
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.06.2017 Справа № 904/4346/17
За позовом Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 28 березня 2017 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №208 від 01 грудня 2016 року, представник
С У Т Ь С П О Р У:
Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№28321/17 від 18.05.2017) просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" передати позивачу талони (скретч-карти) на отримання товару:
Бензину А-92 у кількості 14 000 літрів, що дорівнює:
-140 скретч-карт номіналом 50 літрів;
- 210 скретч-карт номіналом 20 літрів;
- 280 скретч-карт номіналом 10 літрів;
Дизельного пального Energy у кількості 30 010 літрів, що дорівнює:
- 300 скретч-карт номіналом 50 літрів;
- 450 скретч-карт номіналом 20 літрів;
- 601 скретч-карт номіналом 10 літрів;
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 10-11/16 від 10 листопада 2016 року в частині повної та своєчасної поставки товару.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", у відзиві на позовну заяву від 26.04.2017 проти позову заперечує та зазначає, що, відповідно до рахунку-фактури №0086/0000372 від 30.11.2016 та видаткової накладної №0086/0000372 від 30.11.2016, за платіжним дорученням №15 від 20.12.2016 були сплачені на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 950 490,50 грн. 10.11.2016 був укладений договір відповідального зберігання між відповідачем та зберігачем, у рамках якого позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, щодо передачі талонів (скретч-карти) на отримання бензину у кількості 14 000 літрів та дизельного пального у кількості 30 010 літрів, але до позову не додано доказів (акту прийому-передачі) передачі саме на відповідальне зберігання відповідачу, як слід вимоги щодо повернення непереданого на зберігання є безпідставним.
Відповідачем 25.05.2017 подано додаткові заперечення на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в яких зазначає, що в рамках договору поставки були оформлені передбачені чинним законодавством первинні документи: платіжне доручення, як підтвердження здійснення оплати товару та видаткова накладна, як підтвердження передачі товару. За таких обставин, відповідач вважає вимоги позивача щодо зобов'язання передати скретч-картки на отримання товару: бензину А92 (14 000 літрів) та дизпалива Energy 30010 літрів необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 порушено провадження у справі №904/4346/17 та призначено до розгляду на 25.04.2017. Розгляд справи з 26.04.2017 відкладено на 23.05.2017, з 23.05.2017 на 07.06.2017.
У судовому засіданні 07.06.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
10 листопада 2016 року між Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (постачальник) було укладено договір поставки №10-11/16, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити паливо рідинне та газ: Код згідно ДК 016-2010: 19.20.2 по ДК 021:2015 : 09132000-3 – авто бензин, 09134200-9 - дизельне пальне (далі - товар) по бланках внутрішнього обігу (далі – талони) постачальника, в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Одиниця виміру товару - літр.
ОСОБА_1 власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання накладної або акту прийому-передачі. Ризик випадкової втрати товару переходить до покупця з моменту одержання товару на АЗС по талонах.
Передача товару по цьому договору здійснюється партіями: асортимент та кількість яких зазначена в талонах (п.п.1.2, 1.3 договору).
Згідно з п.2.1 договору ціни встановлюються в національній валюті України за 1 літр, включаючи ПДВ. 3агальна ціна цього договору 1 160 861,30грн. (один мільйон сто шістдесят тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 30 коп.), в т.ч. ПДВ 180446,23грн. (п.2.2 договору).
У п. 2.3 сторони обумовили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до п.3.1 договору покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, визначену в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті прийому-передачі), у відповідності до погодженої сторонами кількості та ціни товару на поточний рахунок постачальника відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України.
Датою оплати вважається день перерахування коштів покупцем на поточний рахунок постачальника (п.3.2 договору).
Отримання товару здійснюється покупцем цілодобово по талонах постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару з АЗС, що обслуговують талони постачальника у м. Києві та Київській області. Адреси АЗС надаються додатково згідно карти-схеми (п.3.3 договору).
Термін поставки талонів покупцеві: 30 листопада 2016 року (п.3.6 договору).
Згідно з п.4.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання по зберіганню проданого товару, вартість якого узгоджена п.2.2 договору, та його передачу покупцеві. Постачальник зобов'язаний передавати товар відповідно до п.3.3 договору.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п.8.1 договору).
Сторонами підписано Специфікацію до договору від 10.11.2016 року на загальну суму 1 160 861,30 грн.
Додатковою угодою №1 від 14.11.2016 року сторонами внесено зміни до Специфікації та обумовлено, що загальна вартість договору складає 1 160 844,60 грн. Згідно додаткової угоди №2 від 24.11.2016 року ціна договору складає 950 490,50 грн.
Також, 10 листопада 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (зберігач) та Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання, за умовами якого (п.1.1) поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору авто бензин (14 000 л) та дизельне пальне (30 010 л) по бланках внутрішнього обігу - талонах (надалі іменується майно).
Згідно з п. 1.2 договору відповідальне зберігання за цим договором є безоплатним.
Зберігач зобов'язаний: уживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання; повернути майно поклажодавцеві на першу вимогу останнього. Зберігач не має права користуватись майном та передавати майно у користування третім особам (п.п.2.1- 2.3 договору).
Поклажодавець зобов'язаний: передати зберігачеві майно на зберігання не пізніше ніж через 5 календарних днів після набрання чинності цим договором. Поклажодавець має право: в будь - який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини); після закінчення строку дії договору забрати майно у зберігача протягом 5 календарних днів (п.п.3.1-3.2.2 договору).
Відповідно до п.5.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2017 року.
Факт того, що поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято товар (авто бензин (14 000 л) та дизельне паливо (30 010 л)) за бланками внутрішнього обігу – талонами на відповідальне зберігання підтверджується розпискою від 30.11.2016 (а.с.45).
Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" було надано Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації на оплату рахунок-фактуру №0086/0000372 на суму 950 490,50 грн. (а.с.46).
Також сторонами підписано видаткову накладну №0086/0000333 від 30.11.2016 на підставі якої Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації отримав від товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" товар (бензин А92 Energy - 14 000,00 л. та дизпаливо Energy – 30 010,00л.) на загальну суму 950 490,50 грн.
Згідно платіжного доручення №15 від 20.12.2016 Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації перераховано на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" грошові кошти у розмірі 950 490,50 грн. (а.с.48).
Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору в частині передачі обумовленого договором товару.
26.01.2017 позивач звертався до відповідача з листом №01.1-22/144 про повернення майна, відповідно до якого, з посиланням на укладений договір про відповідальне зберігання, просив повернути авто бензин у кількості 14 000,00 літрів та дизельне пальне у кількості 30 010 літрів на загальну суму 950 490,50 грн. у бланках внутрішнього обігу – талонах протягом 5 днів з дня отримання даної вимоги.
В подальшому, листом №01.1-22/238 від 27.04.2017 позивач просив відповідача про оформлення документів на відпуск ПММ покупцю, в якому з посиланням на договір поставки, просив оформити та передати по видатковій накладній довірчі документи (скретч-картки - талони) на отримання товару (бензин у кількості 14 000,00 літрів та дизельне пальне у кількості 30 010 літрів) протягом 2 робочих днів з дня отримання даного листа, у кількості:
Бензину А-92 у кількості 14 000 літрів, що дорівнює:
-140 скретч-карт номіналом 50 літрів;
- 210 скретч-карт номіналом 20 літрів;
- 280 скретч-карт номіналом 10 літрів;
Дизельного пального Energy у кількості 30 010 літрів, що дорівнює:
- 300 скретч-карт номіналом 50 літрів;
- 450 скретч-карт номіналом 20 літрів;
- 601 скретч-карт номіналом 10 літрів.
Позивач вказує, що відповідачем товар, у вигляді скретч-карток (талонів) не переданий, що і стало причиною звернення до суду.
Відносини, що склалися між сторонами є змішаними та регулюються загальними положеннями про поставку (купівлю-продаж) та про зберігання.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за видатковою накладною №0086/0000333 від 30.11.2016, на підставі договору поставки було отримано від відповідача паливо рідинне на загальну суму 950 490,50 грн.
Тобто, за договором поставки позивач придбав у відповідача паливо рідинне, та за договором відповідального зберігання передав його на зберігання позивачу.
За умовами договору відповідального зберігання відповідач зобов’язаний повернути позивачеві майно, яке знаходиться на зберіганні (п.2.1.2 договору зберігання), а саме авто бензин (14 000л) та дизельне пальне (30 010 л) по бланках внутрішнього обігу – талонах (п.1.1.договору зберігання).
Разом з цим, у позовній заяві позивач просить повернути йому товар у вигляді не палива, як обумовлено у договорі, а довірчі документи (скретч-картки - талони). Однак, з аналізу вищенаведеного договору відповідального зберігання вбачається, що позивач має отримати авто бензин (14 000л) та дизельне пальне (30 010 л) по бланках внутрішнього обігу – талонах.
В матеріалах справи міститься видаткова накладна №0086/0000333 від 30.11.2016 року, підписана обома сторонами та скріплена їх печатками, якою підтверджується передання відповідачем та отримання позивачем товару, а саме бензину А-92 у кількості 14 000 літрів та дизельного пального Energy у кількості 30 010 літрів на загальну суму 950 490,50 грн. Також міститься копія платіжного доручення, згідно якого позивач розрахувався за отриманий за договором поставки товар. Відповідач не заперечує, що в рамках договору поставки були оформлені передбачені чинним законодавством первинні документи: платіжне доручення, як підтвердження здійснення оплати товару та видаткова накладна, як підтвердження передачі товару, як і не спростовує доводи позивача про неповернення отриманого на відповідальне зберігання товару (до матеріалів справи залучено розписку від 30.11.2016 (а.с.45), якою підтверджується приймання відповідачем на відповідальне зберігання від позивача бензину А-92 у кількості 14 000 літрів та дизельного пального Energy у кількості 30 010 літрів).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що зобов'язання за договором поставки, на підставі якого ґрунтуються вимоги позивача, сторонами виконані, про що свідчать наявні у справі матеріали.
У той же час позивач має право на повернення товару переданого на відповідальне зберігання відповідачу за договором відповідального зберігання від 10.11.2016, а саме авто бензину (14 000 літрів) та дизельного палива (30 010 літрів) по бланках внутрішнього обігу – талонах.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Пояснення позивача щодо змісту договору поставки, за якими останній вважає, що під визначенням "товар", у договорі розуміються талони (скретч-картки) з посиланням на тендерну документацію, судом не приймаються. Дійсно, у додатку 3 до тендерної документації зазначено, що поставка товару здійснюється талонами номіналом 10, 20,50 літрів, у той же час предметом договору поставки є передача саме рідкого палива на підставі талонів.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову – відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення – з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
Повне рішення складено 09.06.2017
Судове рішення № 67035671, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 07.06.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/4346/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: