Ухвала суду № 67023311, 09.06.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/589/17

Номер провадження 1-кп/623/105/2017

\

У Х В А Л А

іменем України

09 червня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Вовк І.В.,

прокурора: Козир М.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілих: не зявилися

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12016220320001363 від 16.08.2016р. відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в умовах Харківської установи виконання покарань №27, зазначаючи про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання.

Захисник залишив вирішення клопотання на розсуд суду.

Судом встановлено, що 10 червня 2017 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний судом відносно ОСОБА_1 закінчується.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, суд вважає існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні клопотання суд враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 його вік, стан здоров`я, негативну репутацію, те, що він не працює, не має міцних соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, наявні судимості, обвинувачується у вчиненні злочинів протягом іспитового строку, обвинувачується у скоєнні тяжких, середньої та невеликої тяжкості злочинів, крім того у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням радіоелектронних контролюючих приладів, умови виконання якого ним порушено, а саме обвинувачений переховувався від органу досудового розслідування та суду, був відсутній за місцем проживання, оголошувався в розшук, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, а тому є всі підстави вважати, що існує загроза, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема здобувати собі як ніде не працююча особа матеріальні засоби для існування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Так, у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільнепродовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів з 10 години 50 хвилин 09 червня 2017 року до 10 години 50 хвилин 07 серпня 2017 року.

Відкласти судовий розгляд на 09 год. 00 хв. 16 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк