Ухвала суду № 67035619, 08.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 червня 2017 року м. Київ К/800/7556/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Єрьоміна А.В.,

Кравцова О.В.,

секретар судового засідання - Головко О.В.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Жегулін Ю.М.,

Шевченко Ю.А.

представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Литвинов С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_6 - ОСОБА_2 про відвід судді Калашнікової О.В. у справі №826/23650/15 за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення суми,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у вищезазначеній справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року.

7 квітня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_6 про відвід судді Калашнікової О.В. по даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст.27 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою у заявленому відводі, 18 травня 2017 року представником позивача заявлено нову заяву про відвід головуючої судді Калашнікової О.В. на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст.27, ст.30-32 КАС України з посиланням на інші обставини.

Розглянувши подану заяву про відвід, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Разом з тим, у поданій заяві про відвід представник позивача посилається на рішення судді Калашнікової О.В. від 9 жовтня 2015 року по справі №826/9722/15 та від 31 січня 2017 року №826/27372/15 як на обставини, що свідчать про неупередженість судді та її особисту зацікавленість у результатах розгляду справи.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_8 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2017 року скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_10 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Приймаючи до уваги вищезазначені судові рішення в контексті посилань позивача на неоднакове правозастосування судом норм щодо вирішення подібних правовідносин, що в свою чергу свідчить, на думку позивача, про нівелювання головуючим суддею Калашніковою О.В. принципу правової визначеності та пряму чи опосередковану зацікавленість судді у винесенні завідомо неправосудних рішень, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Принцип правової визначеності є важливою складовою принципу верховенства права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 р.) вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом», є передбачуваність. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються.

У справі «Олсон проти Швеції» Європейський суд з прав людини зазначає, що «норма не може розглядатися як "право", якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки, що її може потягнути за собою вчинена дія».

В контексті зазначеного колегія суддів наголошує, що судові рішення мають виключно важливе значення в процесі адаптації правових норм до нових суспільних відносин та покликані орієнтувати правову поведінку суб'єктів права таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Разом з тим, правові норми та їх застосування мають бути ефективними та в повній мірі відповідати існуючим правовідносинам з метою забезпечення захисту прав та інтересів суб'єктів таких правовідносин.

Суд касаційної інстанції відповідно до норм ст.220 КАС України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги.

Тобто, при вирішенні справи, суд касаційної інтонації досліджує та надає оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі.

Крім того, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до ст. 214 КАС України досліджує касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості та, відповідно до п.5 ч.5 ст.214 відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо встановить, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із вищезазначеного вбачається, що суд касаційної інстанції, при прийнятті рішень виходить із конкретних правовідносин та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, доводів касаційної скарги , висловлює власну правову позицію щодо застосування норм права та трактування окремих колізійних питань, що виникають у процесі такого правозастосування.

Крім того, колегія суддів наголошує, що неможливість оскарження судового рішення, яке набрало чинності, є запорукою стабільного правового становища особи, адже судові рішення мають бути законними та обґрунтованими, а висновки, викладені в них, не повинні ставитися під сумнів.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» зазначає, що «право на справедливий судовий розгляд», гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. При цьому, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів».

Рішення, на які посилається позивач як на такі, що є, на його думку, незаконними та свідчать про неупередженість судді, не скасовані та набрали законної сили, а, отже, питання їх правомірності не може ставитися під сумнів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що заявником не наведено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість судді Калашнікової О.В. щодо позивача та її заінтересованість у результатах вирішення справи, яка розглядається, а також інших підстав, передбачених ст. 27 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею та викликали необхідність відводу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді Калашнікової О.В. та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 30 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_6, заявленої її представником ОСОБА_2 про відвід судді Калашнікової О.В. по адміністративній справі №826/23650/15 за позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Гловуючий суддя О.В. Калашнікова

Судді А.В. Єрьоміна

О.В. Кравцова