Ухвала суду № 67033261, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 року

справа № 804/5502/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року по справі №804/5502/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЄПРКАРТРАНС» до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНЄПРКАРТРАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.08.2012 року №0000610220, винесене Дніпродзержинською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених з ТОВ «Інтеркантранс», і вказував на реальність цих господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позов задоволено. Суд виходив з наявності у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Інтеркантранс»

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, товариству з обмеженою відповідальністю «ДНЄПРКАРТРАНС» в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення фактично мотивоване тим, що встановлені обставини справи дають підстави для висновків про обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано дані податкового обліку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції дійшов висновку про недоведеність судами тих обставин, на які вони посилались обґрунтовуючи ухваленні рішення. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність, при новому розгляду справи, встановити обставини, які б підтверджували або спростовували фактичне здійснення спірних господарських операцій; установити зв’язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків; установити інші обставини, які, з огляду на предмет спору,

мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами нового судового розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов товарства з обмеженою відповідальністю «ДНЄПРКАРТРАНС» задоволено. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 09.07.2012р. по 20.07.2012р. посадовими особами Дніпродзержинської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ “ДНЄПРОКАРТРАНС” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 03.08.2012 року №2412/17/22-206/35577013.

В Акті перевірки, зокрема, зроблено висновки про порушення підприємством вимог п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.208.2, п.208.3 ст.208, п.198.6 ст.198, абз. “г” п.201.1, 201.4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 262518 грн.

Згідно змісту акту перевірки висновки податкового органу щодо заниження ТОВ “ДНЄПРОКАРТРАНС” податку на додану вартість у сумі 262518 грн. у квітні 2011 року ґрунтуються на тому, що така сума податку на додану вартість не підтверджена податковими накладними, а саме податковими накладними, отриманими від ТОВ “Інтеркантранс” за послуги перевезення:

- від 18.04.2011р. №139 на загальну суму 408850,44 грн., в тому числі ПДВ 68141,74 грн. (відсутня юридична адреса постачальника);

- від 22.04.2011р. №146 на загальну суму 606109,20 грн., в тому числі ПДВ 101018,20 грн. (відсутня юридична адреса постачальника);

- від 28.04.2011р. №149 на загальну суму 560145,42 грн., в тому числі ПДВ 93357,57 грн. (відсутня юридична адреса постачальника).

На підставі акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2012 року №0000610220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 262519 грн., з яких за основним платежем – 262518 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що заниження ТОВ «ДНЄПРКАРТРАНС» податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 262518 грн. у квітні 2011 року податкова служба фактично пов’язує з завищенням підприємством податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ “Інтеркантранс”, з огляду на позицію контролюючого органу щодо нереальності цих господарських операцій. Вказуючи на нереальність господарських операцій, ДПІ зазначає, що надані до перевірки первинні документи, у тому числі податкові накладні, не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту по спірним господарським операціям.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ст..138 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які з огляду на доводи апеляційної скарги не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що 01.03.2011р. між ТОВ “ДНЄПРКАРТРАНС” (комітент) та ТОВ “Інтеркантранс” (комісіонер) укладено договір комісії №1К, за яким ТОВ “ДНЄПРКАРТРАНС” доручило ТОВ “Інтеркантранс” організувати перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с.43-47).

Фактичне виконання умов договору підтверджено актами здачі-прийняття робіт з додатками до них: №ОУ-0000055 від 30.04.2011р. на суму 408850,44 грн., в тому числі ПДВ 68141,74 грн.; №ОУ-0000066 від 30.04.2011р. на суму 606109,20 грн., в тому числі ПДВ 101018,20 грн.; №ОУ-0000057 від 30.04.2011р. на суму 660387,05 грн., в тому числі ПДВ 110064,51 грн. (а.с.52-90).

Оплата послуг по договору комісії від 01.03.2011 р. №1К, у тому числі сплата ПДВ, ТОВ “ДНЄПРКАРТРАНС” здійснена у квітні 2011 року безготівковим шляхом, що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки від 28.04.2011 року (а.с.91).

За фактом виконання договірних відносин ТОВ “Інтеркантранс” виписано податкові накладні від 18.04.2011р. №139, від 22.04.2011р. №146, від 28.04.2011р. №149 (а.с.49-51).

За наслідками дослідження податкових накладних від 18.04.2011р. №139, від 22.04.2011р. №146, від 28.04.2011р. №149, судом першої інстанції обґрунтовано вказано на те, що такі накладні складені за формою, затвердженою наказом №969, та мають необхідні реквізити, встановлені ст.201 ПКУ, зокрема місцезнаходження продавця (постачальника) – м.Дніпродзержинськ, вул.Матросова, 19.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на помилковість висновків податкового органу щодо невідповідності податкових накладних вимогам ст. 201 ПК України в частині відсутності місцезнаходження продавця.

Крім цього, судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є діяльність з організації перевезення вантажів. Позивачем з метою ведення господарської діяльності, для досягнення економічного результату та у зв’язку з невеликою кількістю власного залізничного вантажного транспорту, для оргаінізації перевезень залучалось ТОВ “Інтеркантранс”.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності ТОВ “Інтеркантранс” за КВЕД є, зокрема, організація перевезення вантажів.

Таким чином, укладений позивачем договір узгоджується з його видами господарської діяльності та видами господарської діяльності його контрагента.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування виконаних робіт (наданих послуг), їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, зміну у власному капіталу позивача, у зв’язку з укладенням та виконанням вищевказаного договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів ОДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ “Інтеркантранс”, а відповідно і про необґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ фактично посилається на висновки акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Натомість, вказаним підставам для прийняття спірного рішення судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року по справі №804/5502/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 09.06.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк