Ухвала суду № 67032231, 07.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

07 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/783/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

секретаря судового засідання: Ларіної П.Є.,

за участю представників

позивача: Чернобая С.С. (довіреність від 24.01.2017 № 24),

відповідача: Адоніної І.В. (довіреність від 29.09.2016 № 982/9/12-32-10-02-05),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» про забезпечення позову в адміністративній справі № 812/783/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування наказу від 01.06.2017 № 338,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач просить скасувати наказ відповідача від 01.06.2017 № 338 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» через його незаконність.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову у даній адміністративній справі, в обґрунтування якого зазначено, що адміністративний позов мотивований тим, що відповідач не мав права видавати спірний наказ на підставі п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки позивач у своїх запереченнях не посилався на обставини, які не були досліджені під час перевірки. Позивач вважає, що у випадку, якщо перевірка на підставі спірного наказу відбудеться до розгляду позову, відповідачем можуть бути прийняті відповідні рішення зобов'язального характеру, обов'язкові для виконання позивачем. Скасування таких рішень в судовому порядку, з огляду на очевидні ознаки протиправності наказу про призначення перевірки, буде вимагати значних зусиль та витрат у вигляді сплати судового збору та витрат на правову допомогу. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що існує небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а відтак існують підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись вищевикладеним позивач просить зупинити дію наказу ГУ ДФС у Луганській області від 01.06.2017 № 338 «Про проведення позапланової виїзної перевірки»; заборонити ГУ ДФС у Луганській області вчиняти дії щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кларіант Україна» на підставі наказу від 01.06.2017 № 338 до розгляду судом адміністративного позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні про забезпечення позову.

Представник відповідача проти задоволення заявленого клопотання заперечувала через його необґрунтованість, надала письмові заперечення проти клопотання (арк. спр. 186-189), у яких зазначила, що проведення перевірки, призначеної з метою розгляду заперечень позивача до акта перевірки, не тягне за собою порушення будь-яких прав та інтересів позивача, не призведе до настання невідворотних наслідків. У разі незгоди з рішеннями, прийнятими за результатами проведеної перевірки, платник податку може скористатися правом на оскарження такого рішення.

Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи постановляє ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення - позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

При вирішенні клопотання, суд виходить з того, що видання ГУ ДФС у Луганській області наказу від 01.06.2017 № 338 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» з обставин, визначених у запереченнях до акта перевірки від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612, з урахуванням додатково наданих підприємством документів, не створює небезпеки правам та інтересам ТОВ «Кларіант Україна», оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 18.05.2017 № 142/12-32-14-11-31337612 та додатково наданих позивачем документів.

У свою чергу, нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюються нормами Податкового кодексу України, якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

Таким чином ймовірне прийняття відповідачем рішення про нарахування позивачу податкових зобов'язань не може вважатися доказом існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та не є підставою для забезпечення позову.

Крім того, на думку суду, факт оскарження суб'єктом господарювання наказу про проведення перевірки не повинен бути перешкодою для вжиття контролюючим органом заходів, передбачених діючим законодавством.

Вимога про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу проводити позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кларіант Україна» направлена саме на позбавлення відповідача можливості здійснювати свої безпосередні обов'язки, що, на думку суду, є неприпустимим.

Суд також вважає, що у даній справі неможливо забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу та заборони проводити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кларіант Україна» до вирішення адміністративної справи по суті, оскільки, забезпечивши позов шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, суд фактично частково вирішить позовну вимогу на період розгляду справи, тобто продовжить певні відносини між позивачем та відповідачем, з настанням відповідних наслідків, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З вищевикладеного слідує, що, у разі якщо ТОВ «Кларіант Україна» вважає, що наказ про проведення перевірки оформлений з порушенням вимог, встановлених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, воно має право не допустити посадових (службових) осіб ГУ ДФС у Луганській області до проведення перевірки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання ТОВ «Кларіант Україна» про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» про забезпечення позову в адміністративній справі № 812/783/17.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 червня 2017 року.

СуддяК.О. Пляшкова