані ТОВ «Менеджмент Логістик Компані», ані ОСОБА_7 не буде наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, не буде змінено їх наявні права та/або обов'язки, та не буде позбавлено прав та/або обов'язків у майбутньому, у звязку із чим, що в задоволенні клопотань про залучення до участі у справі цих осіб слід відмовити.

Стосовно ж залучення до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_6 "Терморок" та ОСОБА_6 "Термоплита", суд зазначає що позивачем не доведено та не обґрунтовано належними доказами, що у зазначених юридичних осіб наявний юридичний інтерес у даній справі та, що рішення суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Відносно ж посилань позивача на те, що у звязку з виділом нових товариств фактично відбулася зміна боржника, суд зазначає, що "виділ" та "заміна боржника у зобов'язанні" є самостійним та різними за змістом поняттями, що регулюються різним правовими нормами. Поняття виділу є більш широким за змістом, ні поняття заміна боржника у зобов'язанні, оскільки при виділі може відбуватися перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов'язків до виділеного товариства, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно в існуючих зобов'язальних відносинах.

Крім того, позивачем в установленому законом порядку не доведено факт закінчення виділу нових товариств з ОСОБА_6 "Термолайф" та реєстрації цих осіб у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" порядку, адже положення вказаного Закону (ст. 25) та ст. 87 ЦК України пов'язують момент створення юридичної особи з моментом її державної реєстрації.

Одночасно необхідно зауважити, що якщо в подальшому буде встановлено та підтверджено належними доказами, заміну сторони за спірними правовідносинами, то суд має вирішувати не питання залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, а виключно питання процесуального правонаступництва згідно із ст. 25 ГПК України, яка в свою чергу допускає процесуальне правонаступництво на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

В той же час відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 32, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, дослідивши матеріали даної справи, та надане клопотання про про залучення третіх осіб, суд встановив, що заявник не довів суду того, що рішення суду з даного господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Таким чином, суд також відмовляє й в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_6 "Терморок" та ОСОБА_6 "Термоплита".

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до пункту 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Частиною 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття, а ч. 1 ст. 115 цього кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

До матеріалів даної господарської справи представником ОСОБА_6 «Термолайф» долучено постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 922/5729/15, якою припинено Договір поруки від 04.09.2012 укладений між ОСОБА_6 «Термолайф» та ПАТ «Сбербанк» та припинено зобовязання ОСОБА_6 «Термолайф» за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, яка відповідно до статті 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття.

Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім того, позивачем не надано суду доказів розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2016 по справі №922/5729/15.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

04.09.2012р. між ОСОБА_6 «Харківський коксовий завод» та ПАТ «ОСОБА_5 банк Сбербанк Росії» (нове найменування Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК») було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012. В забезпечення виконання цього кредитного договору між ОСОБА_6 «Термолайф» та ПАТ «Сбербанк» було укладено договір поруки від 04.09.2012р., відповідно до умов якою ОСОБА_6 «Термолайф» поручилося за виконання ОСОБА_6 «Харківський коксовий завод» його кредитного зобовязання перед ПАТ «Сбербанк» за кредитним договором № 26-В/12/66/100 від 04.09.2012.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що станом на 01 вересня 2015 року за Кредитним договором обліковується загальна боргованість ПРАТ «ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД» в сумі 1 627 276 доларів США 12 центів, яка складається з:

- простроченої заборгованості за Кредитом - 1 010 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку) становить 22 023 473,19 грн.;

- простроченої заборгованості по процентам за користування Кредитом - 617 276,12 доларів США, що в гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку) становить 13 459 964,44 грн.;

- пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитом - 3 069 849,39 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитом - 2 878 179,15 гривень.

З огляду на те, що на думку позивача ОСОБА_6 «Харківський коксовий завод» (третя особа) не виконував свої зобовязання за кредитним договором належним чином, ПАТ «Сбербанк» звернувся з позовом до його поручителя - ОСОБА_6 «Термолайф» про стягнення суми заборгованості у розмірі 1627276 доларів 12 центів, що в гривневому еквіваленті становить 35483437,63 гривень та 5948028,54 гривень, яка складається з: 1010000,00 доларів США (22023473,19 грн.) заборгованості за кредитом, 617276,12 доларів США (13459964,44 грн.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 3069849,39 грн. пені за прострочення заборгованості за кредитом, 2878179,15 грн. пені за прострочення оплати процентів за користування кредитом.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача та вважає вимоги ПАТ «Сбербанк» незаконними та безпідставними з огляду на те, що зобовязання за договором поруки припинились, що встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 922/5729/15.

Так, згідно з частиною першою ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Таким чином, юридичним складом, передбаченим частиною першою ст. 559 ЦК України, є одночасне поєднання зміни основного зобовязання, забезпеченого порукою, з відсутністю згоди поручителя на таку зміну та із збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок такої зміни.

Господарським судом Харківської області у справі № 922/5729/15 встановлено відсутність окремої письмової згоди ОСОБА_6 «Термолайф» на зміни умов кредитного договору № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, що мали місце після укладення договору поруки.

До кредитного договору № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. додатково були укладені договори про внесення змін № 5 від 14.05.2014р та № 6 від 30.09.2014р, що призвело до збільшення в абсолютному вираженні суми процентів до сплати за користування кредитом на 20950,00 доларів СІЛА та збільшення в абсолютному вираженні суми процентів до сплати за користування кредитом на 757 220,00 доларів США.

Крім того, після укладення договору поруки між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_6 «Харківський коксовий завод» до кредитного договору № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. був додатково укладений договір про внесення змін № 8 від 20.01.2015, що також призвело до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_6 «Термолайф», як поручителя, а саме було змінено «Порядок визначення процентної ставки за Кредитним договором».

На відміну від Порядку визначення процентної ставки за Кредитним договором, що діяв на дату укладення договору поруки, вищезазначеним договором про внесення змін, зазначений Порядок було доповнено додатковими підставами для застосування звичайної та підвищеної змінюваної процентної ставки за кредитом, в саме внесені зміни та доповнення до п. З Додатку №1, який викладено в новій реакції, згідно якого:

Якщо протягом звітного періоду:

а) кредитовий оборот Позичальника в установі Кредитодавця з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, з 01 січня 2016 року та протягом усього строку кредитування, дорівнює або більше ніж 90 % загального кредитового обороту Позичальника, Кредитодавець буде нараховувати, а Позичальник сплачувати Кредитодавцю протягом розрахункового періоду проценти у розмірі, встановленому у Кредитному договорі №1.

Кредитовий оборот компаній групи в установі Кредитодавця в іноземній валюті (щоквартально), з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року дорівнює або більше ніж 75 % від загального кредитового обороту компаній групи в іноземній валюті, та кредитовий оборот компаній групи в установі Кредитодавця у національній валюті дорівнює або більше ніж 80% від загального кредитового обороту компаній групи у національній валюті при одночасному виконанні обох умов, Кредитодавець буде нараховувати, а Позичальник сплачувати Кредитодавцю протягом розрахункового періоду проценти у розмірі, встановленому умовами Кредитного договору №1;

б) кредитовий оборот Позичальника в установі Кредитодавця з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, з 01 січня 2016 року та протягом всього строку кредитування, менш ніж 90 % загального кредитового обороту Позичальника, Кредитодавець буде нараховувати, а Позичальник сплачувати Кредитодавцю протягом розрахункового періоду проценти у розмірі, що визначаються за наступною формулою R=LIBOR6M+М+2 % (два процента річних).

Кредитовий оборот компаній групи в установі Кредитодавця в іноземній валюті (щоквартально) з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року менше ніж 75 % від загального кредитового обороту компаній групи в іноземній валюті в установі Кредитодавця або кредитовий оборот компаній групи установі Кредитодавця у національній валюті менше ніж 80% від загального кредитового обороту компаній групи у національній валюті, Кредитодавець буде нараховувати, а Позичальник сплачувати Кредитодавцю протягом розрахункового періоду проценти у розмірі, що визначаються за наступною формулою: R=LIBOR6M+М+2 % (два процента річних).

Також внесені зміни та доповнення до п. 3.4 ст. 3 Кредитного договору «Гарантії». Згідно вказаних змін та доповнень Позичальник, зокрема, зобов'язався: з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, щоквартально, забезпечити проведення виручки від проведення реалізації товарів/послуг через рахунки відкриті/які будуть відкритті в установі Кредитодавця, в розмірі не менш - 75 % від загальних надходжень групи компаній групи (Позичальник-Третя особа, поручителі ТОВ «КОКСОТРЕЙД» та Відповідач) в іноземній валюті та 80% від загальних надходжень групи компаній у національній валюті. У випадку невиконання Позичальником вказаного зобов'язання процентна ставка за кредитом встановлюється на 2 відсоткових пункти вище діючої за Кредитним договором №1. У випадку невиконання Позичальником даного зобов'язання Кредитодавець також отримав право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 6.2 статті 6 Договору поруки поручителем надано згоду на можливе продовження термінів дії Кредитних договорів, у тому числі № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., при якому строк дії Договору поруки буде автоматично продовжуватись на строк продовження терміну дії Кредитних договорів. Також, п. 3.1 ст. З Договору поруки поручитель надав свою згоду на забезпечення порукою виконання зобовязань боржників за Кредитними договорами, у тому числі №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи і ті, що можуть бути укладені у майбутньому (прим, без їх конкретизації).

Проте, сама по собі така згода поручителя не є конкретизованою, а тому, оскільки Договором поруки не конкретизовано, на які саме зміни Кредитного договору №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. погодився поручитель, то наявні підстави для визнання поруки припиненою відповідно до ч. 1 статті 559 Цивільного кодексу України. Аналогічну за змістом правову позицію наведено Верховним судом України в постанові від 21.10.2015р. у справі № 6-1161 цс 15.

Щодо збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, внаслідок відтермінування строків сплати окремих платежів та щодо пролонгації Кредитного договору та автоматичне продовження строку дії Договору поруки на термін пролонгації.

Згода поручителя, що слідує з положень п. 6.2. Договору поруки, як вже було зазначено раніше, не є конкретизованою та не наповнена детальним змістом.

Про необхідність конкретизації - чіткого встановлення умов кредитних договорів, на які погодився поручитель, підписавши договір поруки, вказує Верховний суд України в постанові від 21.10.2015р. № 6-1161цс15. Зокрема, установивши, що додатковою угодою до кредитного договору, укладеною без згоди поручителя, встановлено збільшений розмір процентної ставки, тобто змінено зобов'язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, та що останній не давав згоди на таку зміну забезпеченого порукою зобов'язання, оскільки пункт 1.1 кредитного договору не конкретизував, на які саме зміни кредитного договору погодився поручитель, суд першої інстанції правильно застосував норми частини першої статті 559 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання поруки припиненою.

Згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою у спосіб, передбачений договором поруки, зазначено також в Постанові Верховного Суду України від 05.06.2013 р. № 6-43цс13.

Пункт 6.9 Договору поруки визначає, що цей договір може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін за умови, що такі зміни викладені в письмовій формі.

Так, згідно з висновками постанови Верховного суду України від 21.10.2015р. № 6-1161цс15, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відтак, вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та/плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Згідно з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові по справі № 6-20цс11 від 21.05.2012 р., збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. В постанові Верховний суд України зазначив, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в сторону збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

У справі № 922/5729/15 судом встановлено факти збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_6 «Термолайф», як поручителя, що виражається: у збільшенні в абсолютному вираженні суми процентів до сплати за користування кредитом у зв'язку з укладенням договорів про внесення змін; у розширенні змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту внаслідок зміни строків повернення траншів, в результаті чого мало місце зростання фінансового навантаження по окремим періодам у зв'язку з необхідністю дострокового повернення траншів кредиту.

До матеріалів даної господарської справи представником ОСОБА_6 «Термолайф» долучено постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 922/5729/15, якою припинено Договір поруки від 04.09.2012 укладений між ОСОБА_6 «Термолайф» та ПАТ «Сбербанк» та припинено зобовязання ОСОБА_6 «Термолайф» за договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, яка відповідно до статті 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді господарської справи № 922/5729/15 у ній брали участь: Позивач - Приватне акціонерне товариство «Термолайф», Відповідачі - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Сбербанку Росії», Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксотрейд», третя особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Менеджмент логістик компані».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_6 «Термолайф», як до поручителя за кредитним договором № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. укладеним між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_6 «Харківський коксовий завод» є безпідставними, з огляду на те, що солідарні зобовязання ОСОБА_6 «Термолайф» визнані припиненими рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2016 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. у справі № 922/5729/15.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 24, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.05.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1