Ухвала суду № 67034618, 07.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1377/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області, голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4 про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив скасувати розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 18.08.2016 року №80-ос, поновити на роботі на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області з 18 серпня 2016 року та стягнути з ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області на його користь втрачений заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що листом ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 19.08.2016 року № 417/03-35, що надійшов на адресу проживання позивача 20.08.2016 року, його, як начальника відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації було ознайомлено з розпорядженням від 18.08.2016 року № 80-ос "Про звільнення ОСОБА_2С.". Зі змісту розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації видно, що на підставі аудиторського звіту, проведеного відділом аудиту та контролю управління з питань внутрішнього аудиту Херсонської обласної державної адміністрації та доповідної записки начальника відділу апарату райдержадміністрації від 16 серпня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України з 03.09.2007 року. 22.08.2016 року роботодавець видав позивачу трудову книжку, про що зроблено відповідний запис в журналі обліку трудових книжок. Зазначене розпорядження вважає незаконним, а дії голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо безпідставного звільнення - протиправними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 районна державна адміністрація Херсонської області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі №821/632/16 визнано протиправним та скасовано розпорядження № 50-ос від18.03.2016р. "Про звільнення ОСОБА_2С.". Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області з 18 березня 2016 року.

07.07.2016 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду в справі № 821/697/16 стягнуто з ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_2 суму заробітної плати за період відпусток у 2015 році у розмірі 4306,25 грн.

15.07.2016 року розпорядженням № 76-ос голови РДА ОСОБА_4 ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово- комунального господарства районної державної адміністрації з 18 березня 2016 року на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року в справі № 821/632/16, про що до трудової книжки внесено відповідний запис за № 42.

ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 20.07.2016 року № 354/03-35 ОСОБА_2 запропоновано з 22 червня 2016 року посаду спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, цивільного захисту екології та природних ресурсів районної державної адміністрації.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року в справі № 821/632/16 залишено без змін.

Розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 18.08.2016 року № 80-ос "Про звільнення ОСОБА_2С." звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації з 03 вересня 2007 року відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до структури ОСОБА_3 районної державної адміністрації затвердженої розпорядженням голови районної державної адміністрації 29.01.2016 № 07-ос до структурних підрозділів районної державної адміністрації входять 49.5 посад, до апарату райдержадміністрації - 26,0, до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства - 3,0.

Відповідно до структури ОСОБА_3 районної державної адміністрації затвердженої розпорядженням голови районної державної адміністрації 22.06.2016 № 201 до структурних підрозділів районної державної адміністрації входять 49.5 посад, до апарату райдержадміністрації - 26,0, до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, цивільного захисту, екології та природних ресурсів - 3,0.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був звільнений незаконно, відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Преамбула до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачає, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій визначені в ст.3 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до якої місцеві державні адміністрації, серед інших, діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України (ч.1 ст.7 Закону України Про місцеві державні адміністрації).

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.11 Закону України Про місцеві державні адміністрації).

Статтею 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

9) виключено

10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів " роз'яснено, що при реорганізації підприємства звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Пунктом 1.1. інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про роз'яснення спорів, що виникають з відносин публічної служби" роз'яснено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

У структурі ОСОБА_3 районної державної адміністрації у період з 29.01.2016 року по 22.06.2016 року не відбувалося скорочення чисельності або штату працівників, структурні підрозділи районної державної адміністрації становили - 49,5, апарат райдержадміністрації - 26,0.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що звільнення ОСОБА_2 з 03 вересня 2007 року з посади було прийнято на підставі рішень суду у справі № 2-а-6521/10/2170 від 29.08.2012 року, у справі № 2-а-4798/12/2170 від 25.04.2013 року, у справі № 821/2260/13-а від 26.11.2013 року, а не за п.1 ч.1 ст.40 КЗУпП, як зазначено у рішенні суду першої інстанції.

Такі доводи апелянта є надуманими та не відповідають матеріалам справи.

Так, відповідно до розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 18.08.2016 р. № 80-ос ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації з 03 вересня 2007 р. відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (а.с. 8 оборот).

При цьому, рішення суду, на які посилається апелянт у розпорядженні та в апеляційній скарзі, про звільнення ОСОБА_2, були виконані відповідачем, що підтверджується розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 19.10.2012 р. № 180-ос та розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області від 07.05.2013 р. № 78-ос, після яких ОСОБА_2 неодноразово поновлювався на посаді, як за постановою державного виконавця так і за іншими судовими рішеннями.

Таким чином, судові рішення, про які йдеться в розпорядженні від 18.08.2016 р. вичерпали свою дію в часі, були виконані свого часу і не можуть бути підставою для звільнення позивача.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з в сумі 117670 (сто сімнадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень 00 коп.

Оскільки, відповідно до ч.3, 4 п. 2, ч.3 п. 3, ч.1 п. 8 постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року обчислення середньої заробітної плати для оплати часу вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 районної державної адміністрації Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик