Постанова № 67032476, 09.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2662/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі 17 000,00 грн. та суму податкового боргу з земельного податку у сумі 347,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що заборгованість виникла в результаті нарахування адміністративного штрафу та інших санкцій на основі проведення фактичної перевірки з питань додержання субєктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та складання акту від 17.06.2016 року № 1939/15-54-40/НОМЕР_1 на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2016 року №0000234000 на суму 17 000 грн. дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку (справа 815/4589/16), але ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року справу було залишено без розгляду та це рішення набрало законної сили. Також заборгованість з земельного податку у відповідача виникла на підставі самостійно поданої податкової декларації з плати за землю № НОМЕР_2 від 18.02.2014 року на суму 347,40 грн.

Крім того, позивач вказує, що ДПІ було вжиті всі заходи для отримання заборгованості у встановленому законом порядку, а саме була винесена податкова вимога форми «Ф» на суму 17 347,40 грн. від 22.12.2016 року за №3763-17 та направлена на адресу ФОП ОСОБА_1

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Надав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд розглянути справу за відсутності представника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 26.02.2009 року за № 2 556 000 0000 078003 за адресою: 65000, АДРЕСА_1 (а.с.25, 52-55).

13 червня 2016 року співробітниками Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами павільйону за адресою м. Одеса, пр.-т Добровольського, 112, що належить субєкту господарювання ОСОБА_1 та за результатами перевірки складено акт № 1939/15-54-40/201540153 від 17.06.2016 року (а.с.22-23).

Так, порядок та умови реалізації алкогольних напоїв регулюються Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі по тексту Закону України № 481/95-ВР).

Згідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 02.06.2003 р оку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Так, актом перевірки № 1939/15-54-40/201540153 від 17.06.2016 року встановлено факт порушення ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та прийнято рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2016 року № НОМЕР_3, яким за порушення ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ і ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 17 000 грн. (а.с. 21).

Вказане податкове повідомлення рішення отримане особисто ОСОБА_1 27.07.2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 21 з.б.).

З метою погашення відповідачем зазначеної заборгованості на адресу ОСОБА_1 надіслано податкову вимогу форми «Ф» № 3763-17 від 22.12.2016 року з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яка була повернута до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 58.3. ст.. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога № 3763-17 від 22.12.2016 року вважається врученою відповідачу 25.01.2017 року (а.с. 13).

Крім того, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку було оскаржено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 21.07.2016 року № НОМЕР_3. Разом з тим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення рішення від 21.07.2016 року було залишено без розгляду. Рішення набрало законної сили.

Таким чином, станом на дату розгляду справи податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 21.07.2016 року є чинним, а тому визначена в ньому сума грошового зобовязання є узгодженою та підлягає сплаті.

Відповідно до облікових карток платника податків, код класифікації доходів бюджету 21081103 (адміністративні штрафи та інші санкції) ФОП ОСОБА_1 заборгованість становить 17 000,00 грн., проте даних щодо сплати відповідачем податкового боргу на дату розгляду справи суду не надано (а.с. 39).

Також, судом встановлено, що 18.02.2014 року ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік в загальному на суму 3 630,84 грн., щомісячно з січня по грудень 2014 року в розмірі 302,57 грн. (а.с. 19-20).

У підпункті 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати земельного податку з фізичних осіб утворилась внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих податкових зобовязань згідно декларації з плати за землю за 2014 рік та станом на дату розгляду справи становить 347,40 грн., що підтверджується даними облікової картки (код класифікації доходів бюджету 18010700) та довідкою про суми податкового боргу (а.с. 6, 40-45).

Проте, даних щодо сплати зазначеної заборгованості на дату розгляду справи відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З дня надсилання відповідачу податкової вимоги № 3763-17 від 22.12.2016 року сплинуло 60 календарних днів, проте податковий борг не сплачений.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч. 6 ст. 128, ст. ст. 159 - 163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму податкового боргу з адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) на рахунок № 31110106700009, код 21081103, до ГУДКСУ в Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму податкового боргу з земельного податку в сумі 347,40 грн. (триста сорок сім гривень сорок копійок) на рахунок №33218813700009, код 18010700, до ГУДКСУ в Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук