Ухвала суду № 67035659, 07.06.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Капітал” про видачу дубліката наказу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Капітал”, м.Луцьк

до Луцької міської ради, м.Луцьк

про визнання договору оренди землі поновленим та зобов’язання укласти додаткову угоду

Представники:

від заявника: ОСОБА_1, дов. від 02.06.2017 р.

від боржника: не прибув.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Капітал” звернулося до господарського суду з заявою, в якій просить видати дублікат наказу про примусове виконання рішення від 16.11.2015 р. № 903/924/15-1 щодо зобов’язання уповноваженого керівника Луцької міської ради укласти додаткову угоду про поновлення укладеного між Луцькою міською радою та ТзОВ “Транс Капітал” договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р. (зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП “Центр ДЗК” 17.03.2009 р. за № 040907700165) площею 2 788 кв.м. по вул. Карпенка – Карого, 10 в м.Луцьку (кадастровий номер 221680007) на той самий строк і на тих самих умовах, без прийняття сесією Луцької міської ради рішення про поновлення договору оренди землі.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що оригінал виконавчого документа було ним втрачено, що підтверджує відповідною довідкою, підписаною директором та бухгалтером підприємства.

Ухвалою суду від 02.06.2017р. прийнято заяву до розгляду.

Представник заявника (стягувача) в судовому засіданні заяву підтримала. Водночас, подала заяву про поновлення строку пред’явлення наказу № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. до виконання у зв’язку з його закінченням.

Боржник – Луцька міська рада в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст.119 ГПК України неявка боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши долучені до заяви докази, вважає за можливе розглянути та задовольнити заяву, при цьому виходить із такого:

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.11.2015 р. у справі № 903/924/15 (п.3 резолютивної частини) зобов’язано уповноваженого керівника Луцької міської ради укласти додаткову угоду про поновлення укладеного між Луцькою міською радою та ТзОВ “Транс Капітал” договору оренди земельної ділянки від 17.03.2009 р. (зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП “Центр ДЗК” 17.03.2009 р. за № 040907700165) площею 2 788 кв.м. по вул. Карпенка – Карого, 10 в м.Луцьку (кадастровий номер 221680007) на той самий строк і на тих самих умовах, без прийняття сесією Луцької міської ради рішення про поновлення договору оренди землі.

16.11.2015 р. на виконання зазначеного пункту рішення господарського суду Волинської області від 04.11.2015 р. у справі № 903/924/15 видано наказ № 903/924/15-1, дійсний для пред’явлення до 16.11.2016р.

Заявник (стягувач за виконавчим документом) в заяві посилається на втрату ним наказу суду, на підтвердження чого додає відповідну довідку від 01.06.2017 р., підписану директором та бухгалтером підприємства.

Згідно зі ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Частина 1 статті 119 ГПК України встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання.

Стаття 12 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) також передбачає, що стягувач має право подати заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено і ст. 53 ГПК України.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів, за правилами ст. 43 ГПК України.

Розглянувши долучені до заяви докази, господарський суд дійшов висновку, що строк пред’явлення наказу господарського суду Волинської області № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. до виконання пропущений з причин, які не залежали від нього, оскільки наказ був втрачений.

При цьому суд бере до уваги, що рішення, обов’язкове до виконання в силу прямої норми ст. 124 Конституції України, було прийнято 04.11.2015 р. і до цього часу не виконано.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує „право на суд”, одним з аспектів якого є право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б неповним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід’ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що наказ господарського суду від 16.11.2015 р. у справі № 903/924/15-1 отриманий стягувачем, а також закріплений ст. 124 Конституції України принцип обов'язковості виконання судових рішень, враховуючи те, що рішення господарського суду Волинської області від 04.11.2015 р. у справі № 903/924/15 станом на даний час залишається у повному обсязі невиконаним, причини, з яких було пропущено заявником строк пред’явлення виконавчого документа, є поважними, господарський суд, керуючись ст. ст. 119, 120 ГПК України, вважає за можливе заяву стягувача задовольнити, поновити строк пред'явлення наказу № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. до виконання та видати дублікат наказу.

Суд зауважує, що у рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі №1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії “Харківобленерго” щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26. частини першої статті 50 Закону України “Про виконавче провадження”, визначено, що системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 Кодексу дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 6 постанови пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зауважив, що дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Керуючись ст.ст. 53, 87, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс Капітал” про поновлення строку пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. по справі № 903/924/15 задоволити.

2. Поновити строк пред’явлення наказу господарського суду № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. до виконання.

3. Видати дублікат наказу господарського суду Волинської області № 903/924/15-1 від 16.11.2015 р. по справі № 903/924/15.

Суддя В.А. Пахолюк