Постанова № 67033507, 06.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/4106/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними бездіяльності Відповідача 2 щодо непередання інформації стосовно коштів, які обліковуються на картковому рахунку Відповідачу 1 та невключення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за картковим рахунком в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Відповідача 1; визнання неправомірним рішення Відповідача 2 щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260-2014 та договору банківського рахунку від 11.06.2014 року №8580; визнання неправомірним рішення Відповідача 2 про зупинення виплат та перерахувань за договором банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260- 2014 та договором банківського рахунку від 11.06.2014 року №8580; зобов'язання Відповідача 1, Відповідача 2 включити Позивача в Перелік вкладників та Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Відповідача 1 за договором банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260-2014 та картковим рахунком.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Відповідача 2 щодо непередання інформації стосовно коштів, які обліковуються на картковому рахунку Відповідачу 1 та невключення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за картковим рахунком в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Відповідача 1;

визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача 2 в частині визнання нікчемними договору банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260-2014 та договору банківського рахунку від 11.06.2014 року №8580 укладених між Позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014 року;

визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача 2 в частині зупинення виплат та перерахувань за договором банківського вкладу від 11.06.2014 року №06/1260-2014 та договором банківського рахунку від 11.06.2014 року №8580 укладених між Позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014 року;

зобов'язано Відповідача 2 подати Відповідачу 1 додаткову інформацію про Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський Банк» відповідно до договору банківського вкладу №06/1260-2014 від 11.06.2014 року за рахунок Відповідача 1.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

06.06.2017 року через канцелярію суду апеляційної інстанції представником Відповідача 1 - Башаровим В.Є. подано письмові пояснення, в яких, зокрема, просить апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача 2, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (Банк) та Позивачем (Клієнт) укладено договір банківського рахунку №8580, згідно умов якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта НОМЕР_1 у гривні.

Також, 11 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» (Банк) та Позивачем (Вкладник) укладено договір банківського вкладу №06/1260-2014, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок НОМЕР_2 «Надіййний» у гривні, а Вкладник вносить на відкритий рахунок кошти у розмірі 181645,00 грн строком до 11 липня 2014 року.

Згідно з квитанцією №66890 від 11 червня 2014 року Позивачем на депозитний рахунок внесено 181645,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №276/БТ Публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних.

17 червня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 червня 2014 року №50 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський банк», згідно з яким з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ОСОБА_2.

Наказом №23 від 24 червня 2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський банк» прийнято рішення про здійснення в банку перевірки договорів, укладених протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для чого утворено комісію.

Рішенням комісії з перевірки договорів, відповідно до протоколу від 29 серпня 2014 року, надано на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.

З виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2014 року №182/1 вбачається, що вирішено підтримати пропозицію Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників згідно переліку, наведеному у листі від 11 серпня 2014 року №2051/01-02.

29 серпня 2014 року наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський Банк» №61 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку. Визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього наказу.

До вказаного переліку включено і договори від 11 червня 2014 року банківського вкладу №06/1260-2014, банківського рахунку №8580, укладені між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» та Позивачем.

01 вересня 2014 року Відповідачем 2 подано до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам, як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих банківських операцій вказано і транзакції за договором банківського вкладу Позивача.

18 листопада 2014 року листом №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило Уповноважену особу про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

11 вересня 2014 року прийнято постанову Правління Національного банку України №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк».

17 вересня 2014 року на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №92 про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» ОСОБА_2.

17 вересня 2014 року Відповідач 2 листом №2526/09-02 повідомив Позивача про те, що правочин, в тому числі договори від 11 червня 2014 року банківського вкладу №06/1260-2014, банківського рахунку №8580, операції з внесення грошових коштів на поточний рахунок, відкритий на виконання вказаного договору, який є предметом кримінального провадження, Банком визнаний нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Відповідно до ст.2 Закону вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Положеннями статті 12 Закону передбачено, що виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов"язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Статтею 44 Закону передбачено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст.27 Закону, а саме:

1.Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

2.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

3.Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

4.Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

5.Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

6.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Згідно з п.п.2, 3 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

З наведених правових норм випливає, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1)складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2)передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3)складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4)затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Національного банку України №275/БТ від 12 травня 2014 року ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено з дня прийняття постанови відповідні обмеження, зокрема: на здійснення залучення вкладів (депозитів) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах у межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови.

Як вже зазначалось, 11 червня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та Позивачем укладено договори банківського вкладу №06/1260-2014 та банківського рахунку №8580, тобто тоді як з дня прийняття постанови, тобто з 12 травня 2014 року, були по банку запроваджені обмеження стосовно залучення вкладів коштів від фізичних осіб.

Згідно довідки про рух коштів по рахунку клієнтів у банку, дата, час оформлення документа в оперативному дні банку Позивачем 06.06.2014 року о 11:30 (дата внесення коштів), дата, час перерахунку документа в ГУ 06.06.2014 року о 12:44.

Відповідно п.1.3 договору банківського рахунку №8580 від 11 червня 2014 року, укладеного між Банком та Позивачем, документом, що підтверджує відкриття клієнту рахунку у банку є свідоцтво про відкриття рахунку.

Таке свідоцтво згідно п.7.6 договору є невід"ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року №516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного сертифікату, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє та Позивачем не надано свідоцтво про відкриття рахунку, яке є невід'ємною частиною договору та підтверджує відкриття йому рахунку в банку, що, на думку суду, є доказом формальності оформлення документів про укладення договорів банківського вкладу та відкриття банківського рахунку, без дотримання вимог чинного законодавства України та умов самого Договору.

В апеляційній скарзі Відповідач 2 зазначає, що під час укладення договору, були складені недостовірні документи щодо видачі та внесення готівкових коштів до каси банку, тоді як на час укладення договору, готівка в банку не видавалась та не вносилась у зв'язку з відповідною забороною НБУ на підставі вищезазначеної постанови, а також у зв'язку з відсутністю у банку грошових коштів.

Отже, фізична особа, гроші якої було перераховано, у тому числі і на рахунок Позивача, не могла отримати вклад, так як гроші для видачі готівкових коштів у банку були відсутні.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією апелянта про те, що відкриття рахунку у банку на ім'я Позивача відбулося лише з метою отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, слід звернути увагу, що Позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників, у зв'язку з виявленням нікчемних правочинів: договору банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1260-2014 та договору банківського рахунку від 11 червня 2014 року №8580 на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Згідно з п.4 ч.2 ст.37 Закону Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Положеннями статті 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Так, підставою для віднесення спірних правочинів до категорії нікчемних є те, що на момент укладення договору банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1260-2014 та договору банківського рахунку від 11 червня 2014 року №8580 та перерахування на цей рахунок коштів банк уже не міг виконати взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів Позивачу і, тим більше, щодо виплати відсотків за договором банківського вкладу, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей.

З врахуванням наведених правових норм та обставин, колегія суддів вважає, що дії Відповідача 2 є правомірними, у тому числі і щодо прийняття рішення і видачі наказу про віднесення договору, укладеного між банком і Позивачем, до нікчемних, оскільки Уповноважена особа діяла у межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, оскільки Відповідачем 2 правомірно не включено Позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», то відсутні підстави для зобов'язання Відповідача 2 подати до Відповідача 1 додаткову інформацію щодо Позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає правомірними дії та рішення суб'єктів владних повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до помилкового вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог слід скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Позивачу відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 08 червня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.