Постанова № 67033143, 23.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2017 рокусправа № 0870/3443/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - Петрушенко М.Л. дов від 03.01.2017

відповідача-1: - Шульковська І.С. дов від 10.05.2017

відповідача-2: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року

у справі № 0870/3443/12(СН/808/51/16)

за позовом публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області

про стягнення суми пені по бюджетній заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та до Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьміна» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16 446 802,00 грн. за період з 04 листопада 2012 року по 30 вересня 2013 року, що дорівнює 2 916 626,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що достовірність нарахування ПДВ, підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили. При цьому закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення пов'язується саме із набранням законної сили рішенням суду. На момент звернення позивача із позовом зазначена до відшкодування сума ПДВ підприємству не відшкодована. Безпідставне невиконання СДПІ свого обов'язку щодо надання висновку на відшкодування бюджетної заборгованості є незаконним та таким, що порушило право позивача на своєчасне повернення з бюджету сплачених сум ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2016 адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьміна» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16 446 802,00 грн. за період з 20 листопада 2012 року по 30 вересня 2013 року, що дорівнює 1 277 443, 39 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Виходячи з дати отримання податковим органом рішення суду № 2а-10042/10/0870 - 13.11.2012, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню пеня на суму бюджетної заборгованості 16446802,00 грн. за період з 20.11.2012 по 30.09.2013 (дату фактичного відшкодування бюджетної заборгованості), що дорівнює 1 277 443, 39 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-1 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що процедура судового оскарження ще не закінчена, крім того, позивачем не вірно визначений спосіб захисту у вигляді стягнення суми пені.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Крім того, відповідачем подано письмове клопотання про заміну відповідача правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС у зв'язку з припиненням юридичної особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.

Виходячи з наведених обставин, апеляційний суд відповідно до ст.55 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво - замінює відповідача-1 у даній справі його правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - підлягає зміні внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

За результатами перевірки складений акт №492/08-01/00186536, на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000550801/0 від 07.09.2010, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16446802,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення від 07.09.2010 № 0000550801/0 податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 28.09.2010 № 0000550801/1, від 25.11.2010 № 0000550801/2.

За результатами оскарження підприємством означених податкових повідомлень-рішень в судовому порядку постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі №2а-10042/10/0870 ці податкові визнано протиправними та повідомлення-рішення скасовані.

Судом визнано необґрунтованими висновки акту перевірки щодо неправомірності нарахування бюджетного відшкодування; встановлено, що позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту, а отже, питання щодо правомірності віднесення сум до бюджетного відшкодування не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи, а тому є безспірним факт того, що позивачем правильно, правомірно та на підставі закону заявлено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 16 446802 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі №2а-10042/10/0870.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 - залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За правилами ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі №2а-10042/10/0870 набрала законної сили 13.10.2011 і в силу приписів ч.2 ст.14, ст.255 КАС України є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню.

Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правильно зазначив, що закінченням процедури судового оскарження є дата набрання судовим рішенням законної сили, а не дата закінчення касаційного розгляду.

Таким чином, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 16446802 грн. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст.200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10 ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.п.200.12, 200.13 ст.200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пп.«б» п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

За правилами п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначеною вище нормою регламентовано порядок та встановлено строки вчинення контролюючим органом дій щодо виконання процедури бюджетного відшкодування у разі адміністративного або судового оскарження сум податку, заявлених платником до відшкодування, а саме: податковий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який, в свою чергу, має видати платнику податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

При цьому у статті Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III наведено визначення терміну «операційний день» згідно якого операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах;

Таким чином, контролюючий орган після отримання відповідного судового рішення має виконати законодавчо встановлений обов'язок щодо подання до органу казначейського обслуговування висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана вище сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до відшкодування за червень 2010 року, відшкодована позивачеві лише 30.09.2013.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

При цьому неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Отже, враховуючи наведені вище обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що через несвоєчасне невиконання відповідачами обов'язку з відшкодування позивачеві суми податку на додану вартість у передбачений п.п.200.13, 200.15 ст.200 ПК України строк, виникла заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для встановлення дати початку періоду нарахування пені, необхідно встановити дату отримання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до супровідного листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №10042/10/08709101/10344/2011 від 04.11.2011 у зв'язку з відсутністю фінансування копії рішень для сторін не надсилались, отже податковий орган не отримував копії ухвали суду апеляційної інстанції у справі №2а-10042/10/0870.

Разом з тим, відповідно до матеріалів адміністративної справи № 2а-10042/10/0870 податковий орган отримав 13.11.2012 рішення Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 у цій справі, тому суд першої інстанції вірно визначив момент виникнення у відповідача-1 обов'язку надати органу державного казначейства відповідний висновок.

Проте, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що періодом, за який повинна нараховуватись пеня, є період з 20.11.2012 по 30.09.2013.

З урахуванням положень п.200.15 ст.200 ПК України відповідач-1 повинен був направити висновок до органу ДКСУ протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, тобто з 14.11.2012 по 20.11.2014 (включно).

А, враховуючи п'ять операційних днів, протягом яких за приписами п.п.200.13, п.200.15 ст.200 ПК України орган казначейства має видати платнику податку зазначену у висновку податкового органу суму бюджетного відшкодування і які відраховуються після отримання висновку контролюючого органу, строк відліку періоду, за який повинна нараховуватись пеня, є 28.11.2012.

Датою закінчення нарахування пені суд першої інстанції вірно визначив дату фактичного відшкодування бюджетної заборгованості 30.09.2013.

Отже, з урахуванням визначених п.200.13, п.200.15 ст.200 ПК України строків, періодом, за який повинна нараховуватись пеня, є період з 28.11.2012 (початок виникнення заборгованості) по 30.09.2013, тобто 307 днів прострочення, а не 315 дня як визначено судом першої інстанції.

Відповідно, розмір пені має складати 1245000,39 грн.

Наведене вище відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України є підставою для зміни постанови суду першої інстанції в частині визначення розміру пені, що підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст.198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 0870/3443/12(СН/808/51/16) змінити, виклавши абзац другий її резолютивної частини в редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьміна» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16 446 802,00 грн. за період з 28 листопада 2012 року по 30 вересня 2013 року, що дорівнює 1245000,39 грн.»

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 0870/3443/12(СН/808/51/16) залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко