Постанова № 67032368, 08.06.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 червня 2017 року Справа № 814/1084/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомуправління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації, вул. Велика Морська, 42, м. Миколаїв, 54030 доГоловного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний (Леніна) 141-В, м. Миколаїв, 54055 прозобовязання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, (далі по тексту -УКБ ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі Відповідач, ОСОБА_1 Держказначейства) з вимогами про зобовязання Відповідача відновити та впродовж бюджетного періоду 2017 р. (до 31.12.2017 р.) проводити видаткові операції по всіх рахунках УКБ за всіма КПКВК та КЕКВ окрім рахунку за КПКВК 7841800 "Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області".

07.06.2017 р. Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, де він просить суд зобовязати ОСОБА_1 Держказначейства проводити видаткові операції по рахунках позивача за всіма КПКВК та КЕКВ окрім рахунків за КПКВК 7841700 та КПКВК 7841800.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні у відповідача знаходяться накази господарського суду Миколаївської області про стягнення з позивача заборгованості, яка виникла в результаті реалізації бюджетної програми "Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області" перед підрядниками ПП "Електролюкс". Неможливість виконання судових рішень відбувається не з вини позивача, а через відсутність бюджетного фінансування, яке можливо передбачити та отримати шляхом прийняття відповідних рішень кабінетом Міністрів України. При надходженні до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області Наказів господарського суду на виконання, відповідач припинив проведення видаткових операцій по всім рахункам позивача за всіма КПКВК та КЕКВ, що суттєво порушує права працівників УКБ на отримання заробітної плати. Та аж ні як не зможе сприяти виконання рішення суду, оскільки списання коштів на виконання рішення суду можливо тільки по рахунку КПКВ 7841800 і 7841700.

Відповідач подав письмові пояснення, де зазначив, що позовні вимоги в частині поновлення операцій на рахунках позивача, крім КПКВ 7841800 і 7841700- визнає. Та пояснив, що цілком розуміє те що своїми діями про припинення видатків по вісім рахункам Позивача ОСОБА_1 Держказначейства не виправдано порушує права інших фізичних осіб (працівників УКБ), які не можуть відповідати та нести відповідальність за відсутність коштів в бюджеті по тій чи іншій бюджетній програмі, однак, оскільки в законі застереження передбачені лише для захищений статей державного бюджету, а через брак коштів в державному бюджеті фінансування УКБ здійснюється по не захищеним статтям, а зі спеціального фонду, то й видатки припинено по всім рахункам. Вважає, що позовні вимоги належать частковому задоволенню.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У відповідності до наказів господарського суду Миколаївської області від 11.05.2016 р. по справі № 915/223/16 і від 06.06.2016 р. по справі № 915/224/16 стягненню з позивача належить заборгованість згідно договорів підряду з ПП "Електролюкс".

02.02.2017 р., 16.03.2017 р. і 29.05.2017 р. відповідач надіслав позивачу вимогу щодо виконання судових рішень.

23.05.2017 р. відповідач надіслав на адресу позивача запит для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, кодів економічної класифікації кодів бюджету та рахунків, за якими проводиться безспірне списання коштів. Також повідомлено, що на період встановлення зазначених даних не проводяться платежі за платіжними дорученнями позивача за всіма КЕКВ, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України (далі БК України).

Як зазначили сторони в письмових поясненнях, у позивача відсутнє фінансування по захищених статтях з державного бюджету, передбачених ст. 55 БК України, а відтак фінансування здійснюється зі спеціального фонду. Таким чином, зупинення операцій по всіх рахунках позивача позбавляє його працівників права на отримання заробітної плати.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 БК України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі Порядок № 845).

Зокрема, п. 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Відповідно до п. 26 Порядку безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді (п. 29 Порядку).

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України (п. 30 Порядку).

Згідно п. 31 Порядку на період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Судом встановлено, що заборгованість позивача виникла в ході реалізації бюджетних програм за кодами програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 7841800 "Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області" та 7841700 "Здійснення першочергових невідкладних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайної ситуації у м. Первомайську Миколаївської області". З часу відкриття відповідних бюджетних призначень/асигнувань і взяття позивачем бюджетних зобовязань, кошти з Державного бюджету України на рахунки позивача не надходили. Позивач надав суду численну переписку щодо вирішення питання погашення існуючої кредиторської заборгованості, однак фінансування так і не отримав.

Позивач є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації та бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок Державного бюджету України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування та утримання позивача здійснюється за рахунок видатків, врахованих у спеціальному фонді Державного бюджету, яке проводиться відповідно до затвердженого кошторису за КПКВК 7841010 "Здійснення виконавчої влади у Миколаївській області".

У відповідності до ч. 1 ст. 55 БК України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Таким чином, у розумінні БК України видатки позивача, повязані з виплатою заробітної плати працівникам, не є захищеними, а отже, можуть бути зупинені.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з цим у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суду належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Відповідач, зупиняючи видаткові операції по всіх рахунках позивача, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак виконання своїх обовязків субєктом владних повноважень повинно проходити таким чином, щоб не звужували (позбавляти) конституційних прав громадян на отримання, у даному випадку, заробітної плати. Слід також зазначити, що зупинення видатків по всіх рахунках УКБ не призводить до виконання рішення суду, оскільки в даному випадку існує інший шлях отримання бюджетних асигнувань. В той же час, відповідачем не враховано всіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дії та не дотримано принципу пропорційності.

Зокрема, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом та є однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина (ст. 43 Конституції України). Відповідач своїми діями порушує права працівників позивача.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку позивач, хоч і є державним органом, не має ознак субєкта владних повноважень, а відтак має право на присудження судового збору в сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобовязати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області відновити проведення видаткових операцій по рахунках управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації за всіма КПКВК, окрім рахунків за КПКВК 7841700 "Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт обєктів соціальної та іншої інфраструктури у Миколаївській області" та КПКВК 7841800 "Здійснення першочергових невідкладних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайної ситуації у м. Первомайську Миколаївської області" до повного виконання судових рішень, повязаних з реалізацією цих бюджетних програм.

3. Присудити управлінню капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 04013962) судовий збір у сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н.В. Лісовська