Ухвала суду № 67023850, 06.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/348/17

Провадження № 22-ц-/790/2532/17 Головуючий І інстанції: Труханович В.В.

Категорія: спадкові Доповідач: Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : ОСОБА_1

ОСОБА_2

за участю секретаря: Єрьоменко О.В.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто останній.

Не погодившись з ухвалою судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді скасувати та постановити нову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвала судді є незаконною та необґрунтованою постановленою з порушенням норм процесуального права, а також зазначила, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться в м. Харків в Жовтневому районі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України такий позов має пред'являтися за місцезнаходженням майна - до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового засідання, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Повертаючи позовну заяву позивачу для подачі до належного суду, суддя виходив із того, що підстав для застосування положень ст.114 ЦПК України, не має, оскільки позивачем не надано копії оспорюваного заповіту,з якого б вбачалося з приводу якого рухомого чи нерухомого майна виник спір, а відтак позов необхідно подавати за положеннями ч. 1 ст. 109 ЦПК України, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте погодитись з таким висновком не можна з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 114 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_3 позову є вимоги про визнання недійсним заповіту на житловий будинок №17 по вул.. Лісозахисній, Жовтневого району, м. Харкова.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки предметом заявленого ОСОБА_3 позову є вимоги про визнання недійсним заповіту, який посвідчує право власності відповідача на житловий будинок №17, який розташований за адресою:м. Харків, вул.. Лісозахисна, колегія суддів дійшла висновку про те, що цивільно-правовий спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 114 ЦПК України має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташована вказане нерухоме майно.

Посилання в ухвалі судді щодо ненадання копії заповіту, з якого б вбачалося де саме розташований будинок, спростовуються матеріалами справа, а саме до позовної заяви поданої 24 січня 2017 року додано копію договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, копію домової книжки, копію технічного паспорту на житловий будинок.

Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи вимоги п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишити заяву без руху та повернути заявнику.

У зв’язку з наведеним, судова колегія вважає, що суддя безпідставно повернув ОСОБА_3 позовну заяву, оскільки ненадання копії заповіту не є підставою для повернення позовної заяви з підстав непідсудності, крім того в уточненій позовній заяві позивач клопоче про витребування з нотаріальної контори копії спадкової справи, у звязку з неможливістю особисто отримати вказані документи.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з передачею питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 114, 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року скасувати.

Питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Перша Харківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.А. Пономаренко

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_2