Рішення № 67035985, 06.06.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

До Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

Про визнання договору поруки припиненим

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Березанська Ю.О.(дов. від 01.06.2017)

від відповідача: Мостепанюк В.І. (дов. від 10.05.2017)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - відповідач) про визнання договору поруки припиненим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 порушено провадження у справі №910/7109/17 та призначено розгляд справи на 24.05.2017.

16.05.2017 через відділ діловодства суду представником відповідача подано документи для доручення до матеріалів справи та відзив на позов.

В судове засідання, призначене на 24.05.2017, з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 24.05.2017 було оголошено перерву в судовому засіданні до 06.06.2017

В судове засідання, призначене на 06.06.2017, представники сторін з'явились, надали пояснення по суті справи. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2008 між ОСОБА_3 (далі - Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - Банк) було укладено кредитний договір № 09.08/004/08-Склн (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 900 000,00 грн. строком по 10.02.2023 включно. Процентна ставка за кредитами дорівнює 13,9 % річних (п.1.3. Кредитного договору).

Пункт 3.1 Кредитного договору передбачає обов'язок Позичальник забезпечити повернення одержаної суми кредитів згідно з умовами: цього Договору не пізніше "10" лютого 2023, погашення заборгованості має здійснюватися у період з 1 по 10 число (включно) кожного календарного місяця, таким чином, щоб станом на "11" -те число календарного місяця, заборгованість за кредитом не перевищувала зазначені в Кредитному договорі. Додатковим договором №3 до Кредитного договору змінено дати погашення відсотків за користування кредитом до "28"-го числа кожного місяця.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 25.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" в особі директора Мельник О.М. (далі - Поручитель), та ВАТ "Кредитпромбанк" було укладено договір поруки №09.08/004/П02/08-Склн (далі - Договір поруки), згідно умов якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання ОСОБА_3 за Кредитним договором. (п.1.1. Договору поруки).

Відповідно до повідомлення № 6768/ККР/04072013-1950 від 04.07.2013 Приватного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором, договорами іпотеки, застави та поруки (у т.ч. оспорюваним договором поруки) відповідно до Додатку А на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання припиненою поруки за договором поруки № 09.08/004/П02/08-Склн від 25.08.2008, що був укладений між ТОВ "Лабрадорит" та ВАТ "Кредитпромбанк", право вимоги за яким було відступлено на користь ПАТ "Дельта Банк" з тих підстав, що відповідачем було пропущено строк звернення з вимогою до позивача протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання з посиланням на приписи ст. 559 ЦК України.

Згідно з нормами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

За положеннями частини 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки сторони передбачили, зазначений договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання Позичальником та/або Поручителем заборгованості за Кредитним договором.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на постанову Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі №6-53цс14, відповідно до якої, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст.554 ЦК поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч.4 ст.559 ЦК) повинні застосовуватись і до поручителя.

Проаналізувавши умови Кредитного договору, Договору поруки та зміст зазначених правових норм, суд вбачає, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки, за умовами Кредитного договору, Позичальник мав здійснювати щомісячно до " 10" числа кожного місяця чергові платежі погашення тіла кредиту, а згідно Додаткового договору № 3 до Кредитного договору платежі щодо сплати відсотків до " 28" числа кожного місяця, отже з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого ч.4 ст.559 ЦК шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Також суд зазначає, що Позивач неправильно розтлумачив правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові № 6-20цс14 від 19.03.2014 про обчислення строку пред'явлення кредитором вимог до поручителя, оскільки впевнений у необхідності обчислення шестимісячного строку починаючи з першого простроченого платежу за Кредитним договором без врахування періодичності платежів, проте у даній постанові ВСУ чітко вказано, що строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Враховуючи викладене вище та не закінчення терміну дії Кредитного договору суд не вбачає можливості та обов'язку припинення Договору поруки шляхом застосування вимог ч.4 ст. 559 ЦК України оскільки перебіг останнього шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до Поручителя відраховуватиметься тільки з 28 числа останнього чергового несплаченого платежу за Кредитним договором.

Також в якості ще однієї підстави для визнання Договору поруки припиненим позивач зазначає зміну основного зобов'язання за Договором поруки та Кредитним договором без згоди поручителя.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що його довіритель не отримував жодної письмової кореспонденції зі сторони відповідача щодо погодження збільшення процентної ставки, чи будь-якого повідомлення про зміни умов кредитування та поруки.

Проте матеріали справи містять копію підписаного Додаткового договору №1 від 09.07.2008 до Договору поруки.

Відповідно до зазначеного Додаткового договору №1 сторони погодили викладення п. 1.2. Договору поруки у зміненій редакції, яка наведена в Додатковому договорі №1. Зокрема, сторони погодили розмір кредитної лінії та порядок погашення кредиту (щомісяця до " 10"-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, рівними частками у розмірі 5000,00 грн. Також Додатковим договором №1 встановлено процентну ставку за користування кредитом - 15,0% річних.

Положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п.4.1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24.11.2014 №1 збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.

Пунктом 4.1.5 зазначеної вище Постанови передбачено, що у разі невизнання кредитором припинення поруки згідно статті 559 ЦК України поручитель має право звернутися до господарського суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена.

Наявність Додаткового договору №1 від 09.07.2008 до Договору поруки спростовує твердження позивача щодо непоінформованості останнього про зміну умов Договору поруки, а отже суд не вбачає підстав для визнання Договору поруки припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що позивачем не доведено правових підстав для визнання припиненим Договору поруки №09.08/004/П02/08-Склн від 25.08.2008 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" та Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", права вимоги за яким з 26 червня 2013 року перейшли до Публічного акціонерного товаристава "Дельта Банк", а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору поруки припиненим відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.06.2017

Суддя М.О. Лиськов