Вирок № 67027048, 10.05.2017, Макарівський районний суд Київської області

УКРАЇНА

Справа №370/243/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: суддіМазки Н.Б.

із секретаремЛевченко Н.О.

із прокурорами Шабановим Є.С.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, самозайнятої особи, який перебуває у цивільному шлюбі, не працюючого, має середню спеціальну освіту, раніше судимого 26.12.2011 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч.3 ст.187 КК України з застосуванням вимог ст.69, 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, 06.02.2014 року звільнений Ірпінським міським судом Київської області на підставі ст.84 КК України від подальшого відбування покарання у звязку з хворобою, який зареєстрований зa адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 блок 20,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 23.09.2016 року близько 10 години 40 хвилин, з метою вчинення крадіжки чужого майна в одному із приватних будинків, проник на територію домогосподарства по вулиці Івана Мазепи, 4, в котеджному містечку «Северинівка» в селі Северинівка Макарівського району Київської області, на якій розташований двоповерховий житловий будинок, що належить потерпілому ОСОБА_3. Перебуваючи на задньому дворику вказаного домогосподарства, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений через відчинені вхідні двері, які знаходяться з тильної сторони вищевказаного двоповерхового житлового будинку, зайшов всередину даного будинку, де шляхом вільного доступу потрапив на другий поверх будинку, звідки в одній із кімнат із шкатулки на столику-трюмо діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, повторно таємно викрав наступне майно, яке належить потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме:

1) каблучку, виготовлену зі сплаву на основі золота, із вставкою в центральній частині виробу п'яти каменів вартістю 5002.00 гривен;

2) одну пару сережок, виготовлену зі сплаву на основі нікелю вартістю 1291.00 гривні;

3) дві запонки з металу жовтого кольору, виготовлені зі сплаву на основі нікелю, вартістю 1663.00 гривні;

4) дві запонки з металу жовтого кольору, виготовлені зі сплаву на основі міді, вартістю 1262.00 гривні;

5) дві запонки з металу світло-сірого кольору, виготовлені зі сплаву на основі заліза вартістю 1213.00 гривен;

6) дві запонки з металу світло-сірого кольору, виготовлені зі сплаву на основі нікелю вартістю 1568.00 гривен;

7) дві запонки з металу світло-сірого кольору, виготовлені зі сплаву на основі заліза, вартістю 1779.00 гривен.

Викрадені речі ОСОБА_2 сховав у кишені своїх штанів та перевіз до квартири за місцем свого проживання для їх подальшого продажу, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 13778.00 гривен.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявшись, підтвердив фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, пояснив, що дійсно 23.09.2016 року перебував у котеджному містечку «Северинівка» в селі Северинівка Макарівського району Київської області. Коли проходив по вулиці Івана Мазепи, вирішив вчинити крадіжку з будь-якого будинку. Підійшовши до будинку з номером 4, подзвонив у двері, їх ніхто не відчинив. Зрозумів, що в будинку нікого не має. З метою проникнення до вказаного будинку, зайшов на територію новозбудованого будинку, розташовану позаду будинку №4, і побачив, що задні двері будинку №4 привідчинені; зайшов всередину, покликав господарів, але ніхто не відповів. В будинку відчув запах горілої проводки і начебто був дим. Піднявся на другий поверх, де нікого не було, побачив на столику-трюмо шкатулку, з якої забрав ювелірні прикраси зазначені в обвинувальному акті, поклав їх до кишені штанів і залишив територію котеджного містечка. На наступний день був заарештований.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час, місце розгляду справи, в судове засідання не зявились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим його винуватість в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, і відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України в судовому засідання не досліджуються.

Суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною, а його дії такими, що підлягають кваліфікації за ч.3 ст.185 КК України, оскільки достовірно встановлено, що він дійсно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) повторно, поєднане із проникнення у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності до вимог ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До скоєння кримінального правопорушення обвинувачений був самозайнятою особою, займався дизайном та виготовленням ювелірних виробів; за місцем проживанням характеризується позитивно, перебуває в цивільному шлюбі.

Відповідно клопотанню дитячо-молодіжної громадської організації інвалідів «Віта» міста Маріуполя, на утриманні обвинуваченого перебуває племінник ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, інвалід дитинства першої групи.

Згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06.02.2014 року ОСОБА_2 був звільнений від подальшого відбування покарання за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 26.12.2011 року в звязку з його тяжкою хворобою, а саме: ВІЛ-інфекцією, стадія вторинних захворювань Ш Б. Прогноз несприятливий в звязку з важкістю стану хворого та прогресуванням основного та супутних захворювань, вираженими печінково-клітинною недостатністю, гіпертермічним синдромом, інтоксикаційним синдромом.

Виходячи з консультативного висновку лікаря, виданого 28.04.2017 року Комунальним закладом Київської обласної ради Київським обласним центром профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, ОСОБА_2 продовжує хворіти на тяжку хворобу, а саме останньому встановлено діагноз: ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія ІІІ. Орофаренгеальний кандидоз. Хронічний гепатит в стаді загострення. Ознаки дифузних змін печінки та підшлункової залози. Мікронефроліт. Рекомендоване пожиттєве спостереження та лікування в інфекціоніста.

Суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому відсутні підстави для застосування вимог ст.71, ч.3 ст.84 КК України, а саме відсутні підстави для складання покарання за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 26.12.2011 року, оскільки з часу звільнення від відбування покарання за вказаним вироком у звязку з тяжкою хворобою обвинувачений продовжує хворіти на відповідну тяжку хворобу.

Виходячи з вимог ст. 71, ч. 3 с т. 84 КК України, п.25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», невідбута обвинуваченим частина покарання за попереднім вироком від 26.12.2011 року, не може розцінюватись невідбутою частиною покарання за попереднім вироком, яка підлягає приєднанню до нового покарання.

Після скоєння злочину обвинувачений до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, наведений у ч.1 ст.66 КК України перелік обставин, які помякшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати помякшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 цієї статті.

Таким чином, суд також визнає обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_2, - тяжкий стан його здоровя, оскільки з часу його звільнення від відбування кримінального покарання він продовжує тяжко хворіти, йому рекомендоване пожиттєве спостереження, лікування в інфекціоніста.

Помякшуючі обставини істотно знижують тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, а його стан здоровя свідчать про його невелику суспільну небезпеку.

Крім того, спричинена шкода усунута; майно встановлено, за результатом розгляду справи буде повернуто потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Наявність обставин, які помякшують покарання, а саме: те, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, наявність у нього тяжкого захворювання, усунення заподіяної шкоди, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також наявність на утриманні племінника інваліда з дитинства першої групи; позитивна характеристика, перебування у цивільному шлюбі, дає суду право застосувати вимоги ч.1 ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання, не зазначене в санкції ч.3 ст.185 КК України, тобто призначити покарання не повязане з ізоляцією від суспільства, у вигляді обмеження волі в межах вимог ст.61 КК України, у звязку з чим не можливе призначення покарання у вигляді штрафу, оскільки така міра покарання не зможе забезпечити досягнення мети покарання та належне виправлення обвинуваченого.

Обвинувачений був затриманий 04.10.2016 року, з 06.10.2016 року до 13.03.2017 року обвинувачений перебував під вартою в СІЗО №13 міста Києва.

У відповідності до вимог п.б ч.1, ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі та два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати в сумі 4497.06 гривень підлягають стягненню з винного.

Цивільні позови не заявлялися.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись вимогами ст.368, 374 КПК України, суд

З а с у д и в:

Обвинуваченого ОСОБА_2 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та у відповідності до вимог ст.69 КК України призначити покарання один рік вісім місяців обмеження волі.

На підставі вимог п.б ч.1, ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_2 зарахувати в строк покарання строк його попереднього увязнення з 04.10.2016 року до 13.03.2017 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі та два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати в сумі 4497.06 гривень на користь держави: р/р31250281118154, МФО 820172, Державна казначейська служба України, код 25575285.

Запобіжний захід домашній арешт залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: каблучку, пару сережок, пять пар запонок, які зберігаються в камері схову Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, повернути потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний судКиївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженимв той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя