Рішення № 67024472, 06.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Невідомої Т.О., Ратнікової В.М.

при секретарі - Пузиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

На обґрунтування своїх вимог зазначала, що 08.08.2003 р. сторони зареєстрували шлюб, і проживали однією сім'єю тринадцять років після чого їх стосунки погіршилися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час проживання у шлюбі вони за спільні кошти придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 84,80 кв.м. та автомобіль марки BMW, 2008 року випуску, седан - В, номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Посилаючись на фактичне припинення шлюбних відносин, з урахуванням збільшених позовних вимог, позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 84,80 кв.м. та на автомобіль марки BMW, 2008 року випуску, седан - В, номер шасі НОМЕР_3, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, а за ОСОБА_2 визнати право власності на Ѕ частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 84,80 кв.м.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Справа №754/10217/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4770/2017Головуючий у суді першої інстанції: Таран Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.Зазначала, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно послався на відсутність доказів на підтвердження набуття спірного майна у шлюбі за спільні кошти, не урахував подану відповідачем ОСОБА_2 заяву про визнання позову в повному обсязі, що відповідно до положень ч. 4 ст. 174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_2 в судове засідання не з׳явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2003 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ часток квартири, суд виходив з того, що додана до позовної заяви копія договору №88-С про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» житлового будинку АДРЕСА_1 від 27.04.2006 р., укладеного між ТОВ «Гаразд Фінанси» та ОСОБА_2 не є належним доказом придбання подружжям у шлюбі саме квартири АДРЕСА_2, оскільки номер будинку, назва вулиці та загальна площа спірної квартири у вищевказаному договорі не відповідає даним, що містяться в свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та технічному паспорту на цю квартиру.

Крім того вважав, що з наданих позивачкою документів на автомобіль BMW, 2008 року випуску, модель 520, тип седан-В, номер шасі НОМЕР_3 сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 неможливо встановити, що він був набутий сторонами за договором купівлі-продажу, а не на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

З таким висновком погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження своїх доводів позивачка надала копію свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, копію технічного паспорта зазначеної квартири та копію договору №88-С про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ «Гаразд Фінанси» та ОСОБА_2, а також копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки BMW, 2008 року випуску, модель 520, тип седан - В, номер шасі НОМЕР_2, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та технічного паспорта убачається, що воно було виданона підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 20.12.2011 р. на ім׳я ОСОБА_2, поточна інвентаризація квартири відбулася у листопаді 2011 р.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу убачається, що спірний автомобіль зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 30.08.2013 р. на підставі довідки-рахунку від 30.08.2013 р.

З зазначених правовстановлюючих документів, які не викликають сумнів у їх достовірності і не визнані у встановленому порядку недійсними убачається, що спірне майно було придбано в період шлюбу сторін, а відтак за загальними правилами, визначеними ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України воно є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідач ОСОБА_2 в поданій до суду заяві про визнання позову визнав, що зазначене спірне майно було придбано подружжям у шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя, та не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд.

В матеріалах справи відсутня ухвала суду про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем з тих підстав, що задоволення позову буде суперечить закону або порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Посилання суду про невідповідність відомостей зазначених у свідоцтві про право власності на квартиру відомостям про об'єкт інвестування, зазначеним у договорі №88-С про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» житлового будинку АДРЕСА_1. від 27.04.2006 р., укладеним між ТОВ «Гаразд Фінанси» та ОСОБА_2 не мають правового значення, оскільки правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності на квартиру, а не договір, і спір щодо набуття цього майна сторонами у шлюбі за спільні кошти відсутній.

Висновок суду про те, що з наданих позивачкою документів на автомобіль BMW, 2008 року випуску, седан-В, номер шасі НОМЕР_3 сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 неможливо встановити, що він набутий сторонами за договором купівлі-продажу, а не на підставі договору дарування або в порядку спадкування ґрунтується на припущенні та суперечить положенню ч. 1 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у матеріалах справи доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 житловою площею 49,30 кв.м., загальною площею 84,80 кв.м. та на автомобіль марки BMW, 2008 року випуску, седан - В, номер шасі НОМЕР_3, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, а за ОСОБА_2 - визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 житловою площею 49,30 кв.м., загальною площею 84,80 кв.м.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на Ѕ часину трикімнатної квартири АДРЕСА_3 житловою площею 49,30 кв.м., загальною площею 84,80 кв.м. та на транспортний засіб - автомобіль марки BMW, 2008 року випуску, модель 520, типу седан - В, номер шасі НОМЕР_3, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на Ѕ часину трикімнатної квартири АДРЕСА_3 житловою площею 49,30 кв.м., загальною площею 84,80 кв.м.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: