Вирок № 67021222, 29.05.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/335/17

Провадження № 1-кп/175/17/17

Вирок

Іменем України

29 травня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Воздвиженського О.Л.,

за участю: секретаря Єльшиної А.С.,

прокурора Данильченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040030001281 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

22 грудня 2016 року приблизно о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2 в смт. Слобожанське Дніпровського району по Донецькому шосе з боку м. Підгородне в напрямку м. Дніпра, порушуючи п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, втратив контроль над керуванням свого автомобіля, в результаті чого продовжив рух в некерованому стані, виїхавши на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Мазда - З» ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 255 е від 27 січня 2017 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеню, після травматичної перфорації барабанної перетинки ліворуч, закритого уламкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням відламків, закритого уламкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням відламків, що за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, порушив згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 6/10.1-85 від 25 січня 2017 року вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якого: п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке виразилося у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - раніше не судимий та не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_1, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості, враховуючи думку потерпілого, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити основне покарання у виді штрафу в межах передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає не призначити таке додаткове покарання.

Потерпілий ОСОБА_2В заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди. Під час судового розгляду він підтримав позов і просив задовольнити його у повному обсязі.

Дослідивши надані докази, суд вважає позов про стягнення матеріальної шкоди підлягаючим задоволенню на підставі ст.1166 ЦК України, а саме в сумі 253870,03 грн., оскільки потерпілому завдана така шкода, яка об'єктивно підтверджується і на момент постановлення вироку не відшкодована.

Його ж вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн. підлягають також задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості фізичних, душевних і емоційних страждань, які переніс потерпий, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_2 моральних переживань з вини обвинуваченого, а тому сума у розмірі 25000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумі доходів громадян, тобто в сумі 3400 грн. в дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 253870 (двісті пятдесят три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 03 коп. матеріальної шкоди та 25000 (двадцяти пять тисяч) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 703 (сімсот три) грн. 68 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 6/10.1-85 від 25.01.2017 року).

Автомобіль «Хюндай Сантафе» реєстраційний номер НОМЕР_4, який відповідно до постанови слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.12.2016 року визнано речовим доказом та передано на зберігання ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили, залишити у розпорядженні власника.

Автомобіль «Мазда - 3» реєстраційний номер НОМЕР_5, який відповідно до постанови слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22.12.2016 року визнано речовим доказом та передано на зберігання ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, залишити у розпорядженні власника.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський