Ухвала суду № 67033498, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15800/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0009961201 від 20.05.2016 року, згідно якого застосовано штраф до ПНВК «Інтербізнес» у розмірі 20% у сумі 29249127,85 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено камеральну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних ПНВК «Інтербізнес».

За результатом перевірки складено акт від 21.04.2016 року №483/26-57-12-01-8 яким встановлено порушення: Позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідальність платника передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 року №0009961201 про застосування до ПНВК «Інтербізнес» штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 20% в сумі 29249127,85 грн. за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 14624563,26 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вимоги Позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0009961201 від 20.05.2016 року, згідно якого застосовано штраф до ПНВК «Інтербізнес» у розмірі 20% у сумі 29249127,85 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.75.1, пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п.76.1 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Крім того, з метою удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, наказом Міністерством доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (далі - Наказ № 165).

Пунктом 2.5.1 цього Наказу визначено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Як випливає із змісту цих норм, предметом камеральної перевірки є перевірка даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність: помилок (порушень) у податковій звітності; неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності.

Однак з наявного в матеріалах справи акту перевірки вбачається, що предметом її дослідження була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що термін реєстрації податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню Контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає припису абз.2 п. 76.1 Податкового кодексу України.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Недотримання ж умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0009961201 від 20.05.2016 року.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, згідно якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги щодо реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Податковим кодексом України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Такий порядок встановлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами та доповненнями, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом.

Таким чином, кодексом чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН - 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Разом з тим, підпунктом 1201.3 Податкового Кодексу України, який діяв до 01.01.2016 (виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»), було передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі - Порядок), затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена норма є імперативною.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що застосування перерахованих штрафних санкцій до 01.01.2016 р., мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп.1201.3, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПНВК «Інтербізнес» в період в грудні 2015 року сформувало податкові накладні: 30.12.2015 року № 9/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 № 15/2 (зареєстровані в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 № 14/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 року № 10/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 року № 11/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 року № 12/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 року № 13/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016); 30.12.2015 року №8/2 (зареєстрована в ЄРПН 12.02.2016).

Контролюючим органом застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі 20% за порушення терміну реєстрації зазначених податкових накладних від 16 до 30 календарних днів, в загальній сумі 29249127,85 грн. відповідно до абз.2 п.1201.1 та абз. 3 п.1201.1 ст.1201 розділу II Податкового кодексу України, що підтверджується розрахунком штрафу в акті перевірки.

Проте, контролюючим органом при прийнятті спірного рішення про накладення штрафної санкцій за порушення, вчинені до 01.01.2016 р., не було дотримано вимог пункту 1201.3 ПКУ щодо порядку застосування штрафних санкцій, передбачених п.1201.1 Податкового Кодексу України.

Крім того судом встановлено, що такий порядок взагалі не був розроблений та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (Міністерство фінансів України). Відповідно у Контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача санкцій, передбачених п.1201.1 Податкового Кодексу України до 01.01.2016 р., оскільки було порушено процедуру притягнення до відповідальності за порушення строків реєстрацій податкових накладних в ЄРПН.

Більше того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.01.2016 року до ПНВК «Інтербізнес» прибули співробітники Головного слідчого управління Національної поліції України, які надали посадовим особам компанії письмову вимогу від 28.10.2015 року щодо видачі документів та електронних носіїв інформації для проведення їх огляду за період з 2014 по 2015 роки, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12014100100002215, відкритому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В цей же день співробітниками Головного слідчого управління Національної поліції України було вилучено на підприємстві первинні фінансово-господарські документи, в т.ч. і комп'ютерну техніку, на якій була встановлена програма «M.E.Doc IS» Модуль «M.E.Doc IS Звітність» за допомогою якої проводилася процедура реєстрації податкових накладних та був вилучений комп'ютер на якому було встановлено програму «Клієнт-Банк». за допомогою якої здійснювалися розрахунки і в якій накопичувалася інформація про рух грошових коштів в безготівковій формі, тобто містилися банківські виписки.

Факт вилучення у ПНВК «Інтербізнес» фінансово-господарських документів та комп'ютерної техніки, підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом від 12.01.2016р. № 16/1.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що ПНВК «Інтербізнес» у зв'язку з вилученням комп'ютерів на яких були встановлено необхідне програмне забезпечення, була позбавлена можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні, які були виготовлені в електронному вигляді 30.12.2015р.

12.02.2016р. Головним слідчим управлінням Національної поліції України, після проведення відповідних слідчих дій, було повернуто ПНВК «Інтербізнес» всі документи та комп'ютери, які були вилучені 12.01.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 12.02.2016р. № 2031/24/1/2-2016/2.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем у день отримання документів та комп'ютерів (12.02.2016р.) від правоохоронного органу було здійснено реєстрацію складених 30.12.2015р. податкових накладних у Реєстрі та надано їх товариству «Імперово-Фудз». яке віднесло зазначені податкові накладні до складу податкового кредиту у лютому 2016р..

З урахуванням наведених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що несвоєчасна реєстрація товариством податкових накладних була здійснена з поважних причин, оскільки позивач не міг зареєструвати податкові накладні у зв'язку із вилученням співробітниками Головного слідчого управління Національної поліції України комп'ютерної техніки.

Крім того, безпідставність застосування контролюючим органом штрафних санкцій до платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з поважних причин, підтверджується і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2017р. у справі № 826/15637/16, к/с № К/800/7609/17.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.