Рішення № 67025725, 30.05.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/151/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

30 травня 2017 р. м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді Петейчука Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора-заступника директора ДП «Укрспирт» №16-к від 17.01.2017 року «Про внесення змін до наказу ДП «Укрспирт» від 11.11.2016 року»: «Про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» з 17 січня 2017 року у звязку з припиненням повноважень посадової особи ( п. 5 ч.І ст. 41 КЗпП України). Також просить суд поновити ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Бродівським РВ УМВС України у Львівській області 28 вересня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на роботі на посаді керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП «Укрспирт») з 17 січня 2017 року. А також, стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (інд.07400, Київська область, м.Бровари, вул.Гагаріна,16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Бродівським РВ УМВС України у Львівській області 28 вересня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2017 року по 19 травня 2017 року у розмірі 39 980 (тридцять дев?ять тисяч дев?ятсот вісімдесят) гривень 85 копійок

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що наказом Генерального директора Державного підприємства спиртової та лікеро- горілчаної промислової «Укрспирт» (ДП «Укрспирт») ОСОБА_4 № 56-к від 28 лютого 2014 року ОСОБА_2 призначено керівником Воютицького місця провадження діяльності державного підприємства «Укрспирт» з 28 лютого 2014 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом.

11 листопада 2016 року т.в.о. директора - заступника директора винесено наказ № 263-к про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» з 11 листопада 2016 року у звязку з припиненням повноважень посадової особи ( п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України). У звязку з тим, що ОСОБА_2 подано листок непрацездатності 17 січня 2017 року, т.в.о. директора-заступника директора ДП «Укрспирт» видано наказ №16-к від 17.01.2017 року «Про внесення змін до наказу ДП «Укрспирт» від 11.11.2016 року»: «Про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» з 17 січня 2017 року у звязку з припиненням повноважень посадової особи ( п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Позивач вважає, що його звільнено з роботи незаконно з огляду на те, що звільнення з роботи за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України може бути застосоване до посадових осіб господарстких товариств, яким відповідач не є. Також, позивач зазначає, що з ним було укладено безстроковий трудовий договір і такий трудовий договір не змінювався з моменту працевлаштування, а тому, будь-яких термінів, які б свідчили про настання строку, за яким повноваження позивача закінчились, не настало. Окрім того, позивач зазначає, що підстава звільнення за п. 5 .ч. 1 ст. 41 КЗпП України може застосовуватись до осіб, з якими укладено трудовий договір після вступу в законну силу зазначеної норми (з 01.06.2014).

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та письмових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_6 (діє згідно довіреності від 26.12.2016) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить у їхньому задоволенні відмовити, покликаючись на те, що ОСОБА_7 обіймав посаду керівника структурного підрозділу ДП «Укрспирт», а тому був посадовою особою, оскільки був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими функціями на підприємстві. Відтак звільнення його з роботи за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України проведено відповідно до закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини по справі, перевіривши їх поданими доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Наказом генерального директора Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП «Укрспирт») від 28 лютого 2014 року №54-к, ОСОБА_2 призначено тимчасово виконуючим обов?язки керівника Воютицького місця провадження діяльності ДП «Укрспирт» (а.с 8).

Наказом т.в.о. директора заступника директора ДП «Укрспирт» від 11 листопада 2016 року №363-к, ОСОБА_8 звільнено з посади керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» з 11 листопада 2016 року у звязку з припиненням повноважень посадової особи ( п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) (а.с. 37).

Наказом т.в.о. директора заступника директора ДП «Укрспирт» від 17 січня 2017 року №16-к, внесено зміни до наказу ДП «Укрспирт» від 11.11.2016 №363-к «Про звільнення ОСОБА_9І.» та викладено його в такій редакції «1. Звільнити ОСОБА_2 керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт», 16 січня 2017 року у зв?язку із припиненням повноважень посадової особи (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України)» (а.с. 38).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбаченихстаттею 40цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Зазначену норму Кодексу введено в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року №1255-VII. Закон набрав чинності з 01.06.2014.

Однак, ні вказаною нормою, ні іншими нормами КЗпП України, а також трудового законодавства загалом не визначено коло осіб, які відносяться до посадових осіб, а також не надано визначення поняття посадової особи, що утруднює тлумачення вказаної норми, та визначення кола осіб, які можуть бути звільнені за цією підставою.

В той же час, вдавшись до системного аналізу норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року №1255-VII, яким було внесено низку змін у нормативно-правових актів України (Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про акціонерні товариства»), з метою встановлення ідеї законодавця, яка клалася в основу при прийняття даного закону, можна дійти висновку, що поняття «посадова особа» законодавцем вжито в значенні керівників суб?єктів господарювання господарських товариств (ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття закону №1255-VII), ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 2 ст. 23 закону України «Про господарські товариства»), оскільки такий закон приймався з метою захисту прав інвесторів, і таким вносились відповідні зміни саме у такі Закони України.

Так, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 закону України «Про господарські товариства» посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла на час прийняття Закону №1255-VII від 13.05.2014, посадовими особами господарських товариств визнавались голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) Голова і члени цієї ради.

Таким чином, на основі системного аналізу вищенаведених нормативно-правових актів, суд прийшов до висновку, що поняття «посадова особа», яке вжито в п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, необхідно розуміти у визначенні вищевказаних законодавчих актів.

Таким чином, звільнення працівника за п. 5 ч. 1 т. 41 КЗпП України може бути застосоване до посадових осіб господарських товариств, до яких, відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», державні підприємства не належать.

Твердження відповідача про те, що для цілей визначення поняття «посадова особа», яке вжите в п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України необхідно використовувати примітку ст. 364 КК України, у якій надано визначення поняття «службова особа», оскільки такі поняття як «посадова особа» та «службова особа» є синонімічними, суд вважає необгрунтованим та неправильним, з огляду на суттєву різницю між колом суспільних відносин, які регулюють такі нормативно-правові акти як кримінальний кодекс України та Кодекс законів про працю України. Визначення службової особи у примітці до ст. 364 КК України дане з метою визначення осіб, які можуть бути субєктами злочину за ст.ст. 364, 368, 368-2, 369 КК України, а тому використання такого визначення службової особи за аналогією закону в цілях визначення посадової особи в п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України суд вважає неправильним, так як відносини за цими правовими нормами не можна вважати подібними.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання незаконним наказу про його звільнення та поновлення його на роботі є підставними, оскільки його звільнення проведено з порушенням норм чинного КЗпП України, оскільки працюючи тимчасово виконуючим обов?язки керівника Воютицького місця провадження діяльності ДП «Укрспирт», ОСОБА_2 не підлягав звільненню за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, у зв?язку із припиненням повноважень посадової особи.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення 39 980 (тридцять дев?ять тисяч дев?ятсот вісімдесят) гривень 85 копійок як середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з огляду на те, що ОСОБА_10 при звільненні його з роботи за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України було виплачено в порядку ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становило 62768 грн. 40 коп., яка є значно вищою за розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і право на яку втрачається, у випадку скасування наказу про звільнення та поновлення його на роботі.

Керуючись ст.ст. 58, 59, 60, 209, 213 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора заступника директора «Укрспирт» №16-к від 17.01.2017 «Про внесення змін до наказу ДП «Укрспирт» від 11.11.2016 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника Воютицького місця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства «Укрспирт» з 17 січня 2017 року у зв?язку із припиненням повноважень посадової особи.

Поновити ОСОБА_2 на посаді керівника Воютицького місяця провадження діяльності та зберігання спирту державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП «Укрспирт») з 17 січня 2017 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення незаконно звільненого працівника.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_11