Ухвала суду № 67024395, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/5930/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Савлук Т.В.

755/20909/14-ц Доповідач Чобіток А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

01 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток АП.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року в справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про встановлення факту постійного проживання на території України,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року задоволено заяву Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року, яким задоволено заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про встановлення факту постійного проживання на території України. Вказане рішення скасовано, а заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав того, що суд вбачає існування спору про право щодо належності фізичної особи до громадянства України.

В апеляційній скарзі представник заявника просить скасувати зазначену ухвалу та закрити провадження за заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що у серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві. Дану заяву ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що у 1989 році він з батьками, братом і сестрою переїхав в Україну на постійне місце проживання і станом на 24.08.1991 року разом з сім'єю проживав та навчався в Україні, у 1999 році закінчив навчання в загальноосвітній школі № 141 І-ІІІ ступенів м. Києва, отримавши атестат, з 1999 року по 2004 рік навчався у ВНЗ, про що отримав диплом магістра, а 23.01.2004 року отримав паспорт громадянина України, виданий Попільнянським РВ УМВС у Житомирській області. В 2014 році йому стало відомо, що в органами прокуратури було відкрито кримінальне провадження проти відповідальної особи Попільнянського РВ УМВС у Житомирській області по факту незаконної видачі паспортів громадян України, тобто під питанням опинився факт законної видачі йому паспорта громадянина України, що і стало підставою для звернення його до суду з вказаною заявою.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року вказану заяву задоволено. Встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 24.08.1991 року постійно проживав на території України.

При цьому представники заінтересованих осіб, отримавши судові повістки (а.с. 27,28), в судове засідання не з'явились, лише від Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області надійшло заперечення на заяву, вже після розгляду справи. Доказів отримання ними копій вказаного рішення суду матеріали справи не містять.

У листопаді 2016 року до Дніпровського районного суду м. Києва звернулось Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі Дніпровського районного відділу з заявою про перегляд вказаного рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Зазначало, що управлінням 21.10.2016 року отримало від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України інформацію щодо фальсифікації судових доказів з метою отримання підстав для легалізації в Україні громадянами Вірменії, в тому числі громадянином Вірменії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до запиту Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 24.05.2016 № 5/2/1-8662 від Відокремленого підрозділу готель «Оберіг» ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» отримано відповідь від 25.05.2016 №107 , що вказані особи (в т.ч. заявник - ОСОБА_2) в період з 1989 по 2004 рік не були зареєстровані (прописані) за вказаною адресою.

Крім того, в матеріалах судових справ зазначено, що доказом факту постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом на 24.08.1991 року є факт навчання на той час в загальноосвітній школі № 141 міста Києва. Разом з цим, відповідно до запиту Управління контррозвідувальних заходів по боротьбі з тероризмом Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 19.05.2016 №5/2/1-8396 від Комунального навчального закладу «Навчально-виховного комплексу №141 «Освітні ресурси та технологічний тренінг» міста Києва (теперішня назва загальноосвітньої школи №141 міста Києва) отримано відповідь № 324 від 20.05.2016, що вказані особи у зазначеному навчальному закладі навчалися тільки з вересня 1995 року.

Таким чином, матеріали зазначених перевірок СБ України спростовують факт постійного проживання ОСОБА_2, на території України станом на 24.08.1991 року.

Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991р.

Зазначені обставини ГУДМС України в місті Києві не були і не могли бути відомі, оскільки лист Служби безпеки України надійшов до Головного управління лише 21.10.2016 року.

Відповідно до п.1,3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставою для перегляду рішення суду у зв"язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Постановою № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз»яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявниковіна час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи ( п. 6).

Переглядаючи рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року в порядку ст.. 361 ЦПК України та скасовуючи останнє , суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставини викладені заявником свідчать про наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а також можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні про права та обов»язки осіб, які беруть участь у справі.

Проте, колегія суддів вважає, що до вказаного висновку суд прийшов з порушенням норм процесуального права, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні частини 2 статті 361 ЦПК України, оскільки вони могли бути відомі заявнику на час розгляду справи та могли бути встановлені судом, якби заявник належним чином приймав участь у розгляді справи, зважаючи на те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже , судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Проте, з вказаних заявником обставин вбачається наявність підстав для перегляду судового рішення в апеляційному порядку , яке заявником не оскаржувалось, та який не позбавлений права звернутися до суду з апеляційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

Крім того, зазначивши в ухвалі про те, що чинним законодавством передбачений інший , позасудовий порядок для встановлення фактів, які можуть бути наслідком надання заявнику громадянства України, а у разі незгоди заявника з рішенням органу, що уповноважений розглядати заяви про набуття громадянства України, останнє може бути оскаржене до суду, суд з незрозумілих підстав залишив заяву без розгляду з мотивів існування спору про право.

За таких обставин, підстави вважати, що суд першої інстанції розглянув заяву Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі Дніпровського районного відділу про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року у зв»язку з нововиявленими обставинами з дотримання норм процесуального права, відсутні, в зв»язку з чим ухвала суду від 06.03.2017 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 313 - 315 , 361-365 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року скасувати, питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: