Ухвала суду № 67031659, 07.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Ларіної П.Є.,

та

представників сторін:

від позивача - Гамова В.В.,

від відповідача - Сєдих В.О.,

при розгляді у попередньому судовому засіданні справи за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська автотранспортна компанія - 0777» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу від 10.02.2017 № 126,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська автотранспортна компанія - 0777» (далі - Позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 10.02.2017 № 126.

06.06.2017 з посиланням на вимоги пункту 4 частини першої статті 27 КАС України від Позивача надійшла заява про відвід судді.

В обґрунтування заяви зазначено, що справедливим судовий процес буде лише в тому випадку, якщо він спрямований на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності і відкритості. Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є невідбутною гарантією справедливого вирішення судового спору.

Однак, враховуючи вищевикладене, у Позивача виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Луганського окружного адміністративного суду Чиркіна С.М.

Такі сумніви у Позивача виникли після отримання ухвали від 10 травня 2017 року щодо відмови у задоволенні клопотання Позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та ухвали від 16 травня 2017 року про зупинення провадження у справі.

В ухвалі суду від 10 травня 2017 року суддею Чиркіним С.М. взагалі не взято до уваги життєві обставини, в яких опинився Позивач, проігноровано будь-які докази, надані Позивачем в підтвердження причин неможливості прибуття у судове засідання, а ні Позивача, а ні його представника.

Так, суддею в ухвалі зазначено, що перебування директора у відпустці не є поважною причиною, а накладання арешту на єдиним розрахунковий рахунок не свідчить про тяжкий майновий стан Позивача, для фінансування поїздки представника для явки в судове засідання, що є взагалі абсурдним доводом для відмови у проведенні відеоконференції.

Тим паче, суддею навіть не зазначено та не досліджено доказ того, що навіть в.о. директора, яка знаходиться у відпустці по вагітності та пологах, не може бути присутня на судовому засіданні в приміщенні суду, але готова була прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (даний факт було зазначено в клопотанні Позивача, де було вказано дві особи, які будуть присутні на засіданні, яке проводитиметься в режимі відеоконференції).

Ухвалою від 16 травня 2017 року суддею Чиркіним С.М. в котрий раз було зупинено провадження по справі в зв'язку з тим, що Відповідачем було надано до суду відповідні клопотання.

Тим більш, до теперішнього часу Відповідачем так і не надано жодних заперечень на позовну заяву (даний факт, взагалі може розцінюватися як байдуже ставлення до даної справи з боку Укртрансбезпеки).

Однак, потакаючи Відповідачу та порушуючи всі процесуальні терміни розгляду адміністративної справи, визначені КАС України, суддя Чиркін С.М. кожен раз задовольняє клопотання Відповідача про зупинення провадження, чим свідомо затягує процес та завідомо становиться на бік Відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, Позивач вважає, що суддя показав своє упереджене ставлення до ТОВ «ЛАТК - 0777».

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про відвід, при цьому зазначив, що не ознайомлений із матеріалами справи, у тому числі не знав про надходження заперечень від Відповідача після зупинення провадження по справі. Також представник позивача не зміг пояснити чому не долучені оригінали документів витребувані судом, та яким чином їх досліджувати в режимі відеоконференції.

Представник відповідача вважає, що відсутні підстави для відводу судді.

Дослідивши заяву та матеріали справи в межах заяви про відвід про відвід, суд дійшов такого.

Відповідно до статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.

Статтею 30 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у справі.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Із заяви про відвід вбачається, що у Позивача та його представника виник сумнів щодо відсутності безсторонності (неупередженості) судді Чиркіна С.М., викликаний двома обставинами:

- безпідставною відмовою у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції;

- зупиненням провадження за клопотанням Відповідача чим свідомо затягує процес та завідомо становиться на бік Відповідача.

При вирішенні заяви про відвід суд також враховує практику ЄСПЛ, згідно якої позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v.Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, має бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De Cubber v. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26; справа «Білуха проти України», заява № 33949/02).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43) (пункт 50 рішення у справі «Білуха проти України»).

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Суд за суб'єктивним критерієм, тобто особистими переконаннями та поведінкою при розгляді даної справи, є безстороннім та неупередженим, проте не можна не враховувати об'єктивний критерій, на який суттєво впливає здатність судді забезпечити відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.

З огляду на доводи, викладені у заяві про відвід судді, критерії розмежування суб'єктивних та об'єктивних чинників, суд також враховує фактичні наступні обставини.

Ухвалою суду від 05.04.2017 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська автотранспортна компанія - 0777» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування наказу від 10.02.2017 № 126 та з урахуванням вимог статті 111 КАС України призначено попереднє судове засідання на 18 квітня 2017 року на 08 год. 30 хв. Зазначеною ухвалою суд зобов'язав Позивача надати оригінали документів, які додані до позовної заяви в копіях, - для огляду у судовому засіданні, у строк до 18 квітня 2017 року надати засновницькі документи (належним чином засвідчені копії - в матеріали справи, оригінали - для огляду у судовому засіданні). Також зобов'язано Відповідача у разі невизнання адміністративного позову у строк 18 квітня 2017 року подати письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються, або заяву про визнання адміністративного позову, установчі документи, наказ від 10.02.20147 № 126, копії документів на підставі яких було прийнято рішення про позбавлення товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська автотранспортна компанія - 0777» дозволів (належним чином засвідчені копії - в матеріали справи, оригінали - для огляду у судовому засіданні). Таким чином, вимоги суду до сторін тотожні (а.с. 1).

Суд вважає, що наведені представником позивача у заяві про відвід аргументи не можуть бути підставою для перегляду судових рішень в апеляційному порядку, і не є підставами для відводу судді у розумінні статті 27 КАС України, оскільки жодних доказів упередженого ставлення судді до однієї зі сторін у даній справі представником позивача не наведено та не існує, при цьому Позивач навіть не обізнаний про наявні в матеріалах справи документів.

Представники сторін визнали, що станом на 07.06.2017 на виконання вимог статей 11, 71, 79 КАС України, ухвали суду від 05.04.2017 Позивач та Відповідач не надали витребувані судом оригінали документів, та на момент прийняття ухвали про зупинення провадження та відмову у проведені судових засідань в режимі відеоконференції Відповідач не надавав заперечень проти позову, лише заявляв клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначену позицію представник Відповідача обґрунтував необхідністю надання часу для отримання документів з м. Києва. При цьому до початку розгляду заяви про відвід, 07.06.2017 від представника позивача надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомлення останнього із матеріалами справи.

Клопотання Позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції розглянуто відповідно до вимог статті 122-1 КАС України, при цьому Позивач навіть не зазначив підстав невиконання ухвали суду про надання документів, не надав інформацію про штатний розклад з метою визначення відсутності працівників які-б могли представляти інтереси Позивача та не надав ухвалу суду або іншого органу про арешт рахунків з метою визначення майнового стану. Позивачем разом із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надана довіреність на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 54), але відсутня інформація про неможливість її явки до суду. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, містить інформацію про наявність філії Позивача в м. Лисичанську Луганської області, тобто на відстані 15 км від м. Сєвєродонецька, в якому розташований суд.

Ухвали суду про зупинення провадження по справі прийняті в порядку визначеному статтею 156 КАС України, за клопотанням Відповідача, який попросив додатковий час для надання доказів та оригіналів документів, не оскаржені Позивачем, тому посилання на них є некоректним.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що дії суду направлені на всебічний та об'єктивний розгляд справи, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви позивача про відвід головуючому судді - Чиркіна С.М. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська автотранспортна компанія - 0777» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу від 10.02.2017 № 126 відмовити.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується.

Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвалу суду в повному обсязі складено та підписано судом 07 червня 2017 року.