Ухвала суду № 67033731, 08.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5263/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у адміністративній справі №809/2881/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості в сумі 87004,77 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2016 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" в якому просило постановити рішення, яким стягнути з ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» на користь позивача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 87004,77 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Промприлад (76000, вул. Академіка Сахарова 23, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 05782912) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 87004,77 грн.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство Івано-Франківський завод «Промприлад оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Виключно Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" відповідно до ст. 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування зареєстроване як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. б-з цієї статті.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування Законом України Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування субєкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. пп. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Правові відносини щодо призначення пенсій науковим працівникам врегульовані Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 № 1977-ХІІ (далі Закон № 1977-ХІІ), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ держава для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, виплачує пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про пенсійне забезпечення, пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Статтею 81 цього Закону передбачено, що призначення пенсій, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду.

При цьому відповідно до абзацу 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розроблену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією (в редакції, яка діяла на час нарахування спірних виплат), зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи у ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад".

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у встановленому законом порядку та у визначені строки направляло ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року, в звязку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 34999,38 грн. по списку №2 за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року в звязку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 49929,09 грн. та наукових пенсій за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року в звязку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 2076,30 грн.. Факт надсилання позивачем зазначених розрахунків та факт їх отримання відповідачем підтверджується наданими позивачем копіями даних розрахунків та копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Згідно досліджених в якості письмових доказів по справі розрахунків, складених управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та пенсій науковим працівникам, які підлягають до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року, в звязку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 34999,38 грн. по списку №2 за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року в звязку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 49929,09 грн. та наукових пенсій за період з 01.04.2014 року по 01.06.2014 року, становить 87 004, 77 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у адміністративній справі №809/2881/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_1

Повний текст ухвали складений 08 червня 2017 року.